КОНТРОЛЬ КОМПЛАЄНСУ В ПРОГРАМАХ ДЕІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПАЦІЄНТАМ З ДЕПРЕСИВНИМИ РОЗЛАДАМИ

Анотація

Мета: теоретично обґрунтувати необхідність впровадження заходів контролю комплаєнсу у пацієнтів з депресивними розладами як одну із умов ефективної деінституалізації надання їм психіатричної допомоги. Матеріали та методи. В дослідженні було використано наступні методи: бібліосемантичний, контент-аналізу, структурно-логічного аналізу документів ВОЗ, що визначають позицію щодо організаційних засад збереження та укріплення психічного здоров’я та відповідні регламентуючі документи України, що декларують напрями реформи психіатричної допомоги населенню та описового моделювання. Результати. Серед основних завдань України на шляху створення нової системи надання психіатричної допомоги населенню до 2030 року є направлені на створення основ максимальної деінституалізації психіатричної допомоги пацієнтам з психічними захворюваннями, в тому числі і з депресивними розладами за межами спеціалізованих стаціонарів. Депресивні розлади відносяться до одних із самих поширених форм психічних порушень і у 60% випадків, переважно при недостатній або неадекватній терапії, спостерігаються повторні депресивні епізоди. Саме низький показник комплаєнсу пацієнтів з депресивними розладами є однією з основних причин неефективності впровадження заходів, направлених на деінституалізацію допомоги даній категорії пацієнтів. Представлено результати моделювання наслідків впровадження компонентів деінституалізації спеціалізованої медичної допомоги за напрямком інтеграції із загальною медициною: варіант при повному контролі комплаєнсу пацієнтів з депресивними розладами та варіант при відсутності контролю комплаєнсу у даної категорії пацієнтів.
Висновки. Вироблення і підтримка високого рівня комплаєнсу у пацієнтів з психічними порушеннями, в тому числі з депресивними розладами, дає низку переваг для стійкості системи охорони психічного здоров'я в новій деінституалізованій моделі надання психіатричної допомоги населенню в Україні.