Вивчення соціально-психологічних чинників, асоційованих із сексуальними дисфункціями у чоловіків

Анотація

Сексуальне здоров’я є запорукою не лише фізичного, а й психічного і соціального благополуччя кожної людини. Мета: проаналізувати взаємозв’язок між соціально-психологічними чинниками та наявністю сексуальних дисфункцій у чоловіків.Матеріали та методи. Провели аналітичне ретроспективне медико-соціологічне дослідження за оригінальною авторською програмою репрезентативної вибірки 402 чоловіків із сексуальними дисфункціями (СД) та контрольної групи 200 практично здорових чоловіків. Результати. Установлено, що близько 40% (41,0%) респондентів основної групи скаржилися на часті стреси в житті, тоді як у контрольній групі таких було лише 2,0% (р˂0,001). Результати обчислень показника відношення шансів показали, що сексуальні дисфункції у чоловіків були тісно пов’язані з високими шансами постійних дистресів: OR=28,52; 95%CI=15,88–51,22 (р<0,001).З’ясовано, що майже 60% опитаних чоловіків із СД (57,5%) скаржилися на проблеми зі сном, у т. ч. 7,5% страждали постійним безсонням. У групі порівняння ці показники становили відповідно 15,0% і 1,0%. Доведено, що за наявності сексуальної функції шанси періодичного чи постійного безсоння суттєво зростали (OR=7,98; 95%CI=1,89–33,76; р<0,001).Більше половини опитаних чоловіків із СД оцінювали власне здоров’я як задовільне (55,7% проти 20,0% у контрольній групі) і ще 16,9% – як незадовільне, тоді як у контрольній групі таких відповідей не було. Доведено, що низька самооцінка здоров’я також асоціюється з порушеннями сексуальної функції (OR=10,62; 95%CI=7,05–16,00; р<0,001).Серед респондентів основної групи лише 36,1% указали, що були повністю задоволені життям, тоді як у контрольній групі таких було вдвічі більше – 76,5%. Установлено, що неповна задоволеність життям супроводжує розвиток сексуальних дисфункцій у чоловіків (OR=5,77; 95%CI=3,93–8,48; р<0,001).Показано, що більшість опитаних із СД скаржилися, що відчувають самотність час від часу (64,9% проти 41,5% у контрольній групі) або частіше (8,0% проти 1,0% відповідно). Доведено, що сексуальні дисфункції у чоловіків супроводжуються вищими шансами відчуття самотності (OR=8,56; 95%CI=2,03–36,10; р<0,001).Установлено, що лише половина опитаних чоловіків із СД перебувала у шлюбі чи мала партнерів – 54,2% проти 63,5% респондентів групи порівняння (р<0,01). Водночас частка тих, хто ніколи не був у шлюбі, у групах порівняння практично однакова (39,8% проти 36,0%), що логічно, виходячи з медіанного віку опитаних (34,0 [27,0–41,0] і 33,0 [27,0–42,0] роки відповідно). Але питома вага розлучених в основній групі хоча й невелика, проте вища, ніж у контрольній, – 6,0% проти 0,5%. Доведено, що відсутність шлюбу є ще одним чинником, асоційованим із СД у чоловіків (OR=1,47; 95%CI=1,04–2,08; р<0,01).З’ясовано, що наявність сексуальних дисфункцій часто супроводжується напруженими стосунками в родині (OR=3,60; 95%CI=2,52–5,15; р<0,001). Лише 36,1% респондентів основної групи оцінювали їх як доброзичливі порівняно із 67,0% контрольної. Показано, що наявність СД збільшує шанси несприятливих стосунків у робочому колективі (OR=1,96; 95%CI=1,37–2,80; р<0,001). Лише 26,6% з основної групи проти 41,5% опитаних із контрольної групи оцінювали їх як доброзичливі (р<0,001).З’ясовано, що при СД страждає й залученість у громадське життя. Лише третина (35,1%) опитаних чоловіків із СД (проти 43,5% контрольної групи) вказали, що беруть активну участь у громадському житті: зустрічаються з друзями, родиною, відвідують громадські зібрання, церкву, товариства, гуртки тощо. І навпаки, таких, що зовсім не залучені до цього, в основній групі було значно більше, ніж у контрольній: 13,7% проти 0,5% відповідно. Доведено, що наявність СД достовірно посилює шанси зниження громадської активності (OR=1,43; 95%CI=1,01–2,02; р<0,001).Висновки. У менеджменті сексуальних дисфункцій у чоловіків обов’язковими складниками повинні бути скринінг на психологічні порушення та профілактичні консультації і допомога, спрямовані на соціально-психологічну підтримку.