STANDARD OF LIVING AND HEALTH: SELF-ESTEEM OF RESIDENTS ADMINISTRATIVE DISTRICT
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594.3.1.2022.266022Keywords:
survey, lifestyle, health self-assessment, Mukachevo district, Transcarpathian regionAbstract
Objective: to establish the relationship between the determinants of lifestyle and the subjective feeling of their own health based on a survey of residents of Mukachevo district of Transcarpathian region.
Materials and methods. The data of an anonymous survey of 483 residents of the district, conducted in 2021 according to an independently developed questionnaire, served as the research material. Two types of statistical analysis methods are used: presentation (description) of intelligence and explanation of the obtained data (establishing connections between types of answers to questionnaire questions, character assessment).
Results. It was established that most residents of the district are satisfied with the living conditions. The frequency and quality of food of the surveyed respondents were in satisfactory state. The psycho-emotional state of the respondents is to a greater extent connected with the unsatisfactory material state, especially among persons with higher or secondary special education. Subjectively, 44.31±2.26% of residents indicated an average (not good, but not bad) state of their health, and 13.04±1.53% rated it as bad and very bad. 16.56±1.69% of surveyed respondents both smoke and drink alcohol.
Conclusions. An important factor in the action of socio-economic, cultural and psychological determinants of individual health is the way and quality of life of the population and its most important component – the subjective feeling of health. Establishing the level of self-esteem of the population in their way of life and health is one of the factors that determine the need for people to take care of their health and lead a healthy lifestyle while serving as a basis for strategic planning of health care.
References
Гржибовський ЯЛ, Миронюк ІС, Любінець ОВ. Здоров’я людини та індивідуальні чинники впливу (дослідження за результатами опитування лікарів). Львівський медичний часопис = Acta Medica Leopoliensia. 2019;XXV(1):68-75. DOI: https://doi.org/10.25040/aml2019.01.068.
Деміхов ОІ, Дегтярьова ІО. Місто як кластер здорового способу життя: зв’язок публічної політики громадського здоров’я з формуванням культури здоров’я в місті. Демократичне врядування: наук. вісн. 2020,1(25) /за заг. ред. чл.-кор. НАН України В.С.Загорського, доц. А.В.Ліпенцева. Львів:ЛРІДУ НАДУ,2020. DOI: 10.33990/2070-4038.25.2020.213667.
Костишина ТА, Кравченко ОО. Регулювання доходів як чинник забезпечення якості життя населення. Науковий вісник ПУЕТ. Серія «Економічні науки». 2016;5(77):206-212.
Кратко О, Янків М. Вивчення небезпечного впливу продуктів харчування на здоров’я людини. Грааль науки. 2021;1:167-170. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.19.02.2021.031.
Притула ХМ, Пастернак ОІ, Винар НВ. Рівень диференціації умов життя та доходів населення як один з індикаторів сталого розвитку країни. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2018;4(132):39-44.
Сімахіна ГО, Науменко ГО. Зв’язок харчування та стану здоров’я населення. Progress in Science and Education: Proceedings of the International Conference, September 26-27. New York, 2019:106-117.
Шликова ВО, Леванда ОМ. Доходи, умови харчування й тривалість життя населення: порівняльний аналіз України та країн ЄС. Демографія та соціальна економіка. 2018;1:140-152.
Гржибовський ЯЛ, Любінець ОВ. Медико-соціальні детермінанти здоров’я (огляд світової літератури). Український медичний часопис, 2020;136(2(2)):29-34. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.136.175646.
Waśniowska A, Kopeć G, Szafraniec K. [et al]. Assessment of knowledge on cardiovascular disease risk factors by postal survey in residents of Małopolska Voivodeship. Małopolska Cardiovascular Preventive Intervention Study (M-CAPRI). Ann. Agric. Environ. Med. 2017;24(2):201–206.
Гржибовський ЯЛ, Миронюк ІС, Любінець ОВ. Самооцінка стану здоров’я населенням сільської місцевості. Intermedical journal (Slovakia). 2019;1(13):21-28.
Гресько ІМ. Роль самооцінки у підтриманні психологічного здоров’я особистості. Особистісні та ситуативні детермінанти здоров’я. 2019:65-68.
Заюков ІВ. Територіальні особливості самооцінки здоров’я населенням України. Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. 2016;1:55-62.
Самооцінка населенням стану здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги у 2015 році (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2015 р.). Київ: Держслужба статистики України, 2016. 149 с.
Кручаниця ВВ. Детермінанти зловживання алкоголем населенням Закарпаття. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2016;4:18-22. DOI 10.11603/1681-2786.2016.4.7544.
Чемерис НМ, Любінець ОВ. Медико-соціальні площини вживання алкогольвмісних напоїв серед студентської молоді. Україна. Здоров’я нації. 2018;1(47):42-47.
Lyubinets O, Kachmarska M, Sygit KM, Cipora E, Grshybowskyj J. Mortality and Alcohol as Its Cause – Comparative Characteristics of the Two Neighboring Countries: Ukraine and Poland. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021;18,10810. DOI.org/10.3390/ijerph182010810.
