Медико-соціологічне дослідження ролі медичних сестер первинної ланки у мотивації мешканців громад до здорового способу життя
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.3/27Ключові слова:
здоровий спосіб життя, первинна медична допомога, медичні сестри, профілактика, мотиваційні чинники, громадське здоров’яАнотація
Мета. Визначити внесок медичних сестер і братів первинної медичної допомоги (ПМД) у формування прихильності до здорового способу життя (ЗСЖ) та з’ясувати бар’єри і мотиватори здоров’язбережувальної поведінки в Лохвицькій (Полтав- ська обл.) і Станишівській (Житомирська обл.) територіальних громадах.Матеріали та методи. Проведено анкетне опитування 330 респондентів віком 18–69 років (середній вік – 42,4 ± 0,6 року; 58% – жінки) з використанням стандартизованої анкети WHO STEPS. Статистична обробка здійснена у SPSS v29 із розрахун- ком 95,0% довірчих інтервалів. Коефіцієнти варіації ключових показників не перевищували 12,0%, що свідчить про надійність інструментарію.Результати. Відмінності за досліджуваними критеріями були незначними та не мали впливу на загальні висновки, тож результати узагальнено, що дало змогу провести об’єднану інтерпретацію матеріалів.ЗСЖ визнано головним чинником здоров’я 55,2% опитаних (CI 49,7 – 60,6%), але лише 42,1% оцінили свій стан як «добрий». Бар’єри: утома (66,1%), низька фізична активність (36,1%), недотримання раціону і режиму харчування (37,9%); ожиріння утричі підвищує ризик хронічної патології (OR = 3,2; CI 1,7–5,9). Основні мотиватори: рекомендації лікаря або заго- стрення симптомів хвороби (32,0%), бажання зберігати форму (25,0%), економія коштів (18,0%). Близько 85,0% респондентів готові до цифрової підтримки ЗСЖ. Висновки. Підвищення прихильності до ЗСЖ можливе через упровадження доказових програм поведінкової медицини, розширення ролі медичних сестер та цифрові технології у ПМД.
Посилання
Гандзюк ВА. Профілактичні технології в умовах сьогодення. Вісник проблем біології і медицини. 2019;2(1):279–282. DOI:10.29254/2077-4214-2019-2-1-150-279-282.
Дворник М, Лазоренко Б. Здоровий спосіб життя українців під час війни. Psychol Prospects J. 2024;43:77–85. DOI:10.2 9038/2227-1376-2024-43-dvo.
Калинюк НМ, Ліщук ЛР. Права людини у сфері громадського здоров’я в умовах воєнного стану. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2023;3:86–91. DOI:10.11603/1681-2786.2023.3.14228.
Криницька ІЯ, Марущак МІ, Кліщ ІМ. Особливості професійної підготовки медичних сестер. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2017;4:84–87. DOI:10.11603/1681-2786.2017.4.8659.
Лехан ВМ, Борвінко ЄВ, Заярський МІ. Фінансовий захист населення при ПМД. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2024;3:76–82. DOI:10.11603/1681-2786.2024.3.14952.
Лотоцька ОВ, Кондратюк ВА, Сопель ОМ, Крицька ГА, Пашко КО, Федорів ОЄ. Профілактична медицина як важливий складник громадського здоров’я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2019;2(80):40–43. DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10478.
Мельник ВС, Дуганчик ЯІ, Мельник СВ. Роль гігієнічного виховання у системі ПМД. Вісник проблем біології і медицини. 2024;51(1):58–63. DOI:10.35220/2078-8916-2024-51-1.8.
Метельська ОБ, Лотоцька ОВ. Вплив способу життя та харчування при автоімунному тиреоїдиті. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2024;2:50–54. DOI:10.11603/1681-2786.2024.2.14787.
Ринда ФП. Стан застосування профілактичних методів у практиці сімейних лікарів. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2016;1:14–23.
Слабкий ГО. Роль сімейної медичної сестри у формуванні у населення здорового способу життя. Україна. Здоров’я нації. 2022;1(67):92–96. DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594.1.2022.17.
Шарлович З. Безперервна професійна підготовка медичних сестер: міжнародні перспективи. Zeszyty Naukowe Łomża. 2022;88(4):149–158.
Шатило ВЙ, Дмитрук ОВ, Дяченко ІМ, та ін. Медико-соціологічне дослідження способу життя населення. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. 2022;3(93):16–21. DOI:10.11603/1681-2786.2022.3.13431.
Aguilar-Latorre A, Pérez-Álvarez M, García-Torрес F, et al. One-year follow-up of a lifestyle-modification programme for depression in primary health care. J Affect Disord. 2023;323:215–224. DOI:10.1016/j.jad.2023.04.007.
Bisak A, Stafström M. Unleashing the potential of health promotion in primary care: an integrative review. Health Promot Int. 2024;39(3):daae044. DOI:10.1093/heapro/daae044.
Nilsing Strid E, Wallin L, Nilsagård Y. Implementation of a healthy-lifestyle practice in primary health care: a mixed-methods study. BMC Prim Care. 2023;24:122. DOI:10.1186/s12875-023-02079-5.
Söderling H, Jansson U, Svensson A et al. Seeking lifestyle counselling at primary health-care centres: a Swedish cross-sectional study. BMC Prim Care. 2024;25:31. DOI:10.1186/s12875-023-02035-3.
Znyk M, Kaleta D. Healthy-lifestyle counselling in Polish general practitioners: barriers and opportunities. Front Public Health. 2023;11:1256505. DOI: 10.3389/fpubh.2023.1256505.
