СТОСОВНО ОЦІНКИ РІВНЯ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНИ ТА ЇЇ РЕГІОНАХ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.1.2022.254629Ключові слова:
показники, демографічні дані, медична статистика, соціальне благополуччя, Україна, регіониАнотація
Мета роботи: проаналізувати та запропонувати групу показників для оцінки рівня громадського здоров’я в Україні та в регіональному аспекті.
Матеріали та методи. Матеріалом дослідження слугували дані Стратегії ВООЗ «Здоров'я для всіх у XXI столітті», ЮНЕСКО, Державної служби статистики України за розділами «Демографічна та соціальна статистика» і «Економічна статистика», Міністерства охорони здоров’я України, міністерств фінансів та економіки України, оперативних відомостей підрозділів охорони здоров’я органів державного управління. Розгляд даних здійснено з використанням методів: бібліосемантичного та системного підходу.
Результати. Для оцінки рівня громадського здоров’я в Україні та її регіонах запропоновано використовувати три групи показників: I – демографічні, II – медичної статистики, III – соціального благополуччя. У кожній групі передбачається застосовувати по 7 ключових даних, які у найбільшій мірі дають характеристику як стану медико-демографічних змін так і оцінку благополуччя населення в економічному та освітньому рівні з використанням в т. ч. методу соціологічного опитування. В представленому матеріалі подаються джерела інформації стосовно запропонованих показників.
Висновки. Представлені групи показників щодо оцінки рівня громадського здоров’я в державі дадуть можливість шляхом порівняння отриманих результатів здійснювати заходи як на рівні держави так і в регіонах для удосконалення підходів у підвищенні рівня та якості громадського здоров’я.
Посилання
Lyubinets O, Sigit K, editors. Health problems in Ukraine and Poland. Lviv: Editorial House of the Lviv Regional Charity Fund “Medicine and Law”; 2017. 236 p.
Kozlovskyi S., Petrunenko I., Baidala V., Myronchuk V., Kulinich T. Assessment of public welfare in Ukraine in the context of the COVID-19 pandemic and economy digitalization. Problems and Perspectives in Management. 2021;19(1):416-431. DOI:10.21511/ppm.19(1).2021.35.
Гребняк МП, Таранов ВВ, Федорченко РА. Сучасна динаміка здоров’я населення України у глобальному вимірі. Довкілля та здоров’я. 2018;3(88):27-33. DOI:10.32402/dovkil2018.03.027.
Чепелевська ЛА. Тенденції медико-демографічних показників України у ХХІ столітті. Україна. Здоров'я нації. 2018;1:48-52.
Лапшин ІМ. Аналіз рівня смертності населення в Україні. Вісник Хмельницького національного університету. Економічні науки. 2018;3(1): 44-47.
Кривич ІП, Палієнко КВ, Гусєва ГМ, Олайа-Верано ВВ. Демографічна ситуація в Україні за роки її незалежності. Матеріали другого міжнародного симпозіуму «Освіта і здоров’я підростаючого покоління»: Зб. наук. праць в 2-х частинах / За ред. Страшка СВ; Вип.2, ч.1; К.:Алатон; 2018:61-65.
Гладун О, Аксьонова С, Гаврилюк О, та ін. Населення України. Демографічні тенденції в Україні у 2002– 2019 рр.: кол. моногр. / за ред. О.М. Гладуна; НАН України, Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи. Київ, 2020.; 174 с.
Любінець ОВ, Качмарська МО, Гржибовський ЯЛ, Боровець ВА. Структура та динаміка смертності населення України внаслідок розладів психіки та поведінки Україна. Здоров’я нації. 2021;3(65):33-39. DOI 10.24144/2077-6594.3.1.2021.240807.
Lyubinets O, Kachmarska M, Sygit KM, Cipora E, Grshybowskyj J. Mortality and Alcohol as Its Cause – Comparative Characteristics of the Two Neighboring Countries: Ukraine and Poland. Int. J. Environ. Res. Public Health. 2021;18,10810. DOI.org/10.3390/ijerph182010810.
Романів ОП, Іваць АР, Погоріляк КМ. Втрачені роки здорового життя внаслідок психічних захворювань у Закарпатському регіоні. Україна. Здоров’я нації. 2017;3(44):208-211.
Любінець ОВ, Мілашовська ВО, Децик МА. Громадське здоров’я – епідеміологія: базові ланки стратегічного планування. Актуальні проблеми профілактичної медицини. 2021;21:84-89.
Стецюк Ф. Механізм стратегічного управління сферою охорони здоров’я. Матер. доп. Всеукраїнської наук.-практ. інтернет-конф. з міжнародною участю «Актуальні проблеми менеджменту та публічного управління в умовах іноваційного розвитку економіки» (Тернопіль, 15 травня 2020 року) Ч.1; Тернопіль; 2020, с.322-326.
Гальченко АВ, Погорілко ОВ, Волошин ВА та ін. Вимушена міграція як фактор виникнення психосоціальної дезадаптації та невротичних розладів. Вісник проблем біології і медицини. 2019;3:19-23. DOI 10.29254/2077-4214-2019-3-152-19-23.
Токар МЮ. Вимушена внутрішня міграція в Україні: проблеми зіткнення й адаптації регіональних ментальних культур. Регіональні студії, вип.11:90-94.
Свінціцький АС. Здоров’я населення як важливий чинник державотворення та національної безпеки. Практикуючий лікар. 2013;2:7-13.
Health-for-All Policy for the 21st century. World Health Organization Regional Office for Europe. Шлях доступу: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0004/109759/EHFA5-E.pdf.
Европейский план действий по укреплению потенциала и услуг общественного здравоохранения. Копенгаген: Европейское региональное бюро ВОЗ, 2012 (документ EUR/RC62/12). 52 c. Шлях доступу: https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0005/171770/RC62wd12rev1-Eng.pdf.
Verschuuren M, Gissler M, Kilpeläinen K et al. Public health indicators for EU: joint action for ECHIM (European Community Health Indicators & Monitoring). Archives of Public Health. 2013;71(1):1-7.
Проект Закону України «Про систему громадського здоров’я». Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України. 04. лютого 2021. Шлях доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=70025.
Марова СФ, Гречух ЛС. Про необхідність управління громадським здоров’ям. Економіка та держава. 2012;6:106–107.
Paul MJ, Dredze M. Social monitoring for public health. Synthesis Lectures on Information Concepts, Retrieval, and Services. 2017;9(5):1-183. DOI.org/10.2200/S00791ED1V01Y201707ICR060.
Braveman P, Murray CJ, Starfield B, Geiger HJ. World Health Report 2000: how it removes equity from the agenda for public health monitoring and policy Commentary: comprehensive approaches are needed for full understanding. Bmj, 2001;323(7314):678-681. DOI:10.1136 / bmj.323.7314.678.
Brookmeyer R. Monitoring the health of populations: статистичні principles and methods for public health surveillance. Oxford University Press. 2004. Шлях доступу: https://books.google.com.ua/books?hl=ru&lr=&id=GfcRDAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PR13&dq=monitoring+of+public+health&ots=wvEd_hZgg8&sig=yesvw05OOz5f8k0BZvX5iXANkbw&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false.
Krieger N, Waterman PD, Spasojevic J, et. al. Public health monitoring of privilege and deprivation with the index of concentration at the extremes. American journal of public health. 2016;106(2):256-263.
Гінзбург ВГ. Загальні і регіональні особливості динаміки дитячої смертності в Україні: чи досягне Україна задекларованих цілей тисячоліття?. Медичні перспективи. 2012;XVII(1):148-155.
Процюк РГ. Актуальні питання ко-інфекції туберкульоз/ВІЛ/СНІД в Україні. Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. 2016;1:84-92.
Орловський БМ. Заходи кримінально-правової протидії держави масовим інфекційним хворобам (коронавірусу). Правовий вимір конституційної та кримінальної юрисдикції в Україні та світі: 3-і юр. читання : матер. ювілейної всеукр. дистанційн. наук. конф. (Одеса, 10 квіт. 2020 р.). Одеса: Фенікс, 2020; 166-170.
Висоцька ОІ., Голубовська ОА. Актуальні питання протидії поширенню соціально-небезпечних гемоконтактних вірусних інфекцій в сучасній системі громадського здоров’я України: роль первинної медичної допомоги. Україна. Здоров'я нації. 2018;3(50):11-16.
Чемерис НМ, Любінець ОВ. Основні тенденції захворюваності населення та поширеності хвороб, що пов'язані з вживанням психоактивних речовин в Україні. Acta medica Leopoliensia. 2018;24(3):58-64. DOI:10.25040/aml2018.03.058.
Слабкий ГО, Защик НС. Аналіз смертності населення України внаслідок навмисного самоушкодження. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, 2018;2(76).29-33. DOI:10.11603/1681-2786.2018.2.9366.
Щербатюк КС, Семенова КД. Дослідження впливу заробітної плати на рівень життя населення. Статистика–інструмент соціально-економічних досліджень: збірник наукових студентських праць. Вип.2. Одеса,ОНЕУ. 2016;34-42.
Откидач М. Характеристик «гідної праці» в аспекті регіонального людського розвитку. Демографія та соціальна економіка. 2020;4(42):106-119.
Методика вимірювання регіонального людського розвитку. Шлях доступу: http://www.idss. org.ua/arhiv/Metodika_RLR.zip (дата звернення: 07.12.2021).
Гриненко АМ, Кирилюк ВВ. Освітні індикатори в системі соціальних індикаторів соціальної згуртованості суспільства. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Економічні науки. 2015;10:282-286.
Гржибовський ЯЛ, Миронюк ІС, Любінець ОВ. Самооцінка стану здоров’я населенням сільської місцевості. Intermedical journal (Slovakia). 2019;1(13):21-28.
