Вплив верхової їзди на фізичний та психологічний стан здобувачів вищої школи

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.4/01

Ключові слова:

іпотерапія, юнаки, самопочуття, активність, настрій

Анотація

Мета роботи – виявити вплив верхової їзди на фізичний та психоемоційний стан здобувачів закладу вищої освіти. Матеріали та методи. У цьому дослідженні брали участь 10 здобувачів вищої освіти чоловічої статі віком від 18 до 20 років (19,2 ± 1,517), усі з Луцького національного технічного університету, Луцьк, Україна. Дослідження проводилося на території кінного клубу «Антарес» (с. Шепель, Волинська обл.). Експериментальна група складалася з 10 здобувачів освіти, головною особливістю якої була непричетність до будь-якого виду кінного спорту, всі молоді люди ще жодного разу не займалися верховою їздою, їх фізичний та психоемоційний стан залежить від перебігу процесу тренування та його результативності. У цьому науковому дослідженні було використано такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. Результати. За результатами вихідного тестування встановлено, що після заняття оздоровчою верховою їздою майже у 80 % вершників-новачків покращився психоемоційний та фізичний стан уже на першому занятті. Отримані результати свідчать про те, що верхова їзда позитивно впливає на здоров’я юнаків і її можна використовувати як спосіб відновлення людини як на фізичному, так і на психологічному рівні. Позитивний вплив верхової їзди зумовлений такими факторами: 1) позитивний емоційний ефект створюється вже за першої взаємодії з конем; 2) м’язи людини зігріваються теплом тіла коня та масажуються його потужними м’язовими рухами (під час оздоровчих сеансів використовуються спеціальні безвуздові сідла); 3) під час верхової їзди та іпотерапії задіюються всі групи м’язів вершника, що благотворно впливає на організм людини. Завдяки всім цим факторам відбувається загальне покращення стану організму, а також нормалізація судинного та м’язового тонусу, зміцнення дихальної та кровоносної систем, позитивний вплив на опорно-рухову систему, покращення координації та постави, краща рівновага. Ігри та вправи верхи, а також взаємодія з твариною стимулюють здатність і бажання слухати. Юний вершник отримує можливість опрацьовувати досвід і розвивати впевненість у собі. Безсумнівно, верхова їзда значно сприяє гармонійному та всебічному фізичному розвитку. Вона також позитивно впливає на самооцінку та впевненість у собі, покращує силу волі й концентрацію, соціальну взаємодію та допомагає юнакам формувати більш гармонійні стосунки з навколишнім світом. Ба більше, вона допомагає їм знаходити найкращі рішення особистих проблем. Проаналізувавши процес впливу верхової їзди на загальне самопочуття юнакам і врахувавши рекомендації провідних міжнародних тренерів та інструкторів з кінного спорту та іпотерапії, ми розробили щомісячний план тренувань для початківців за умови, що тренування відбуватимуться принаймні 2–3 рази на тиждень. Також важливо визнати, що кожна людина унікальна та має індивідуальні здібності. Одні навчаються швидше, інші – повільніше. Вершник не повинен переходити до наступного, більш інтенсивного тренування, якщо попереднє було освоєно лише помірно. Тому індивідуальний підхід до кожного вершника є важливим. Висновки. Упровадження індивідуалізованої методики покращення фізичного та психологічного благополуччя за допомогою верхової їзди, яка передбачала широкий спектр індивідуалізованих вправ, спрямованих на координацію, дало позитивні результати для здобувачів закладу вищої освіти. Верхова їзда позитивно впливає не лише на фізичну форму, а й на психоемоційне здоров’я молоді, що підтверджують результати нашого тестування САН (самопочуття, активність, настрій). Взаємодія з конем допомагає молоді відключитися від життєвих турбот, даючи їй змогу дистанціюватися від внутрішніх та міжособистісних конфліктів. У цій статті автори довели, що заняття верховою їздою сприяють не лише покращенню фізичного стану людини, а й перезарядженню її психоемоційного стану, поповненню життєвої енергії та ресурсів.

Посилання

Bakiko I, Savchuk S, Dmitruk V, Radchenko O, Nikolaev S. Assessment of the physical health of students of middle and upper grades. Journal of Physical Education and Sport. 2020;20(1),39:286–290. DOI: 10.7752/jpes.2020.s1039.

Clayton HM, Hobbs S-J. The role of biomechanical analysis of horse and rider in equitation science. Appl. Anim. Behav. Sci. 2017;190:123–132. DOI: 10.1016/japplanim.2017.02.011.

Hobbs SJ, Serra Braganca FM, Rhodin M, Hernlund E, Peterson M., Clayton HM. Evaluating Overall Performance in High-Level Dressage Horse-Rider Combinations by Comparing Measurements from Inertial Sensors with General Impression Scores Awarded by Judges. Animals. 2023;13:2496. DOI: 10.3390/ani13152496.

Engell MT, Byström A, Hernlund E, Bergh A, Clayton H, Roepstorff L, Egenvall A. Intersegmental strategies in frontal plane in moderately-skilled riders analyzed in ridden and un-mounted situations. Hum. Mov. Sci. 2019;66:511–520. DOI: 10.1016/j.humov.2019.05.021.

Uldahl M, Christensen JW, Clayton HM. Relationships between the Rider′s Pelvic Mobility and Balance on a Gymnastic Ball with Equestrian Skills and Effects on Horse Welfare. Animals. 2021;11:453. DOI: 10.3390/ani11020453.

Heim C, Pfau T, Gerber V, Schweizer C, Doherr M, Schüpbach-Regula G, Witte S. Determination of vertebral range of motion using inertial measurement units in 27 Franches-Montagnes stallions and comparison between conditions and with a mixed population. Equine Vet. J. 2016;48:509–516. DOI: 10.1111/evj.12455.

Eckardt F, Witte K. Kinematic Analysis of the Rider According to Different Skill Levels in Sitting Trot and Canter. J. Equine Vet. Sci. 2016;39:51–7. DOI: 10.1016/j.jevs.2015.07.022.

Clayton HM, Hampson A, Fraser P, White A, Egenvall A. Comparison of rider stability in a flapless saddle versus a conventional saddle. PLoS ONE. 2018;13:e0196960. DOI: 10.1371/journal.pone.0196960.

Gunnarsson V, Stefánsdóttir GJ, Jansson A, Roepstorff L. The effect of rider weight and additional weight in Icelandic horses in tölt: Part II. Stride parameters responses. Animal. 2017;11:1567–1572. DOI: 10.1017/S1751731117000568.

Mackechnie-Guire R, Mackechnie-Guire E, Fairfax V, Fisher M, Hargreaves S, Pfau T. The Effect That Induced Rider Asymmetry Has on Equine Locomotion and the Range of Motion of the Thoracolumbar Spine When Ridden in Rising Trot. J. Equine Vet. Sci. 2020;88:102946. DOI: 10.1016/j.jevs.2020.102946.

Walker AM, Applegate C, Pfau T, Sparkes EL, Wilson AM, Witte TH. The kinematics and kinetics of riding a racehorse: A quantitative comparison of a training simulator and real horses. J. Biomech. 2016;49:3368–3374. DOI: 10.1016/j.jbiomech.2016.08.031.

Gunst S, Dittmann MT, Arpagaus S, Roepstorff C, Latif SN, Klaassen B, Pauli CA, Bauer CM, Weishaupt MA. Influence of Functional Rider and Horse Asymmetries on Saddle Force Distribution During Stance and in Sitting Trot. J. Equine Vet. Sci. 2019;78:20-8. DOI: 10.1016/j.jevs.2019.03.215.

Stefánsdóttir GJ, Gunnarsson V, Roepstorff L, Ragnarsson S, Jansson A. The effect of rider weight and additional weight in Icelandic horses in tölt: Part I. Physiological responses. Animal. 2017;11:1558–1566. DOI: 10.1017/S1751731117000556.

de Oliveira K, Clayton HM, Dos Santos Harada É. Gymnastic Training of Hippotherapy Horses Benefits Gait Quality When Ridden by Riders with Different Body Weights. J. Equine Vet. Sci. 2020;94:103248. DOI: 10.1016/j.jevs.2020.103248.

Engell MT, Hernlund E, Byström A, Egenvall A, Bergh A, Clayton H, Roepstorff L. Head, trunk and pelvic kinematics in the frontal plane in un-mounted horseback riders rocking a balance chair from side-to-side. Comp. Exerc. Physiol. 2018;14:249–259. DOI: 10.3920/CEP170036.

Hobbs SJ, St George L, Reed J, Stockley R, Thetford C, Sinclair J, Williams J, Nankervis K, Clayton HM. A scoping review of determinants of performance in dressage. PeerJ, 2020;8:e9022. DOI: 10.7717/peerj.9022.

Marlin D, Fisher FM, Fisher D, MacKechnie-Guire R. Stirrup and rein forces do not show left-right differences in advanced dressage riders and horses. 18(Supplement 1): S1-S121. 11th International Conference on Equine Exercise Physiology, Uppsala, Sweden. Comp. Exerc. Physiol. 2022;18:S1–S121. DOI: 10.7717/peerj.9022.

Bye TL, Martin R. Static postural differences between male and female equestrian riders on a riding simulator. Comp. Exerc. Physiol. 2021;1–8. DOI: 10.3920/CEP210003.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-30

Як цитувати

Бакіко, І., Шевчук, Т., Апончук, Л., Шварц, Л., & Захожий, В. (2025). Вплив верхової їзди на фізичний та психологічний стан здобувачів вищої школи. Україна. Здоров’я нації, (4), 5–11. https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.4/01

Номер

Розділ

Громадське здоров’я