РЕФЛЕКСИВНО-САМОРЕГУЛЯЦІЙНІ МЕХАНІЗМИ У ВІЙСЬКОВОМУ ВИХОВАННІ: ПЕДАГОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Умови функціонування Збройних Сил України на сучасному етапі, супроводжуються тривалими збройними конфліктами та гібридними загрозами. Вони актуалізують потребу в переосмисленні традиційних підходів до військового виховання. Тож, закономірно що пріоритетом у цьому процесі пріоритетом стає формування не лише дисциплінованого воїна-виконавця наказів, а й відповідального, свідомого суб’єкта військово-професійної діяльності, здатного до самостійного прийняття непростих рішень та викликів що постають як наслідок безупинного виникнення складних і нестандартних ситуаціях в яких в умовах сучасних бойових дій не рідко опиняється військовослужбовець. Зважаючи на це особливого значення набувають рефлексивно-саморегуляційні механізми, що є передумовою якісного виконання воїном службових обовязків, забезпечують внутрішню керованість його поведінки та його морально-психологічну стійкість. Відтак сучасний стан військового виховання в окремих аспектах опинився перед потребою напрацювання нових підходів які допоможуть ефективно вирішувати процес виховання та становлення сучасного офіцера Збройних Сил України.