Тенденція показників соматичного здоров’я у представників сектору безпеки і оборони під час війни

Анотація

Мета: здійснити порівняльний аналіз показників соматичного здоров’я у представників сектору безпеки та оборони, які під час навчально-бойової діяльності дотримувалися (група А) та не дотримувалися (група Б) режиму рухової активності.Матеріали та методи. У дослідженні, яке проводилося у 2024–2025 рр., взяли участь 443 представники сектору безпеки і оборони: курсанти (n=281), слухачі (n=65) та офіцери (n=97) Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова (Житомир, Україна), які під час навчально-бойової діяльності дотримувалися (група А, n=112) та не дотримувалися (група Б, n=331) режиму рухової активності. До групи курсантів увійшли здобувачі вищої освіти (курсанти) I–IV курсів (бакалаврський рівень вищої освіти), навчально-бойова діяльність яких тривала 2–4 тижні і проходила у вигляді практичних занять на полігонах, що максимально моделюють реальні умови бойової діяльності у бойових підрозділах. До групи слухачів увійшли здобувачі вищої освіти V курсу (магістерський рівень вищої освіти), навчально-бойова діяльність яких тривала один місяць і здійснювалася під час стажування у військових частинах і бойових підрозділах. Група офіцерів охоплювала офіцерів вищого військового навчального закладу, які впродовж 3–6 місяців виконували спеціальні та бойові завдання у зоні бойових дій. Усі учасники дослідження були чоловічої статі. Для дослідження впливу занять руховою активністю під час виконання завдань навчально-бойової діяльності в умовах воєнного стану на показники соматичного здоров’я представників сектору безпеки і оборони нами було проведено опитування серед курсантів, слухачів та офіцерів чи займалися вони фізичними вправами під час виконання завдань навчально-бойової діяльності для зміцнення здоров’я. За результатами опитування сформовано дві групи: група А (n=112), учасники якої систематично (2–3 рази на тиждень) займалися фізичними вправами на полігонах, під час стажування та ротацій; група Б (n=331), учасники якої не займалися фізичними вправами з різних причин або займалися несистематично. Основними критеріями включення учасників дослідження до експерименту були участь у навчально-бойовій діяльності (курсантів – у практичній підготовці на полігонах, слухачів – у стажуванні, офіцерів – у виконанні спеціальних і бойових завдань щодо відсічі російського агресора) та дотримання або недотримання ними режиму рухової активності у процесі навчально-бойової діяльності. Окрім того, усі учасники були повідомлені про мету дослідження і надали добровільну письмову згоду на участь у дослідженні. Питання дотримання або недотримання учасниками режиму рухової активності виявлялося шляхом їх опитування за спеціально розробленим опитувальником, який містить п’ять запитань: бібліографічні дані, тривалість участі у навчально-бойовій діяльності, займалися чи не займалися фізичними вправами для підтримання соматичного здоров’я, скільки разів на тиждень, якими засобами. Вік, освіта, сімейний стан, фінансове благополуччя не бралися до уваги. Критерієм виключення було бажання учасників вийти з дослідження у будь-який час. Методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел, медико-біологічні методи, методи обробки даних. Фізичне здоров'я представників сектору безпеки і оборони оцінювалося за методикою професора Г.Л. Апанасенка, яка передбачає розрахунок індексів маси тіла, життєвого, силового, Робінсона, Мартіна – Кушелевського та на їх основі як сума п'яти індексів, визначення рівня соматичного здоров'я.Результати. Виявлено, що у процесі навчально-бойової діяльності в представників сектору безпеки і оборони обох груп показники соматичного здоров’я (індекси маси тіла, життєвий, силовий, Робінсона, Мартіна – Кушелевського, а також рівень соматичного здоров’я) погіршилися, однак у групі А зміни за всіма показниками є недостовірними (р>0,05), а в групі Б – достовірними (р≤0,01–0,001). Так, ІМТ у групі Б погіршився на 0,13, 0,66 та 1,42 кг/м2 у курсантів, слухачів та офіцерів відповідно; ЖІ – на 0,65, 1,25 мл та 2,07 мл/кг; СІ – на 0,94%, 1,47% та 1,91%; ІР – на 0,84, 1,71 та 2,66 у. о.; ІМК – на 3,3, 6,7 та 9,8 с; РСЗ – на 0,43, 1,13 та 1,59 бали. Установлено, що у курсантів, слухачів та офіцерів групи А наприкінці дослідження усі досліджувані показники соматичного здоров’я є достовірно (р≤0,01–0,001) кращими, ніж у групі Б, індексом маси тіла – на 0,38, 0,73 та 1,24 кг/м2 у курсантів, слухачів та офіцерів відповідно; за життєвим індексом – на 0,55, 1,47 та 1,79 мл/кг; за силовим індексом – на 0,98%, 1,38% та 1,45 %; за індексом Робінсона – на 0,82, 1,49 та 1,96 у. о.; за індексом Мартіна – Кушелевського – на 3,6, 4,9 та 7,6 с; за рівнем соматичного здоров’я – на 0,40, 0,87 та 1,29 бали.Висновки. Доведено ефективність рухової активності (занять фізичними вправами) у зміцненні соматичного здоров’я у представників сектору безпеки і оборони під час навчально-бойової діяльності в умовах воєнного стану.