Ожиріння – детермінанта, що впливає на якість життя

Анотація

Ожиріння є захворюванням, якому можна запобігти, однак в останні десятиліття воно вражає дедалі більше населення як розвинених країн, так і країн, що розвиваються. Це комплексне захворювання, що включає надмірну кількість жирової тканини. Воно призводить до структурних і функціональних змін, які culminують у численних органоспецифічних патологічних ускладненнях, що суттєво впливають на захворюваність, а також на якість і тривалість життя хворих на ожиріння. Метою роботи було з’ясувати, у яких вимірах ожиріння впливає на якість життя, порівняти якість життя з огляду на стать та дослідити взаємозв’язок між якістю життя респондентів з ожирінням і рівнем їхнього ІМТ. Матеріали та методи. Досліджувану вибірку склали 95 респондентів: 49 жінок і 46 чоловіків з ІМТ ≥ 30 кг/м² віком від 20 до 65 років, які перебували під диспансерним наглядом у центрі з регуляції надлишкової маси тіла. Найбільша кількість респондентів (n=29) була у віковій групі 40–49 років. Для збору даних було використано скорочену версію стандартизованого опитувальника впливу маси тіла на якість життя IWQOL-Lite, що складався з 31 закритого питання. Було досліджено якість життя людей із морбідним ожирінням у п’яти вимірах: фізична кондиція, упевненість у собі, сексуальне життя, соціальні стосунки, проблеми у публічному житті та робота. В кожному пункті анкети респондент обирав одну відповідь, яка найточніше відображала його ситуацію за останній тиждень. Відповіді оцінювались за 5-бальною шкалою Лайкерта: завжди, зазвичай, іноді, рідко, ніколи. Для отримання антропометричних даних використовувався біоімпедансний аналізатор InBody 230. Отримані дані були проаналізовані методами описової та інференційної статистики. В описовій статистиці застосовувались абсолютні (f) та відносні частоти (%), для кількісних змінних – середнє арифметичне (M), стандартне відхилення (SD), медіана (Mdn), мінімум (min) і максимум (max). У межах інференційної статистики застосовувались тести для порівняння та виявлення взаємозв’язків між змінними. Перед вибором тесту перевірялась нормальність розподілу даних (асиметрія, ексцес). Для визначення відмінностей між двома групами використовувався t-тест Стьюдента для незалежних вибірок, а для виявлення взаємозв’язків – коефіцієнт кореляції Пірсона. Результати. Між чоловіками та жінками з ожирінням існує різниця у загальній якості життя: чоловіки досягають вищих показників (M=99,59), ніж жінки (M=11,2). Відмінності були виявлені також у вимірах упевненості в собі, сексуального життя та роботи. У вимірі «фізична кондиція» різниця з огляду на стать не була статистично значущою (p=0,8). У сфері «упевненість у собі» виявлено статистично значущу різницю (p < 0,001): чоловіки мають вищу упевненість (M=13,43, SD=7,25), ніж жінки (M=20,1, SD=5,6). У сфері «сексуальне здоров’я» підтвердилось, що чоловіки мають вищу якість життя у сексуальній сфері (M=10,17, SD=4,54), ніж жінки (M=12, SD=3,43). У вибірці (n=95) було підтверджено дисфункції у сексуальній активності. У сфері «робота» виявлені статистично значущі відмінності (p=0,017): чоловіки з ожирінням досягають вищої якості життя (M=9,8, SD=3,04), ніж жінки (M=11,2, SD=2,66). У чоловіків (n=46) аналіз даних показав, що чим вищий ІМТ, тим нижча якість життя у всіх сферах, окрім упевненості в собі. У групі жінок (n=49) було з’ясовано, що з підвищенням ІМТ знижується якість життя у сфері фізичної кондиції. Значення ІМТ пояснює 39,44% варіації фізичної кондиції жінок з ожирінням. Було виявлено помірно сильний негативний зв’язок між ІМТ та якістю життя у сферах соціальних стосунків і публічного життя. Зв’язки між ІМТ та упевненістю в собі (p=0,642), сексуальним життям (p=0,904) і роботою (p=0,951) не були статистично значущими (p > 0,05). Висновки. Поширеність ожиріння постійно зростає в усіх вікових категоріях, суттєво впливає на здоров’я та якість життя людей з ожирінням, що зумовлює необхідність ефективних профілактичних заходів.