Peculiarities of application and influence of virtual reality technologies on the physical therapy process of patients after acute cerebrovascular accident: analysis of foreign experience
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.4/20Keywords:
cerebral stroke, physical therapy, virtual reality, modern technologiesAbstract
Cerebral stroke has been one of the most pressing problems of physical therapy for many years, requiring modern technologies will be aimed at a comprehensive impact on the patient. Purpose – to analyze and systematize the experience of foreign studies on the peculiarities of the use and impact of virtual reality technologies on the physical therapy process of patients after cerebral stroke. Methods: analysis of scientific and methodological literature on the research topic and systematization of the data obtained. Results. The use of VR technologies for therapeutic purposes has attracted increasing interest in recent years, due to technological advances and a growing understanding of the neurological and cognitive mechanisms involved in rehabilitation. The results of the meta-analysis showed that compared to traditional therapy, physical therapy improved the upper extremity Fugl-Meyer score in patients recovering from stroke, and also increased the functional independence score, the arm activity test score, and the box and block test score in patients during the rehabilitation period. VR-assisted physical therapy for the upper extremities can be effective in improving the results of motor rehabilitation. Existing literature suggests that rehabilitation using virtual reality in combination with traditional physiotherapy can improve the ability to walk in people with AMI, especially in the chronic stage. Conclusions. The using of VR technologies in the physical therapy of patients after acute stroke should be considered as a promising area for the development of physical therapy of the subject contingent, and will contribute to improving the effectiveness of treatment and improving outcomes.
References
Віничук СМ, Фартушна ОЮ. Епідеміологія транзиторних ішемічних атак у структурі гострих порушень мозкового кровообігу в Україні та інших країнах. Int Neurol J. 2017;91(5):105-11.
Lindsay LR, Thompson DA, O’Dell MW. Updated Approach to Stroke Rehabilitation. Med Clin North Am. 2020;104(2):199-211. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2019.11.002
Зозуля АІ, Зозуля ІС. Основні завдання покращення надання медичної допомоги при церебральному інсульті. Український медичний часопис. 2014;(4):114-8.
Feigin VL, Mensah GA, Norrving B, Murray CJ, Roth GA. Atlas of the Global Burden of Stroke (1990-2013): The GBD 2013 Study. Neuroepidemiology. 2015;45(3):230-6. https://doi.org/10.1159/000441106
Мищенко ТС. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине. Український вісник психоневрології. 2017;25(1):22-4.
План дій боротьби з інсультом в Україні на 2020–2030 рр. / Ю.В. Фломін та ін. Судинні захворювання головного мозку. 2019; 3/4: 5–13.
Масний О, Ціж Л. Клінічні настанови з фізичної терапії у разі інсульту: сучасні підходи й можливості. Молода спортивна наука України. 2023;(1):119-20.
Veerbeek JM, van Wegen E, van Peppen R, van der Wees PJ, Hendriks E, Rietberg M, Kwakkel G. What Is the Evidence for Physical Therapy Poststroke? A Systematic Review and Meta-Analysis. PLoS ONE. 2014;9(2):e87987. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0087987.
Грушевська А, Григус ІМ. Фізична реабілітація при ішемічному інсульті. Rehabil Recreat. 2018;(3):34-8.
Bannikova R, Lazarieva O, Vitomskyi V, Kerestei V, Kovelska A, Myronyuk I, Brushko V, Kormiltsev V. Physical Rehabilitation of Patients with Cerebral Blood Flow Acute Disorders in the Late Recovery Period. Sport Mont. 2021;19(S2):159-63. https://doi.org/10.26773/smj.210927
Баннікова Р, Керестей В, Калінкін К. Перспективи застосування методу функціонального тренування при гострих порушеннях мозкового кровообігу в пізньому відновному періоді. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2017;(3):60-5.
Кормільцев В, Уривкова А. Аналіз зарубіжного досвіду щодо відновлення ходьби засобами фізичної терапії у пацієнтів після гострого порушення мозкового кровообігу. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2024;(1):201-5. https://doi.org/10.32652/spmed.2024.1.201-205
Віноградов М, Лазарєва О. Високоінтенсивне тренування як засіб фізичної терапії при лівопівкульних геморагічних інсультах: огляд зарубіжного досвіду. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2021;(1):90-4. https://doi.org/10.32652/spmed.2021.1.90-94
Віноградов ММ, Лазарєва ОБ. Критерії відбору та алгоритм застосування високоінтенсивного інтервального тренування у пацієнтів після ГПМК. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation amp recreation). 2023;(15):27-33. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.3
Huang J, Ji JR, Liang C, Zhang YZ, Sun HC, Yan YH, Xing XB. Effects of physical therapy-based rehabilitation on recovery of upper limb motor function after stroke in adults: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Ann Palliat Med. 2022;11(2):521-31. https://doi.org/10.21037/apm-21-3710
Brusola G, Garcia E, Albosta M, Daly A, Kafes K, Furtado M. Effectiveness of physical therapy interventions on post-stroke spasticity: An umbrella review. NeuroRehabilitation. 2023:1-15. https://doi.org/10.3233/nre-220275
Сабадош М, Ястремська С, Кормільцев В, Дуб М. Особливості впливу PUSH-синдрому на процес реабілітації пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation amp recreation). 2022;(11):58-67.
Rose T, Nam CS, Chen KB. Immersion of virtual reality for rehabilitation - Review. Appl Ergon. 2018;69:153-61. https://doi.org/10.1016/j.apergo.2018.01.009
Gonzalez-Argote J. Uso de la realidad virtual en la rehabilitación. Interdiscip Rehabil Rehabil Interdiscip. 2022;2:24. https://doi.org/10.56294/ri202224
Rutkowski S, Rutkowska A, Kiper P, Jastrzebski D, Racheniuk H, Turolla A, Szczegielniak J, Casaburi R. Virtual Reality Rehabilitation in Patients with Chronic Obstructive Pulmonary Disease: A Randomized Controlled Trial. Int J Chronic Obstr Pulm Dis. 2020;Volume 15:117-24. https://doi.org/10.2147/copd.s223592
Peláez-Vélez FJ, Eckert M, Gacto-Sánchez M, Martínez-Carrasco Á. Use of Virtual Reality and Videogames in the Physiotherapy Treatment of Stroke Patients: A Pilot Randomized Controlled Trial. Int J Environ Res Public Health. 2023;20(6):4747. https://doi.org/10.3390/ijerph20064747
Chen J, Or CK, Chen T. Effectiveness of Using Virtual Reality–Supported Exercise Therapy for Upper Extremity Motor Rehabilitation in Patients With Stroke: Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. J Med Internet Res. 2022;24(6):e24111. https://doi.org/10.2196/24111
Marques-Sule E, Arnal-Gómez A, Buitrago-Jiménez G, Suso-Martí L, Cuenca-Martínez F, Espí-López GV. Effectiveness of Nintendo Wii and Physical Therapy in Functionality, Balance, and Daily Activities in Chronic Stroke Patients. J Am Med Dir Assoc. 2021;22(5):1073-80. https://doi.org/10.1016/j.jamda.2021.01.076
Hao J, Xie H, Harp K, Chen Z, Siu KC. Effects of Virtual Reality Intervention on Neural Plasticity in Stroke Rehabilitation: A Systematic Review. Arch Phys Med Rehabil. 2021 https://doi.org/10.1016/j.apmr.2021.06.024
Kim M, Kaneko F. Virtual reality-based gait rehabilitation intervention for stroke individuals: a scoping review. J Exerc Rehabil. 2023;19(2):95-104. https://doi.org/10.12965/jer.2346114.057
