Якість первинної медико-санітарної допомоги: оцінка стану та шляхи вдосконалення (результати соціологічного дослідження)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/23Ключові слова:
первинна медико-санітарна допомога, якість допомоги, стимули, соціологічне дослідженняАнотація
Мета: вивчення думок працівників різних категорій, зайнятих у системі первинної допомоги (керівників, лікарів, медичних сестер) стосовно стану та основних стимулів удосконалення якості первинної медико-санітарної допомоги. Матеріали та методи. За спеціально розробленою структурованою анкетою, розмішеною у групі Української асоціації сімейної медицини на платформі соціальної мережі Facebook, проведено кроссекційне соціологічне дослідження думок працівників закладів ПМСД. Усього опитано 360 осіб. Матеріали оброблені з використанням методів описової та аналітичної статистики. Результати. Більшість опитаних уважає, що якість ПМСД впливає на здоров’я населення (63,1%) та його потреби у спеціалізованій та екстреній допомозі (82,8%). Дві третини всіх респондентів (66,9%), у тому числі 81,3% керівного складу закладів ПМСД, висловилися за запровадження спеціальних стимулів для покращення якості ПМСД, до числа яких віднесено: формування командного підходу в колективах, раціональний розподіл відповідальності за здоров'я між лікарем і пацієнтом, моніторинг результатів професійної діяльності персоналу ПМСД, підвищення заробітної плати медичних працівників. Виявлено істотні відмінності в поглядах різних груп респондентів на стимулюючий вплив існуючої системи моніторингу та механізмів оплати праці. Значно більша частка керівників порівняно з лікарями та медсестрами (на 57,1% та 75,2%; р<0,05) уважає, що затверджені індикатори не повністю характеризують якість ПМСД. Більшість керівників (64,1%) заявила, що стимулювати працівників до більш якісної й ефективної роботи можна лише за диференційованого нарахування заробітної плати з урахуванням обсягу та якості виконаної роботи. Висновки. Підвищення якості ПМСД потребує застосування мотиваційних механізмів. Кількісно визначені характеристики свідчать про необхідність розроблення на доказовій основі системи індикаторів оцінки якості ПМСД та опрацювання методики оплати праці медичного персоналу ПМСД з урахуванням обсягу та якості виконаної роботи.
Посилання
Political Declaration of the High-level Meeting on Universal Health Coverage “Universal health coverage: moving together to build a healthier world”. United Nations, 2019. Available from: https://www.un.org/pga/73/wp-content/uploads/sites/53/2019/07/FINAL-draft-UHC-Political-Declaration.pdf (дата звернення: 32.12.2023).
A vision for primary health care in the 21st century: towards universal health coverage and the Sustainable Development Goals. Geneva: World Health Organization and the United Nations Children’s Fund (UNICEF), 2018. 64 р.
Okereke E, Eluwa G, Akinola A, Suleiman I, Godwin U, Adebajo S. Patterns of financial incentives in primary healthcare settings in Nigeria: implications for the productivity of frontline health workers. BMC Res Notes. 2021; 14: 250. DOI: https://doi.org/10.1186/s13104-021-05671-z
Patterns of financial incentives in primary healthcare settings in Nigeria: implications for the productivity of frontline health workers. BMC Res Notes. 2021. No 14. Р. 250. DOI: https://doi.org/10.1186/s13104-021-05671-z
Loboda AM, Oleshko OM, Pryimenko OS, Raian S, Hlushchenko VV. Analysis of the results of a medical and sociological survey of healthcare providers on motivational component of ensuring the healthcare quality. Wiad Lek. 2023; 76(7): 1677–1680. DOI: 10.36740/WLek202307124. PMID: 37622514.
Kronenberg C, Doran T, Goddard M, Kendrick T, Gilbody S, Dare CR, Aylott L, Jacobs R. Identifying primary care quality indicators for people with serious mental illness: a systematic review. Br J Gen Pract. 2017 Aug; 67(661): e519–e530. DOI: 10.3399/bjgp17X691721.
Жукевич С, Карпишин Н, Шегера О. Аналіз фінансової стійкості закладів охорони здоров’я в умовах сталого розвитку. Світ фінансів. 2022; 3: 111–126. DOI: 10.35774/SF2022.03.111.
Didehban R, Caine NA, Glenn SW, Hasse CH. Role of the Administrative Partner and the Physician-Administrator Partnership. Mayo Clin Proc. 2020 Sep; 95(9S): 38–40. DOI: 10.1016/j.mayocp.2020.06.043.
Hysong SJ, Amspoker AB, Hughes AM, Woodard L, Oswald FL, Petersen LA, Lester HF. Impact of team configuration and team stability on primary care quality. Implementation Sci. 2019; 14(22). DOI: 10.1186/s13012-019-0864-8.
Демченко І, Булига Н, Гольцас Л, Фенчак А. Аналітичний звіт «Громадська та експертна думка про доступність і якість послуг у сфері охорони здоров’я»: Підготовлено у рамках проєкту «Партисипативна демократія та обґрунтовані рішення на місцевому рівні в Україні». Київ, 2016; 58 с.
Ramalho A, Castro P, Gonçalves-Pinho M, Teixeira J, Santos JV, Viana J, Lobo M, Santos, P, Freitas A. Primary health care quality indicators: An umbrella review PLoS One. 2019 Aug 16; 14(8): e0220888. DOI: 10.1371/journal.pone.0220888.
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення надання медичної допомоги : Закон України від 01.07.2022 № 2347-IX. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2347-20#Text
Про затвердження Примірного переліку Індикаторів якості надання первинної медичної допомоги : Наказ МОЗ України від 17.04.2023 № 716. https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-17042023--716-prozatverdzhennja-primirnogo-pereliku-indikatoriv-jakosti-nadannja-pervinnoi-medichnoi-dopomogi
Лехан ВМ, Слабкий ГО, Шевченко МВ. Аналіз результатів реформування охорони здоров’я у пілотних регіонах: позитивні результати, проблеми та можливі шляхи вирішення. Україна. Здоров’я нації. 2015; 3: 67–85.
Дячук ДД, Гур’янов ВГ, Шевченко МВ, Ященко ЮБ. Задоволеність умовами та оплатою праці, системою мотивації медичних працівників багатопрофільного закладу охорони здоров’я (за результатами соціологічного опитування). Український журнал медицини, біології та спорту. 2016; 2: 63–69.
