Інституціональні європейські моделі виконання основних функцій щодо забезпечення громадського здоров’я: досвід для України

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.3/27

Ключові слова:

громадське здоров’я, європейська модель, оперативні функції, моніторинг, структура.

Анотація

Мета. У статті розглядаються інституційні моделі, що функціонують, виконання основних оперативних функцій охорони громадського здоров’я у масштабах усієї Європи. Завданням статті було обґрунтування та дослідження Європейського плану дій щодо зміцнення потенціалу та послуг охорони громадського здоров’я. Матеріали та методи. Під час дослідження використано порівняльно-історичний метод, метод системного аналізу, аксіологічний підхід, структурно-функціональний підхід, системний підхід. Результати. У статті в короткому вигляді подано наявну інформацію щодо різних інституційних моделей здійснення оперативних функцій охорони громадського здоров’я. Наводяться попередні висновки щодо їх сильних і слабких сторін та рекомендації щодо зміцнення таких моделей. Проведено тривимірне вивчення проблеми: характеру організації послуг та заходів громадської охорони здоров’я, чинних механізмів їх фінансування та структури керівництва громадською охороною здоров’я. У ході проведення огляду спостерігалися найрізноманітніші форми організації виконання оперативних функцій охорони громадського здоров’я у різних країнах Європи, що впливає на керівництво, здійснення функцій та фінансування. І хоча базова інфраструктура для надання послуг охорони громадського здоров’я на національному, регіональному та місцевому рівнях існує певною мірою в усіх країнах, відмінність полягає у розподілі відповідальності між рівнями, що значною мірою відображає наявні керівні адміністративні структури. Висновки. Попри відмінності між країнами, зміст поняття охорони громадського здоров’я у Європі за останні десятиліття поступово еволюціонував від зосередженості на санітарному нагляді і боротьбі з інфекційними хворобами до «нової» охорони громадського здоров’я, де увага приділяється зміцненню здоров’я, профілактиці та міжсекторальним діям, включаючи заходи, що виходять за межі системи охорони здоров’я. У країнах посткомуністичного простору Центральної, Східної та Південно-Східної Європи в багатьох випадках служби охорони громадського здоров’я занепали, при цьому не відбулося заміни на адекватні альтернативні служби. В цілому в цих країнах охорона громадського здоров’я все ще відстає від того, що в даний час зазвичай вкладається в це поняття, й існує очевидна необхідність у зміцненні інфраструктури охорони здоров’я у стратегічно продуманий і послідовний спосіб.

Посилання

Громадське здоров’я в Україні: проблеми та способи їх вирішення: матеріали ІІІ науково-практичної конференції з міжнародною участю, 05 листопада 2020 р. Харків; 2020: 122 с.

Досвід країн Європи у фінансуванні галузі охорони здоров’я: уроки для України. Доступно на: https://eeas.europa.eu/ archives/delegations/ukraine/documents/virtual_library/14_reviewbook_uk.pdf [цитовано 12.08.2023].

Муляр Г. Зарубіжний досвід функціонування системи охорони здоров’я в контексті забезпечення реалізації права на охорону здоров’я. Доступно на: https://www.socosvita.kiev.ua/sites/default/files/Visnyk_1-2_2020-43-52.pdf [цитовано 12.08.2023].

Constitution of the World Health Organization. Available from: https://www.afro.who.int/sites/default/ files/2017-07/ constitution_of_health_en.pdf (цитовано 12.08.2023).

Primary Health Care on the Road to Universal Health Coverage 2019: Monitoring report od World Health Organization. Available from: https://www.who.int/healthinfo/universal_health_coverage/report/uhc_report_2019.pdf?ua=1 [цитовано 12.08.2023].

Improving healthcare quality in Europe: Characteristics, effectiveness and implementation of different strategies. Available from: https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/327356/9789289051750-eng. pdf?sequence=1&isAllowed=y [cited12.08.2023].

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-14