Когнітивно-емоційне реагування суб’єктів освітнього процесу в умовах кризових ситуацій і безпекових викликів: чинники ризику та напрями здоров’язбереження
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.1/08Ключові слова:
кризові ситуації, впливові чинники, професійне здоров’я, суб’єкти освітнього процесу, психічні та фізичні станиАнотація
Мета статті – з’ясувати особливості когнітивно-емоційного реагування й навчальної/професійної діяльності суб’єктів освітнього процесу в умовах кризових ситуацій і визначити напрями профілактично-корекційної роботи з метою збереження їхнього фізичного та психічного здоров’я. Матеріали та методи. Використано авторський опитувальник «Ставлення до психічного та фізичного здоров’я в умовах кризових ситуацій та безпекових викликів», структура якого містить три змістові блоки: І. Когнітивно-емоційне реагування на ситуацію. ІІ. Особливості професійної діяльності/навчання в умовах кризових ситуацій та безпекових викликів. ІІІ. Потреби педагогів та напрями роботи щодо інформаційно-профілактичної роботи в кризових ситуаціях. У дослідженні взяли участь студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка (n=79 у 2022 р., n=83 у 2025 р.) і педагоги закладів загальної середньої освіти Житомирщини (n=74 у 2022 р., n=67 у 2025 р.). Статистична обробка результатів дослідження здійснювалася із застосуванням методів кількісного аналізу й описової статистики. Зокрема, визначено частотні розподіли відповідей (n), відсоткові показники (%), а також обчислено середні значення для оцінювання вираженості окремих показників когнітивно-емоційного реагування та професійної активності респондентів. Аналіз результатів здійснювався окремо за кожним блоком розробленого опитувальника з подальшим узагальненням показників. Результати. Визначено чинники тривожних станів суб’єктів освітнього процесу: психологічні; інформаційні; організаційні; гуманітарні; фізіологічні. З’ясовано поширені способи емоційного реагування досліджуваних: тривожність, занепокоєність, переживання, розгубленість. Серед поведінкових симптомів зафіксовано пасивність дій, примиреність із ситуацією та слабка активність щодо реалізації попередньо визначених планів на початку війни. На противагу цим станам у сучасних умовах відбувається переосмислення й прийняття ситуації, посилення активності в напрямі самоосвіти, саморозвитку, реалізації життєвих планів. Висновки. Визначено напрями профілактичної та корекційної роботи: діагностика фізичного та психологічного стану; моніторинг запитів і потреб, пов’язаних з організацією освітнього процесу; надання консультативної допомоги щодо правил, способів здоров’язбереження, профілактики й засобів захисту, підвищення психологічного стану; психолого-педагогічна підтримка.
Посилання
Портницька Н, Савиченко О, Тичина І. Психічне здоров’я педагогів в умовах війни. Журнал соціальної та практичної психології. 2025;(5):40–48. https://doi.org/10.32782/psy-2025-5-6.
Hanushchak-Yefimenko LM, Halavska LYe, Arabuli SI. The professional health of the teacher as the basis of the well-being of effective pedagogical activity and the guarantee of the development of social responsibility of the institution of higher education in the conditions of war. Journal of Strategic Economic Research. 2024;(6):17–27. https://doi.org/10.30857/2786-5398.2023.6.2.
Антонова О, Мирончук Н, Бірук Н, Антонов О. Сучасні виклики та стратегії інтелектуального розвитку студентської молоді в умовах воєнного стану. Наукові інновації та передові технології. Серія «Педагогіка». 2025;2(42):1179–1191. https://doi.org/10.52058/2786-5274-2025-2%2842%29-1179-1191.
Мартинова Л. Психічне здоров’я і COVID-19. НейроNews. Психоневрологія та нейропсихологія. 2021;1(122):6–7. https://neuronews.com.ua/ua/archive/2021/1%28122%29/pages-6-7/psihichne-zdorov-ya-i-covid-#gsc.tab=0 .
Чабан ОС, Хаустова ОО. Психічне здоров’я в період пандемії COVID-19 (особливості психологічної кризи, тривоги, страху та тривожних розладів). НейроNews. Психоневрологія та нейропсихологія. 2020;3(114):26–36.
Aperribai L, Cortabarria L, Aguirre T, Verche E, Borges Á. Teacher’s physical activity and mental health during lockdown due to the COVID-2019 pandemic. Front Psychol. 2020;11:577886. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2020.577886.
Dabrowski A. Teacher well-being during a pandemic: Surviving or thriving? Social Education Research. 2020:35–40. https://doi.org/10.37256/ser.212021588.
Green JG, Bettini E. Addressing teacher mental health during the COVID-19 pandemic. Teachers College Record. 2020 Jul 31 [cited 2026 Feb 14]. Available from: https://www.researchgate.net/publication/343360704_Addressing_Teacher_Mental_Health_during_the_COVID-19_Pandemic.
Романовська Д, Мінтянська Р. Особливості психологічного супроводу освітнього процесу в умовах пандемії COVID-19. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». 2021;1(48):365–370. https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.48.365-370 .
Панок ВГ, Марухіна ІВ, Романовська ДД. Психологічний супровід освіти в умовах пандемії: наукова доповідь на веб-конференції «Учені НАПН України – українським вчителям», 27 серпня 2020 р. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2020;2(2):1–7. https://doi.org/10.37472/2707-305X-2020-2-2-12-2.
Lischer S, Safi N, Dickson C. Remote learning and students’ mental health during the COVID-19 pandemic: A mixed-method enquiry. Prospects. 2021 Jan. https://doi.org/10.1007/s11125-020-09530-w.
Перепелюк ТД, Гриньова НВ. Особливості стану психічного здоров’я студентів в умовах пандемії. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Психологія». 2021;32(71)(1):110–114. https://doi.org/10.32838/2709-3093/2021.1/19.
Kachmarchyk S, Piskunova L. Features of professional and emotional burnout of academic staff due to the war condition in Ukraine. Humanities Studios: Pedagogy, Psychology, Philosophy. 2024;2(1):159–171. https://doi.org/10.31548/hspedagog15(1).2024.159-171.
Черезова І, Фролова О, Сердюк Н. Психологічні чинники збереження ментального здоров’я викладачів закладів вищої освіти в умовах війни. Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія». 2024;(5):184–189. https://doi.org/10.32782/academ-ped.psyh-2024-1.27.
