Емоційно-особистісні особливості осіб з різними рівнями складної хімічної залежності

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.1/01

Ключові слова:

рівень складної хімічної залежності, емоційна зрілість, емоційний інтелект, депресивність, науково-методичні рекомендації

Анотація

Мета: схарактеризувати емоційно-особистісні особливості осіб з різними рівнями складної хімічної залежності та окреслити можливі напрями використання виявлених закономірностей у системі психопрофілактики в галузі громадського здоров’я. Матеріали та методи. Обстежено 82 особи з різними рівнями складної хімічної залежності: низьким (n=22), середнім (n=20), високим (n=3) і нестабільно-коливним (n=37). Застосовано опитувальник діагностики емоційної зрілості особистості О. Я. Чебикіна, тест емоційного інтелекту Дж. Маєра та співавторів, Фрайбурзький особистісний опитувальник (FPI) й авторську анкету. Для порівняння груп використано критерії Краскела–Уолліса і Манна–Уїтні. Оцінку зв’язку рівня залежності з емоційно-особистісними показниками здійснювали за логікою перехресних розподілів із застосуванням χ² Пірсона та V Крамера. Кореляції між показниками емоційно-особистісних особливостей досліджуваних визначали за критерієм Спірмена. Результати. Статистично значущі міжгрупові відмінності виявлено за показниками екстраемпатії (p<0,01), здатності до ідентифікації емоцій (p<0,01), емоційної фасилітації мислення (p<0,05) та депресивності (p<0,01). Виявлено значущі асоціації рівня залежності з екстраекспресивністю, екстраемпатією, емоційною фасилітацією мислення та депресивністю на рівні p<0,05. Кореляційний аналіз між емоційно-особистісними проявами продемонстрував наявність двох взаємопов’язаних кореляційних комплексів: ресурсного (емоційна зрілість і емоційний інтелект) та дезадаптивного (невротичність, агресивність, роздратованість, емоційна лабільність і депресивність), між якими переважають обернені зв’язки. Розроблено науково-методичні рекомендації для психопрофілактичної та психокорекційної роботи з особами із складною хімічною залежністю, які включають 4 модулі. Діагностично-орієнтаційний модуль – це пакет методик для визначення профілю емоційної зрілості, виразності депресивності, агресивності та лабільності, а також характеристики перебігу залежності, який має на меті формулювання індивідуалізованих цілей з акцентом на стабілізацію афекту, зниження депресивної симптоматики, розвиток емпатії й посилення когнітивної обробки емоційних сигналів. Базовий регулятивний модуль зосереджений на розвитку навичок розпізнавання власних емоцій, диференціації тілесних та емоційних сигналів і засвоєнні доступних технік самозаспокоєння, придатних для ситуацій ризику. Міжособистісно-орієнтований модуль спрямований на відновлення екстраемпатії, конструктивні стратегії взаємодії та деескалацію конфліктів. Інтеграційно-профілактичний модуль передбачає формування індивідуального плану запобігання рецидивам із фокусом на критичних комбінаціях депресивності, лабільності й імпульсивних реакцій. Висновки. Особи зі складною хімічною залежністю переважно є молодими міськими мешканцями з сімейною нестабільністю, соматичною обтяженістю та нормалізацією вживання психоактивних речовин у найближчому соціальному оточенні. Їхній емоційно-особистісний профіль виявляє поєднання відносно збережених емоційних здібностей з вираженою невротичністю, агресивністю, емоційною лабільністю та порушеннями емоційної саморегуляції, особливо у міжособистісній взаємодії. Встановлено наявність двох протилежно спрямованих емоційно-особистісних комплексів: ресурсного, який об’єднує емоційну зрілість та емоційний інтелект, і дезадаптивного, представленого невротичністю, реактивною агресивністю, роздратованістю, депресивністю та емоційною лабільністю. Між цими комплексами виявлено стійкі обернені зв’язки, тобто, чим вище сформовані ресурси емоційної зрілості та емоційного інтелекту, тим нижчою є виразність дезадаптивних емоційних тенденцій. Найбільш емоційно уразливою є група з хвилеподібним перебігом складної хімічної залежності, для якої характерні знижена екстраемпатія, ідентифікація, фасилітація емоцій та виражена депресивність. Це обґрунтовує доцільність спрямування психокорекційної роботи на розвиток емоційної зрілості та емоційного інтелекту, а також на цілеспрямовану корекцію депресивних проявів як ключових мішеней психологічної допомоги такої категорії осіб зі складною хімічною залежністю.

Посилання

Миронюк ІС, Білак-Лук’янчук ВЙ. Завдання системи громадського здоров’я з формування в населення навичок здорового способу життя та відповідального ставлення до особистого здоров’я. Україна. Здоров’я нації. 2023;(2):11–15. DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.2/02

Engel GL. The need for a new medical model: a challenge for biomedicine. Science. 1977 Apr 8;196(4286):129-136. DOI: https://doi.org/10.1126/science.847460.

Фільц О. Психотерапія узалежнень (аддикцій): ескіз концепції. Український психоаналітичний журнал. 2024;2(3):90-100. DOI: https://doi.org/10.32782/upj/2024-2-3-9.

Volkow ND, Koob GF, McLellan AT. Neurobiologic advances from the brain disease model of addiction. The New England Journal of Medicine. 2016;374(4):363–371. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMra1511480.

Вовк ВІ, Страшок ОО. Нейробіологічні та біохімічні механізми впливу алкоголю на центральну нервову систему та когнітивну діяльність людини. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2022;(20):6–11. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2022-20-01.

Witkiewitz K, Marlatt GA. Relapse prevention for alcohol and drug problems: that was Zen, this is Tao. American Psychologist. 2004;59(4):224–235. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.4.224.

Kiluk BD, Benitez B, DeVito EE, Frankforter TL, LaPaglia DM, O’Malley SS, et al. A digital cognitive behavioral therapy program for adults with alcohol use disorder: a randomized clinical trial. JAMA Network Open. 2024;7(9):e2435205. DOI: https://doi.org/10.1001/jamanetworkopen.2024.35205.

Крамченкова ВО. Системні особливості функціонування сім’ї при наркопатології як мішені психотерапії. Психологія і особистість. 2020;(2):263–279. DOI: https://doi.org/10.33989/2226-4078.2020.2.211927.

Подолян ВМ. Підліткова наркоманія в сім’ї: причини виникнення та профілактика. Україна. Здоров’я нації. 2021;(2):49–54. DOI: https://doi.org/10.32782/2077-6594.2.1.2021.235364.

Штинь ТМ, Ніколаєв ЛО. Хімічна залежність як психологічний феномен. У: Перспективи розвитку сучасної психології: збірник наукових праць [інтернет]. Переяслав: УГСП; 2022 [цит. за 21 серп. 2025]. Вип. 10. С. 98–102. Доступно на: https://www.researchgate.net/profile/Dmytro-Kostenko-2/publication/362057620_Formatioin_of_resilience_of_personality_in_the_context_of_war/links/62d3a60fa6abd57c6aebff65/Formatioin-of-resilience-of-personality-in-the-context-of-war.pdf#page=99.

Yang JS, Pacheco C, Mackey TK. Factors affecting tobacco, nicotine, and cannabis product use among California young adults during the COVID-19 pandemic: a qualitative study. Addictive Behaviors Reports. 2022;16:100470. DOI: https://doi.org/10.1016/j.abrep.2022.100470.

Галич ЯВ. Особливості реабілітації осіб із залежністю від психоактивних речовин. Юридична психологія. 2022;30(1):64–73. DOI: https://doi.org/10.33270/03223001.64.

Robinson SM, Adinoff B. The Classification of Substance Use Disorders: Historical, Contextual, and Conceptual Considerations. The classification of substance use disorders: historical, contextual, and conceptual considerations. Behavioral Sciences. 2016;6(3):18. DOI: https://doi.org/10.3390/bs6030018.

Alvarez-Monjaras M, Mayes LC, Potenza MN, Rutherford HJ. A developmental model of addictions: integrating neurobiological and psychodynamic theories through the lens of attachment. Attachment & Human Development. 2019;21(6):616–637. DOI: https://doi.org/10.1080/14616734.2018.1498113.

Hand LJ, Paterson LM, Lingford-Hughes AR. Re-evaluating our focus in addiction: emotional dysregulation is a critical driver of relapse to drug use. Translational Psychiatry. 2024;14:467. DOI: https://doi.org/10.1038/s41398-024-03159-5.

Zamir SM, Khazaei M, Ghafeleh-Bashi SH, Dodangeh S. Effect of Emotional Intelligence Training on Methadone-Treated Methamphetamine Users in Qazvin, Iran. Addict Health [Internet]. 2022;14(1):7–14 [cited 2025 Sep 16]. Available from: https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC9057644/. DOI: https://doi.org/10.22122/ahj.v14i1.1231.

Zhylin M, Mendelo V, Makarenko S, Samara O, Ishchenko Y. Peculiarities of the impact of psychotropic substances on the development of emotional intelligence of drug addicts. Universal Journal of Public Health. 2023;11(5):593–602. DOI: https://doi.org/10.13189/ujph.2023.110507.

Бєлава ОС, Миропольцева НІ. Характеристика індивідуально-психологічних особливостей особистості із алко- і наркозалежністю. Габітус. 2021;(30):222–226. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2021.30.38.

Дем’яненко ІВ, Шкодіна АД. Оцінка впливу розладів емоційної сфери на прояви агресивності у пацієнтів з різними формами хімічної залежності. У: Актуальні питання сучасної медицини і фармації 2019: збірник тез доповідей науково-практичної конференції [інтернет]. Запоріжжя: ЗДМУ; 2019 [цит. за 21 серп. 2025]. С. 50–51. Доступно на: https://www.researchgate.net/profile/Volodymyr-Parchenko/publication/333161822_Zbirnik_tez_Aktualni_pitanna_sucasnoi_medicini_i_farmacii_2019_1/links/5cde4eeb92851c4eaba69d4a/Zbirnik-tez-Aktualni-pitanna-sucasnoi-medicini-i-farmacii-2019-1.pdf.

Stellern J, Xiao KB, Grennell E, Sanches M, Gowin JL, Sloan ME. Emotion regulation in substance use disorders: a systematic review and meta-analysis. Addiction. 2023;118(1):30–47. DOI: https://doi.org/10.1111/add.16001.

Henning C, Crane AG, Taylor RN, Parker JDA. Emotional intelligence: relevance and implications for addiction. Current Addiction Reports. 2021;8:28–34. DOI: https://doi.org/10.1007/s40429-021-00356-w.

Davis RE, Doyle NA, Samuel KD, Wilkerson AH, Nahar VK. The relationship between trait emotional intelligence and problematic alcohol use among college students. Health Promotion Perspectives. 2022;12(1):101–109. DOI: https://doi.org/10.34172/hpp.2022.13.

Volkow ND, Blanco C. Substance use disorders: a comprehensive update of classification, epidemiology, neurobiology, clinical aspects, treatment and prevention. World Psychiatry. 2023;22(2):203–229. DOI: https://doi.org/10.1002/wps.21073.

López-Castro T, Gette JA, Back SE, Blakey SM, Killeen TK, Morgan-Lopez AA, et al. World Health Organization risk drinking level reductions as treatment outcomes in PTSD and substance use disorder trials. Drug and Alcohol Dependence. 2025;275:112837. DOI: https://doi.org/10.1016/j.drugalcdep.2025.112837.

Gori A, Topino E, Cacioppo M, Craparo G, Schimmenti A, Caretti V. An integrated approach to addictive behaviors: a study on vulnerability and maintenance factors. European Journal of Investigation in Health, Psychology and Education. 2023;13(3):512–524. DOI: https://doi.org/10.3390/ejihpe13030039.

Khantzian EJ. Addiction as a self-regulation disorder and the role of self-medication. Addiction. 2013;108(4):668–669. DOI: https://doi.org/10.1111/add.12004.

Feingold D, Tzur Bitan D. Addiction psychotherapy: going beyond self-medication. Frontiers in Psychiatry. 2022;13:820660. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2022.820660.

Hunt A, Merola GP, Carpenter T, Jaeggi AV. Evolutionary perspectives on substance and behavioural addictions: distinct and shared pathways to understanding, prediction and prevention. Neuroscience and Biobehavioral Reviews. 2024;159:105603. DOI: https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2024.105603.

Chebykin O. Diagnostics of the development of emotional maturity in adolescence and early adulthood. In: Chebykin O. Experimental study of the emotional sphere of children, adolescents and early adulthood in Ukraine. London: Routledge; 2023. p. 134–247.

Kun B, Demetrovics Z. Emotional intelligence and addictions: a systematic review. Substance Use & Misuse. 2010;45(7-8):1131–1160. DOI: https://doi.org/10.3109/10826080903567855.

Colmenero-Navarrete L, García-Sancho E, Salguero JM. Relationship between emotion regulation and suicide ideation and attempt in adults and adolescents: a systematic review. Archives of Suicide Research. 2022;26(4):1702–1735. DOI: https://doi.org/10.1080/13811118.2021.1999872.

Schick MR, Weiss NH, Contractor AC, Thomas ED, Spillane NS. Difficulties regulating positive emotions and substance misuse: the influence of sociodemographic factors. Substance Use & Misuse. 2020;55(7):1173–1183. DOI: https://doi.org/10.1080/10826084.2020.1729205.

Obeid S, Akel M, Haddad C, Fares K, Sacre H, Salameh P, et al. Factors associated with alcohol use disorder: the role of depression, anxiety, stress, alexithymia and work fatigue- a population study in Lebanon. BMC Public Health. 2020;20(1):245. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-020-8345-1.

Cox SS, Reichel CM. The intersection of empathy and addiction. Pharmacology Biochemistry and Behavior. 2022:173509. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pbb.2022.173509.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-04-15

Як цитувати

Чебикін, О., Жиліна, В., & Жилін, М. (2026). Емоційно-особистісні особливості осіб з різними рівнями складної хімічної залежності. Україна. Здоров’я нації, (1), 9–19. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.1/01

Номер

Розділ

Громадське здоров’я