ІННОВАЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ ПЕДАГОГІВ У СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2026-12-19Ключові слова:
інноваційні стратегії, професійне зростання, система неперервної освіти, педагоги, цифровізація, цифрові технології, коучинг, наставництво, дослідницькі спільноти і мережі, дослідження, власна практикаАнотація
У статті на основі теоретичного аналізу і практики виокремлені і обґрунтовані інноваційні стратегії професійного зростання педагогів в умовах неперервної освіти. Встановлено, що професійне зростання педагога є багатоаспектним, неперервним процесом розвитку особистісних і фахових якостей учителя, який охоплює оновлення, поглиблення та розширення знань, удосконалення вмінь і навичок, а також самореалізацію у професійній діяльності. Це цілеспрямований процес кількісних і якісних змін у структурі особистості вчителя, спрямований на розвиток фахової компетентності, педагогічної майстерності, мотиваційно-ціннісної сфери та творчого потенціалу, що забезпечує підвищення якості й результативності педагогічної діяльності. Визначено, що неперервна освіта педагога є цілеспрямованим, постійним і систематичним процесом професійного розвитку педагога протягом усього періоду його професійної діяльності, спрямований на оновлення, поглиблення й розширення знань, умінь, компетентностей та особистісних якостей відповідно до змін в освіті й суспільстві. Визначено й обґрунтовано інноваційні стратегії професійного зростання педагогів у системі неперервної освіти. Доведено, найвищої ефективності система неперервного професійного розвитку досягає тоді, коли виокремлені інноваційні стратегії реалізуються у взаємодоповнювальній єдності, утворюючи цілісну екосистему підтримки педагогічного професіоналізму. Персоналізована траєкторія визначає індивідуальний маршрут професійного зростання; цифровізація процесу підвищення кваліфікації забезпечує доступність і гнучкість навчання; коучинг і наставництво створюють середовище рефлексії і підтримки; дослідницькі спільноти слугують майданчиком для обміну досвідом; а дослідження власної практики перетворює кожен педагогічний досвід на джерело нового знання.
Посилання
Дем’яненко, Н. М. Дослідження педагогічних практик як форма неперервного навчання вчителів. Неперервна професійна освіта: теорія і практика, 2022. № 1 (70). С. 7–15.
Джаман Т. В. Неперервна освіта як головний системоутворювальний фактор формування особистості. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах, 2019. № 1 (66). С. 161–165. URL: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2019/66/part1/34.pdf
Лук’янова Л. Неперервна освіта впродовж життя: історичний огляд, сучасні реалії. Науковий вісник Мелітопольського держаного педагогічного університету. 2015. № 2 (15). С. 187–192.
Пуховська Л. П. Наставництво як форма підтримки педагогів-початківців у системі неперервної освіти. Педагогічна освіта: теорія і практика. 2015. Вип. 18. С. 56–62.
Сидоренко В. В. Розвиток професійної компетентності сучасного педагога в умовах відкритої освіти: кластерний аналіз. Професійна компетентність педагога в умовах оновленого змісту освіти та вимог ринку праці : матеріали ІІІ регіональної науково-практичної конференції. Вінниця : Вінницька міська друкарня, 2017. С. 8–17.
Хомич Л. О. Професійно-педагогічна підготовка вчителя початкових класів. Київ : Магістр-S, 1998. 200 с.
Delors, J. et al. Learning: The Treasure within. Report to UNESCO of the International Commission on Education for the Twenty-First Century, UNESCO Publishing. 1996. DOI: https://doi.org/10.7788/ijbe.1996.24.1.253
Morze, N., & Strutynska, O. (2021). Digital transformation in teacher education in Ukraine. Educational Technology Quarterly, 2021. № 21 С. 79–204. DOI: https://doi.org/10.55056/etq.20
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



