Особливості застосування та впливу технологій віртуальної реальності на процес фізичної терапії пацієнтів після гострого порушення мозкового кровообігу: аналіз зарубіжного досвіду

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.4/20

Ключові слова:

мозковий інсульт, фізична терапія, віртуальна реальність, сучасні технології

Анотація

Мозковий інсульт є однією з найактуальніших проблем фізичної терапії протягом багатьох років, що потребує сучасних технологій, які будуть спрямовані на всебічний вплив на пацієнта. Мета – проаналізувати та систематизувати досвід закордонних досліджень щодо особливостей застосування та впливу технологій віртуальної реальності на процес фізичної терапії осіб після ГПМК. Методи – аналіз науково-методичної літератури з проблематики дослідження та систематизація отриманих даних. Результати. Використання технологій VR в терапевтичних цілях викликає все більший інтерес в останні роки, що зумовлено технологічним прогресом і зростанням розуміння неврологічних і когнітивних механізмів, задіяних у реабілітації. Дослідження показали, що при застосуванні VR у фізичній терапії пацієнтів з ГПМК були отримані статистично значущі покращення порівняно з контрольною групою за індексом моторики, тестом контролю тулуба, шкалою рівноваги Тінетті, шкалою рівноваги Берга та Функціональною класифікацією амбулаторної ходьби лікарні Сагунто. Результати метааналізу показали, що порівняно з традиційною терапією фізична терапія покращила показники оцінки верхньої кінцівки за шкалою Фугль-Мейєра у пацієнтів, які одужують після інсульту, а також підвищила бали за шкалою функціональної незалежності, бали за тестом дослідження активності руки та бали за тестом «Ящик і блок» у пацієнтів під час реабілітаційного періоду. Терапевтичні вправи та фізична терапія з підтримкою VR для верхніх кінцівок можуть бути ефективними для покращення результатів рухової реабілітації. Висновки. Застосування технологій VR у фізичній терапії пацієнтів після ГПМК варто розглядати як перспективний напрям розвитку фізичної терапії тематичного контингенту, що, на нашу думку, сприятиме підвищенню ефективності лікування та покращенню його результатів.

Посилання

Віничук СМ, Фартушна ОЮ. Епідеміологія транзиторних ішемічних атак у структурі гострих порушень мозкового кровообігу в Україні та інших країнах. Int Neurol J. 2017;91(5):105-11.

Lindsay LR, Thompson DA, O’Dell MW. Updated Approach to Stroke Rehabilitation. Med Clin North Am. 2020;104(2):199-211. https://doi.org/10.1016/j.mcna.2019.11.002

Зозуля АІ, Зозуля ІС. Основні завдання покращення надання медичної допомоги при церебральному інсульті. Український медичний часопис. 2014;(4):114-8.

Feigin VL, Mensah GA, Norrving B, Murray CJ, Roth GA. Atlas of the Global Burden of Stroke (1990-2013): The GBD 2013 Study. Neuroepidemiology. 2015;45(3):230-6. https://doi.org/10.1159/000441106

Мищенко ТС. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине. Український вісник психоневрології. 2017;25(1):22-4.

План дій боротьби з інсультом в Україні на 2020–2030 рр. / Ю.В. Фломін та ін. Судинні захворювання головного мозку. 2019; 3/4: 5–13.

Масний О, Ціж Л. Клінічні настанови з фізичної терапії у разі інсульту: сучасні підходи й можливості. Молода спортивна наука України. 2023;(1):119-20.

Veerbeek JM, van Wegen E, van Peppen R, van der Wees PJ, Hendriks E, Rietberg M, Kwakkel G. What Is the Evidence for Physical Therapy Poststroke? A Systematic Review and Meta-Analysis. PLoS ONE. 2014;9(2):e87987. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0087987.

Грушевська А, Григус ІМ. Фізична реабілітація при ішемічному інсульті. Rehabil Recreat. 2018;(3):34-8.

Bannikova R, Lazarieva O, Vitomskyi V, Kerestei V, Kovelska A, Myronyuk I, Brushko V, Kormiltsev V. Physical Rehabilitation of Patients with Cerebral Blood Flow Acute Disorders in the Late Recovery Period. Sport Mont. 2021;19(S2):159-63. https://doi.org/10.26773/smj.210927

Баннікова Р, Керестей В, Калінкін К. Перспективи застосування методу функціонального тренування при гострих порушеннях мозкового кровообігу в пізньому відновному періоді. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2017;(3):60-5.

Кормільцев В, Уривкова А. Аналіз зарубіжного досвіду щодо відновлення ходьби засобами фізичної терапії у пацієнтів після гострого порушення мозкового кровообігу. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2024;(1):201-5. https://doi.org/10.32652/spmed.2024.1.201-205

Віноградов М, Лазарєва О. Високоінтенсивне тренування як засіб фізичної терапії при лівопівкульних геморагічних інсультах: огляд зарубіжного досвіду. Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія. 2021;(1):90-4. https://doi.org/10.32652/spmed.2021.1.90-94

Віноградов ММ, Лазарєва ОБ. Критерії відбору та алгоритм застосування високоінтенсивного інтервального тренування у пацієнтів після ГПМК. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation amp recreation). 2023;(15):27-33. https://doi.org/10.32782/2522-1795.2023.15.3

Huang J, Ji JR, Liang C, Zhang YZ, Sun HC, Yan YH, Xing XB. Effects of physical therapy-based rehabilitation on recovery of upper limb motor function after stroke in adults: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. Ann Palliat Med. 2022;11(2):521-31. https://doi.org/10.21037/apm-21-3710

Brusola G, Garcia E, Albosta M, Daly A, Kafes K, Furtado M. Effectiveness of physical therapy interventions on post-stroke spasticity: An umbrella review. NeuroRehabilitation. 2023:1-15. https://doi.org/10.3233/nre-220275

Сабадош М, Ястремська С, Кормільцев В, Дуб М. Особливості впливу PUSH-синдрому на процес реабілітації пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу. Реабілітаційні та фізкультурно-рекреаційні аспекти розвитку людини (Rehabilitation amp recreation). 2022;(11):58-67.

Rose T, Nam CS, Chen KB. Immersion of virtual reality for rehabilitation - Review. Appl Ergon. 2018;69:153-61. https://doi.org/10.1016/j.apergo.2018.01.009

Gonzalez-Argote J. Uso de la realidad virtual en la rehabilitación. Interdiscip Rehabil Rehabil Interdiscip. 2022;2:24. https://doi.org/10.56294/ri202224

Rutkowski S, Rutkowska A, Kiper P, Jastrzebski D, Racheniuk H, Turolla A, Szczegielniak J, Casaburi R. Virtual Reality Rehabilitation in Patients with Chronic Obstructive Pulmonary Disease: A Randomized Controlled Trial. Int J Chronic Obstr Pulm Dis. 2020;Volume 15:117-24. https://doi.org/10.2147/copd.s223592

Peláez-Vélez FJ, Eckert M, Gacto-Sánchez M, Martínez-Carrasco Á. Use of Virtual Reality and Videogames in the Physiotherapy Treatment of Stroke Patients: A Pilot Randomized Controlled Trial. Int J Environ Res Public Health. 2023;20(6):4747. https://doi.org/10.3390/ijerph20064747

Chen J, Or CK, Chen T. Effectiveness of Using Virtual Reality–Supported Exercise Therapy for Upper Extremity Motor Rehabilitation in Patients With Stroke: Systematic Review and Meta-analysis of Randomized Controlled Trials. J Med Internet Res. 2022;24(6):e24111. https://doi.org/10.2196/24111

Marques-Sule E, Arnal-Gómez A, Buitrago-Jiménez G, Suso-Martí L, Cuenca-Martínez F, Espí-López GV. Effectiveness of Nintendo Wii and Physical Therapy in Functionality, Balance, and Daily Activities in Chronic Stroke Patients. J Am Med Dir Assoc. 2021;22(5):1073-80. https://doi.org/10.1016/j.jamda.2021.01.076

Hao J, Xie H, Harp K, Chen Z, Siu KC. Effects of Virtual Reality Intervention on Neural Plasticity in Stroke Rehabilitation: A Systematic Review. Arch Phys Med Rehabil. 2021 https://doi.org/10.1016/j.apmr.2021.06.024

Kim M, Kaneko F. Virtual reality-based gait rehabilitation intervention for stroke individuals: a scoping review. J Exerc Rehabil. 2023;19(2):95-104. https://doi.org/10.12965/jer.2346114.057

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-30

Номер

Розділ

Огляд наукової літератури