REGARDING THE ASSESSMENT OF THE LEVEL OF PUBLIC HEALTH IN UKRAINE AND ITS REGIONS
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254629Keywords:
indicators, demographic data, medical statistics, social welfare, Ukraine, regionsAbstract
Objective: to analyze and propose a set of indicators to assess the level of public health in Ukraine and in the regional aspect.
Materials and methods. The study was based on the WHO Strategy for Health for All in the XXI Century, UNESCO, the State Statistics Service of Ukraine in the sections "Demographic and Social Statistics" and "Economic Statistics", the Ministry of Health of Ukraine, the Ministries of Finance and Economy of Ukraine, operational information of health departments of public administration. Data review was performed using the following methods: bibliosemantic and systematic approach.
Results. To assess the level of public health in Ukraine and its regions, it is proposed to use three groups of indicators: I – demographic, II – medical statistics, III – social well-being. In each group it is planned to use 7 key data, which best describe both the state of medical and demographic changes and the assessment of the well-being of the population at the economic and educational level using, including the method of opinion polls. The presented material provides sources of information on the proposed indicators.
Conclusions. The presented groups of indicators for assessing the level of public health in the country will allow by comparing the results to take measures both at the state level and in the regions to improve approaches to improving the level and quality of public health.
References
Lyubinets O, Sigit K, editors. Health problems in Ukraine and Poland. Lviv: Editorial House of the Lviv Regional Charity Fund “Medicine and Law”; 2017. 236 p.
Kozlovskyi S., Petrunenko I., Baidala V., Myronchuk V., Kulinich T. Assessment of public welfare in Ukraine in the context of the COVID-19 pandemic and economy digitalization. Problems and Perspectives in Management. 2021;19(1):416-431. DOI:10.21511/ppm.19(1).2021.35.
Гребняк МП, Таранов ВВ, Федорченко РА. Сучасна динаміка здоров’я населення України у глобальному вимірі. Довкілля та здоров’я. 2018;3(88):27-33. DOI:10.32402/dovkil2018.03.027.
Чепелевська ЛА. Тенденції медико-демографічних показників України у ХХІ столітті. Україна. Здоров'я нації. 2018;1:48-52.
Лапшин ІМ. Аналіз рівня смертності населення в Україні. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2018;3(1): 44-47.
Кривич ІП, Палієнко КВ, Гусєва ГМ, Олайа-Верано ВВ. Демографічна ситуація в Україні за роки її незалежності. Матеріали другого міжнародного симпозіуму «Освіта і здоров’я підростаючого покоління»: Зб. наук. праць в 2-х частинах / За ред. Страшка СВ; Вип.2, ч.1; К.:Алатон; 2018:61-65.
Гладун О, Аксьонова С, Гаврилюк О, та ін. Населення України. Демографічні тенденції в Україні у 2002– 2019 рр.: кол. моногр. / за ред. О.М. Гладуна; НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи. Київ, 2020.; 174 с.
Любінець ОВ, Качмарська МО, Гржибовський ЯЛ, Боровець ВА. Структура та динаміка смертності населення України внаслідок розладів психіки та поведінки Україна. Здоров’я нації. 2021;3(65):33-39. DOI 10.24144/2077-6594.3.1.2021.240807.
Lyubinets O, Kachmarska M, Sygit KM, Cipora E, Grshybowskyj J. Mortality and Alcohol as Its Cause – Comparative Characteristics of the Two Neighboring Countries: Ukraine and Poland. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021;18,10810. DOI.org/10.3390/ijerph182010810.
Романів ОП, Іваць АР, Погоріляк КМ. Втрачені роки здорового життя внаслідок психічних захворювань у Закарпатському регіоні. Україна. Здоров’я нації. 2017;3(44):208-211.
Любінець ОВ, Мілашовська ВО, Децик МА. Громадське здоров’я – епідеміологія: базові ланки стратегічного планування. Актуальні проблеми профілактичної медицини. 2021;21:84-89.
Стецюк Ф. Механізм стратегічного управління сферою охорони здоров’я. Матер. доп. Всеукраїнської наук.-практ. інтернет-конф. з міжнародною участю «Актуальні проблеми менеджменту та публічного управління в умовах іноваційного розвитку економіки» (Тернопіль, 15 травня 2020 року) Ч.1; Тернопіль; 2020, с.322-326.
Гальченко АВ, Погорілко ОВ, Волошин ВА та ін. Вимушена міграція як фактор виникнення психосоціальної дезадаптації та невротичних розладів. Вісник проблем біології і медицини. 2019;3:19-23. DOI 10.29254/2077-4214-2019-3-152-19-23.
Токар МЮ. Вимушена внутрішня міграція в Україні: проблеми зіткнення й адаптації регіональних ментальних культур. Регіональні студії, вип.11:90-94.
Свінціцький АС. Здоров’я населення як важливий чинник державотворення та національної безпеки. Практикуючий лікар. 2013;2:7-13.
Health-for-All Policy for the 21st century. World Health Organization Regional Office for Europe. Шлях доступу: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0004/109759/EHFA5-E.pdf.
Европейский план действий по укреплению потенциала и услуг общественного здравоохранения. Копенгаген: Европейское региональное бюро ВОЗ, 2012 (документ EUR/RC62/12). 52 c. Шлях доступу: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0005/171770/RC62wd12rev1-Eng.pdf.
Verschuuren M, Gissler M, Kilpeläinen K et al. Public health indicators for EU: joint action for ECHIM (European Community Health Indicators & Monitoring). Archives of Public Health. 2013;71(1):1-7.
Проект Закону України «Про систему громадського здоров’я». Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України. 04. лютого 2021. Шлях доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70025.
Марова СФ, Гречух ЛС. Про необхідність управління громадським здоров’ям. Економіка та держава. 2012;6:106–107.
Paul MJ, Dredze M. Social monitoring for public health. Synthesis Lectures on Information Concepts, Retrieval, and Services. 2017;9(5):1-183. DOI.org/10.2200/S00791ED1V01Y201707ICR060.
Braveman P, Murray CJ, Starfield B, Geiger HJ. World Health Report 2000: how it removes equity from the agenda for public health monitoring and policy Commentary: comprehensive approaches are needed for full understanding. Bmj, 2001;323(7314):678-681. DOI:10.1136 / bmj.323.7314.678.
Brookmeyer R. Monitoring the health of populations: статистичні principles and methods for public health surveillance. Oxford University Press. 2004. Шлях доступу: https://books.google.com.ua/books?hl=ru&lr=&id=GfcRDAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR13&dq=monitoring+of+public+health&ots=wvEd_hZgg8&sig=yesvw05OOz5f8k0BZvX5iXANkbw&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false.
Krieger N, Waterman PD, Spasojevic J, et. al. Public health monitoring of privilege and deprivation with the index of concentration at the extremes. American journal of public health. 2016;106(2):256-263.
Гінзбург ВГ. Загальні і регіональні особливості динаміки дитячої смертності в Україні: чи досягне Україна задекларованих цілей тисячоліття?. Медичні перспективи. 2012;XVII(1):148-155.
Процюк РГ. Актуальні питання ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ/СНІД в Україні. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. 2016;1:84-92.
Орловський БМ. Заходи кримінально-правової протидії держави масовим інфекційним хворобам (коронавірусу). Правовий вимір конституційної та кримінальної юрисдикції в Україні та світі: 3-і юр. читання : матер. ювілейної всеукр. дистанційн. наук. конф. (Одеса, 10 квіт. 2020 р.). Одеса: Фенікс, 2020; 166-170.
Висоцька ОІ., Голубовська ОА. Актуальні питання протидії поширенню соціально-небезпечних гемоконтактних вірусних інфекцій в сучасній системі громадського здоров’я України: роль первинної медичної допомоги. Україна. Здоров'я нації. 2018;3(50):11-16.
Чемерис НМ, Любінець ОВ. Основні тенденції захворюваності населення та поширеності хвороб, що пов'язані з вживанням психоактивних речовин в Україні. Acta medica Leopoliensia. 2018;24(3):58-64. DOI:10.25040/aml2018.03.058.
Слабкий ГО, Защик НС. Аналіз смертності населення України внаслідок навмисного самоушкодження. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, 2018;2(76).29-33. DOI:10.11603/1681-2786.2018.2.9366.
Щербатюк КС, Семенова КД. Дослідження впливу заробітної плати на рівень життя населення. Статистика–інструмент соціально-економічних досліджень: збірник наукових студентських праць. Вип.2. Одеса,ОНЕУ. 2016;34-42.
Откидач М. Характеристик «гідної праці» в аспекті регіонального людського розвитку. Демографія та соціальна економіка. 2020;4(42):106-119.
Методика вимірювання регіонального людського розвитку. Шлях доступу: http://www.idss. org.ua/arhiv/Metodika_RLR.zip (дата звернення: 07.12.2021).
Гриненко АМ, Кирилюк ВВ. Освітні індикатори в системі соціальних індикаторів соціальної згуртованості суспільства. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. 2015;10:282-286.
Гржибовський ЯЛ, Миронюк ІС, Любінець ОВ. Самооцінка стану здоров’я населенням сільської місцевості. Intermedical journal (Slovakia). 2019;1(13):21-28.
