Рівень переконань щодо здорового способу життя в підлітків різних освітніх груп як індикатор потреби в профілактичних інтервенціях
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.1/07Ключові слова:
підлітки, здоровий спосіб життя, переконання, поведінкові наміри, фізична активність, харчування, профілактичні інтервенції, громадське здоров’яАнотація
Мета дослідження – оцінити рівень переконань і поведінкових намірів підлітків щодо здорового способу життя й порівняти результати учнів закладів загальної середньої освіти та здобувачів професійної й фахової передвищої освіти. Матеріали та методи. Використано соціологічні, статистичні й загальнонаукові методи (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення). Проведено опитування двох груп підлітків Закарпатської області: учні шкіл (n=206) і здобувачі професійної та фахової передвищої освіти (n=606). Опитувальник створено в Google Forms; відповіді оцінювалися за п’ятибальною шкалою. Проведено описовий аналіз (M, Me, SD), розподіл відповідей у %±m і порівняння показників між групами. Результати. У групі учнів шкіл середні значення відповідей за твердженнями становили 3,61–4,31 бала, що відображає загалом позитивні переконання й мотивацію. Позитивну налаштованість на ведення здорового способу життя продемонстрували 75,7±3,0% респондентів. Найвищі показники підтримки стосувалися фізичної активності: 84,9±2,5% погодилися, що фізичні вправи покращують самопочуття, а 81,6±2,4% вірять у здатність бути більш активними. Водночас переконання щодо харчування були менш стійкими: позитивний намір обирати здорову їжу висловили 64,6±3,3% школярів, а частка невизначених відповідей сягала 18,9±2,7%. У здобувачів професійної та фахової передвищої освіти середні значення були нижчими (3,47–3,89 бала), а позитивна налаштованість становила 60,8±2,0% (p<0,001). Найбільші міжгрупові відмінності виявлено у сферах фізичної активності й харчової поведінки: позитивні відповіді щодо здорового харчування в студентів становили 56,1±2,0%. Висновки. Учні шкіл демонструють вищий рівень переконань щодо здорового способу життя порівняно зі здобувачами професійної та фахової передвищої освіти, що обґрунтовує потребу профілактичних інтервенцій у цій освітній групі.
Посилання
Marques A, Loureiro N, Avelar-Rosa B, Naia A, Matos MG. Adolescents’ healthy lifestyle. J Pediatr. 2020;96(2):217–24. DOI: 10.1016/j.jped.2018.09.002.
Palenzuela-Luis N, Duarte-Clíments G, Gómez-Salgado J, Rodríguez-Gómez JÁ, Sánchez-Gómez MB. International comparison of self-concept, self-perception and lifestyle in adolescents: a systematic review. Int J Public Health. 2022;67. DOI: 10.3389/ijph.2022.1604954.
Alshahrani MS, Gannamaneni VK, Kakaraparthi VN, Alahmari KA, Alkhamis B, Reddy RS, Tedla JS, Dixit S, Kakaraparthi L, Nambi G. Health behaviors in school-aged children: global trends in education, socioeconomic status, and adolescent health. Front Public Health. 2025;13. DOI: 10.3389/fpubh.2025.1514386.
Дудаш ГВ, Брич ВВ. Фактори, що впливають на формування культури здоров’я підлітків. Україна. Здоров’я нації. 2023;(3):47–52. DOI: 10.32782/2077-6594/2023.3/07.
Te’o DT, Wild CE, Willing EJ, Wynter LE, O’Sullivan NA, Hofman PL, Maessen SE, Derraik JG, Anderson YC. The impact of a family-based assessment and intervention healthy lifestyle programme on health knowledge and beliefs of children with obesity and their families. Nutrients. 2022;14(20):4363. DOI: 10.3390/nu14204363.
Akdeniz Kudubes A, Ayar D, Bektas İ, Bektas M. Predicting the effect of healthy lifestyle belief on attitude toward nutrition, exercise, physical activity, and weight-related self-efficacy in Turkish adolescents. Arch Pediatr. 2022;29(1):44–50. DOI: 10.1016/j.arcped.2021.11.001.
Bektas İ, Kudubeş AA, Ayar D, Bektas M. Predicting the healthy lifestyle behaviors of turkish adolescents based on their health literacy and self-efficacy levels. J Pediatr Nurs. 2021;59:e20–e25. DOI: 10.1016/j.pedn.2021.01.016.
Kose S, Sarialioglu A, Ayran G. The relationship between healthy lifestyle beliefs and hygiene behaviors of adolescents during the COVID-19 pandemic process. Galician Med J. 2023;30(1):E202313. DOI: 10.21802/gmj.2023.1.3.
Chu-Ko F, Chong ML, Chung CJ, Chang CC, Liu HY, Huang LC. Exploring the factors related to adolescent health literacy, health-promoting lifestyle profile, and health status. BMC Public Health. 2021;21(1). DOI: 10.1186/s12889-021-12239-w.
Wargers A, Elphick CM, Mölenberg FJ, Senequier A, Manios Y, Mavrogianni C, Murray C, Queral J, Tarro L, Williams CA, Vlachopoulos D, Jansen W. Stakeholder perspectives on the barriers and facilitators of engagement in healthy lifestyle behaviours in underrepresented adolescents: a focus group study from the European SEEDS project. BMC Health. 2024;24(1). DOI: 10.1186/s12889-024-19419-4.
Tabrizi JS, Doshmangir L, Khoshmaram N, Shakibazadeh E, Abdolahi HM, Khabiri R. Key factors affecting health promoting behaviors among adolescents: a scoping review. BMC Health Serv Res. 2024;24(1). DOI: 10.1186/s12913-023-10510-x.
Arafa A, Yasui Y, Kokubo Y, Kato Y, Matsumoto C, Teramoto M, Nosaka S, Kogirima M. Lifestyle behaviors of childhood and adolescence: contributing factors, health consequences, and potential interventions. Am J Med. 2024. DOI: 10.1177/15598276241245941.
Жилка Н, Щербінська О, Жданова О. Міжнародні стратегії щодо здорового способу життя та профілактики захворювань у молоді. СМ. 2024;(3):12–9. DOI: 10.30841/2786-720X.3.2024.313966.
Щербінська О, Жданова О. Концептуальна модель комунікацій щодо формування здорового способу життя у молоді в Україні. СМ. 2025;(2):19–25. DOI: 10.30841/2786-720X.2.2025.329474.
Melnyk BM, Kelly S, Tan A. Psychometric properties of the healthy lifestyle beliefs scale for adolescents. J Pediatr Health Care. 2021;35(3):285–91. DOI: 10.1016/j.pedhc.2020.11.002.
