РІВЕНЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я: САМООЦІНКА МЕШКАНЦЯМИ АДМІНІСТРАТИВНОГО РАЙОНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594.3.1.2022.266022Ключові слова:
опитування, спосіб життя, самооцінка здоров’я, Мукачівський район Закарпатської областіАнотація
Мета роботи: встановити взаємозв’язок детермінантів способу життя та суб’єктивного відчуття власного здоров’я на основі опитування мешканців Мукачівського району Закарпатської області.
Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували дані анонімного анкетування 483 мешканців району, яке було проведене у 2021 р. за самостійно розробленою анкетою. Застосовано два типи методів статистичного аналізу: представлення (опис) розвідки і пояснення одержаних даних (встановлення зв’язків між типами відповідей на запитання анкети, оцінка характеру).
Результати. Встановлено, що більшість мешканців району задоволені своїми умовами проживання. Частота та якість харчування опитаних респондентів була у задовільному стані. Психоемоційний стан респондентів у більшій ступені був пов’язаний з незадовільним матеріальним станом, особливо у осіб з вищою чи середньою спеціальною освітою. Суб’єктивно 44,31±2,26% мешканців вказали на середній (не добрий, але й непоганий) стан власного здоров’я, а 13,04±1,53% – оцінили його як поганий та дуже поганий. 16,56±1,69% опитаних респондентів і курять і вживають алкоголь.
Висновки. Вагомим чинником дії соціально-економічних, культурних та психологічних детермінант здоров’я індивідуального рівня є спосіб та якість життя населення і її надважлива компонента – суб’єктивне відчуття здоров’я. Встановлення рівня самооцінки населенням способу життя та свого здоров’я є одним із факторів, які зумовлюють формування потреби населенням піклуватися про власне здоров’я і вести здоровий спосіб життя, водночас виступає як основа для стратегічного планування організації медичної допомоги населенню.
Посилання
Гржибовський ЯЛ, Миронюк ІС, Любінець ОВ. Здоров’я людини та індивідуальні чинники впливу (дослідження за результатами опитування лікарів). Львівський медичний часопис = Acta Medica Leopoliensia. 2019;XXV(1):68-75. DOI: https://doi.org/10.25040/aml2019.01.068.
Деміхов ОІ, Дегтярьова ІО. Місто як кластер здорового способу життя: зв’язок публічної політики громадського здоров’я з формуванням культури здоров’я в місті. Демократичне врядування: наук. вісн. 2020,1(25) /за заг. ред. чл.-кор. НАН України В.С.Загорського, доц. А.В.Ліпенцева. Львів:ЛРІДУ НАДУ,2020. DOI: 10.33990/2070-4038.25.2020.213667.
Костишина ТА, Кравченко ОО. Регулювання доходів як чинник забезпечення якості життя населення. Науковий вісник ПУЕТ. Серія «Економічні науки». 2016;5(77):206-212.
Кратко О, Янків М. Вивчення небезпечного впливу продуктів харчування на здоров’я людини. Грааль науки. 2021;1:167-170. https://doi.org/10.36074/grail-of-science.19.02.2021.031.
Притула ХМ, Пастернак ОІ, Винар НВ. Рівень диференціації умов життя та доходів населення як один з індикаторів сталого розвитку країни. Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. 2018;4(132):39-44.
Сімахіна ГО, Науменко ГО. Зв’язок харчування та стану здоров’я населення. Progress in Science and Education: Proceedings of the International Conference, September 26-27. New York, 2019:106-117.
Шликова ВО, Леванда ОМ. Доходи, умови харчування й тривалість життя населення: порівняльний аналіз України та країн ЄС. Демографія та соціальна економіка. 2018;1:140-152.
Гржибовський ЯЛ, Любінець ОВ. Медико-соціальні детермінанти здоров’я (огляд світової літератури). Український медичний часопис, 2020;136(2(2)):29-34. DOI: 10.32471/umj.1680-3051.136.175646.
Waśniowska A, Kopeć G, Szafraniec K. [et al]. Assessment of knowledge on cardiovascular disease risk factors by postal survey in residents of Małopolska Voivodeship. Małopolska Cardiovascular Preventive Intervention Study (M-CAPRI). Ann. Agric. Environ. Med. 2017;24(2):201–206.
Гржибовський ЯЛ, Миронюк ІС, Любінець ОВ. Самооцінка стану здоров’я населенням сільської місцевості. Intermedical journal (Slovakia). 2019;1(13):21-28.
Гресько ІМ. Роль самооцінки у підтриманні психологічного здоров’я особистості. Особистісні та ситуативні детермінанти здоров’я. 2019:65-68.
Заюков ІВ. Територіальні особливості самооцінки здоров’я населенням України. Стратегічні пріоритети. Серія: Політика. 2016;1:55-62.
Самооцінка населенням стану здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги у 2015 році (за даними вибіркового опитування домогосподарств у жовтні 2015 р.). Київ: Держслужба статистики України, 2016. 149 с.
Кручаниця ВВ. Детермінанти зловживання алкоголем населенням Закарпаття. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2016;4:18-22. DOI 10.11603/1681-2786.2016.4.7544.
Чемерис НМ, Любінець ОВ. Медико-соціальні площини вживання алкогольвмісних напоїв серед студентської молоді. Україна. Здоров’я нації. 2018;1(47):42-47.
Lyubinets O, Kachmarska M, Sygit KM, Cipora E, Grshybowskyj J. Mortality and Alcohol as Its Cause – Comparative Characteristics of the Two Neighboring Countries: Ukraine and Poland. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021;18,10810. DOI.org/10.3390/ijerph182010810.
