Оцінка рівня гігієни порожнини рота та стану тканин пародонту у лікарів-інтернів

Анотація

Мета: оцінка рівня гігієни ротової порожнини інтернів на підставі визначення гігієнічних індексів, а також порівняння отриманих даних із результатами раніше проведеного дослідження. Матеріал та методи. Було обстежено 46 осіб – інтернів-стоматологів віком від 21 до 25 років; із них 34 жінки (74,0%) та 12 чоловіків (26,0%). В анкетуванні взяла участь 71 особа. Результати дослідження. Серед інтернів 37 осіб (80,4%) мають добрий/відмінний рівень гігієни (Php≤0,6). У цій групі правил гігієни дотримуються 30 осіб (81,1%), не завжди дотримуються сім осіб (18,9%). 34 представники цієї групи (91,9%) чистять зуби два рази на день, троє (8,1%) – після кожного прийому їжі. У половини (17 осіб, 45,9%) чистка зубів займає три хвилини, п’ять хвилин чистять дев’ять обстежуваних (24,3%), 11 (29,7%) – приділяють гігієні ротової порожнини по дві хвилини. У дев’яти осіб виявлено задовільний рівень гігієни (Php>0,6). Правил гігієни завжди дотримуються шість інтернів у цій групі (66,9%), три інтерни (33,3%) не завжди повноцінно чистять зуби. Більшість обстежуваних із задовільним рівнем гігієни (88,9%) чистять зуби два рази на день, одна особа (11,1%) – після кожного прийому їжі. У чотирьох осіб (44,4%) чистка зубів займає п’ять хвилин, троє з них перебувають на ортодонтичному лікуванні; один інтерн (11,1%) відзначив чистку зубів протягом однієї хвилини і один – протягом двох, трихвилинного протоколу дотримуються три особи (33,3%). Осіб із незадовільною гігієною порожнини рота (Php>1,6) виявлено не було. Відсутність запального процесу у тканинах пародонту (PMA=0) в обстеженій групі відзначалося у 33 осіб (71,7%). Усі представники цієї групи використовують додаткові засоби гігієни: флоси – 29 обстежених (87,9%), іригатор – 10 учасників дослідження (30,3%). Професійну гігієну порожнини рота проводять за потребою близько половини оглянутих у цій групі – 15 осіб (45,5%), 12 (36,4%) – два рази на рік, шість осіб (18,2%) – один раз на рік. Легкий гінгівіт (РМА становить 0–30%) був виявлений у 13 осіб (28,3%). У цій групі обстежених флоси не застосовують дві особи (15,4%). Іригатор не використовують дев’ять осіб (69,2%). Шестеро обстежуваних (46,2%) два рази на рік проводять професійну гігієну, троє (23,1%) – один раз на рік та чотири інтерни (30,8%) – за потребою. Середнього та важкого гінгівіту (РМА>30%) в інтернів виявлено не було. Оцінюючи індекс Мюлеманна, кровоточивості немає у 30 обстежуваних (65,2%). У цій групі флосами користуються 26 осіб (86,7%), дев’ять осіб (30,0%) під час проведення гігієни порожнини рота використовують іригатор. 21 людина (70%) чистить зуби стандартним методом, сім (23,0%) – методом Bass, тоді як чотири інтерни (6,7%) використовують електричну зубну щітку. Кровоточивість (Muhlemann >0) була виявлена у 16 інтернів (34,8%), незважаючи на використання флосів (14 осіб – 87,5%) і навіть іригаторів (5 осіб – 31,2%). Серед методик чищення більшість використовує стандартну щітку – 11 осіб (68,8%), електричною зубною щіткою у цій групі чистять троє (18,8%). Висновки. За даними дослідження 2020 р., хороший рівень гігієни спостерігався у 17,0% студентів 3-го курсу, тоді як на 4-му та 5-му курсах ця цифра становила відповідно 5,0% та 3,0%. На момент проведення огляду в інтернів («дорослих» учасників дослідження 2020 р.) відсоток обстежуваних із відмінною та гарною гігієною збігся і становив 80,0%. У групі із задовільною гігієною порожнини рота більше відсотка осіб, які нерегулярно дотримуються правил гігієни; також у цю групу потрапили інтерни, що знаходяться на ортодонтичному лікуванні. Незадовільної гігієни серед інтернів-стоматологів виявлено не було. Серед інтернів легкий гінгівіт виявили у 13 осіб (28,3%), кровоточивість – у 16 осіб (34,8%). Достовірного зв’язку між застосуванням додаткових засобів гігієни: флосами і іригаторами та індексами РМА, Muhlemann виявлено не було.