Оцінка взаємозв’язку між прогностичними факторами ризику болю в нижній частині спини та ступенем його впливу на повсякденну активність

Анотація

Метою дослідження було оцінити взаємозв’язок між прогностичними фізичними та психосоціальними факторами ризику розвитку хронічного болю у нижній частині спини та ступенем його впливу на повсякденну активність пацієнтів.Додатково досліджувалася частота виявлення ключових психоемоційних предикторів (зокрема, тривоги, депресії та катастрофізації) у пацієнтів із різними рівнями ризику за шкалою STarT Back Screening Tool. Також було вивчено роль соціально-демографічних характеристик, таких як вік, індекс маси тіла, стать, у формуванні загального ризик-профілю пацієнтів. Особливу увагу приділено виявленню психологічних чинників, що підвищують ризик хронізації болю, в умовах воєнного часу серед цивільного населення.Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 146 пацієнтів (66 чоловіків і 80 жінок) із неспецифічним болем у нижній частині спини, які проходили лікування в Інституті вертебрології та реабілітації (м. Київ) у період із квітня 2023 по квітень 2024 р. До дослідження включалися лише пацієнти без симптомів радикулопатії, онкологічних, системних або психіатричних захворювань. Застосовувалися валідизовані інструменти: Numerical Rating Scale (NRS) для визначення інтенсивності болю, STarT Back Screening Tool (SBST) для стратифікації ризику розвитку хронічного болю у нижній частині спини, Oswestry Disability Index (ODI) для оцінки ступеня впливу болю на повсякденне життя. Пацієнти були розподілені на групи за рівнем ризику: низький (76,7%), середній (19,2%) та високий (4,1%). Для обробки даних використовувалися описова статистика, коефіцієнт рангової кореляції Спірмена, χ²-критерій Пірсона та тест Фішера.Результати. Результати засвідчили, що вікові та антропометричні показники (вік, індекс маси тіла) не мали значущого впливу на інтенсивність болю чи ризик його хронізації (ρ < 0,2; p > 0,05). Водночас було виявлено помірний позитивний кореляційний зв’язок між показниками SBST та рівнем обмеження повсякденної активності за шкалою ODI (ρ = 0,551; p < 0,05), що свідчить про те, що зростання ризику розвитку хронічного болю у нижній частині спини супроводжується погіршенням якості життя. Особливу увагу було приділено психосоціальним факторам. Статистично значущою (χ² = 60,521; p <0,05) виявилася перевага тріади «страх – тривога – депресія» у пацієнтів із вищим ризиком хронізації болю. Найбільш вагомими з них виявилися тривога та депресія, які частіше вказувалися пацієнтами як причини погіршення стану. Гендерні відмінності у сприйнятті та впливі цих факторів не були статистично значущими, що вказує на однакову уразливість до психологічного навантаження у чоловіків та жінок. Додатково аналіз показав, що наявність ожиріння не була пов’язана зі зростанням ризику хронічного болю у нижній частині спини (χ² = 0,015; p = 0,9025), хоча у пацієнтів із надмірною вагою частіше спостерігалися вищі показники SBST, проте без статистичної достовірності. Отримані дані вказують, що соматичні показники відіграють другорядну роль у формуванні ризиків хронізації болю на відміну від психоемоційних чинників, які мають суттєвий вплив на рівень повсякденного функціонування.Висновки. Результати дослідження підтверджують доцільність застосування стратифікованого підходу до реабілітації пацієнтів із болем у спині на основі SBST. Найбільш критичними предикторами хронізації болю в умовах підвищеного психоемоційного навантаження, зокрема у воєнний час, є тривога та депресія. Урахування цих чинників у реабілітаційних стратегіях сприяє покращенню функціональних результатів та якості життя. Дослідження є першим в Україні, що аналізує зв’язок SBST з обмеженням життєдіяльності у цивільного населення під час війни та підкреслює потребу в міждисциплінарному підході до відновлення. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення клінічних маршрутів пацієнтів із болем у спині, упровадження скринінгових інструментів на ранніх етапах утручання, а також для формування освітніх програм для фахівців у галузі фізичної та реабілітаційної медицини.