ГЕОПОЛІТИЧНІ, ДЕМОГРАФІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ, ЯК ВАЖЛИВІ ЧИННИКИ РЕФОРМИ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В РЕГІОНІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.2019.193530Ключові слова:
Закарпатська область, геополітичні, демографічні та соціально-економічні характеристикиАнотація
Мета роботи: дослідити геополітичні, демографічні та соціально-економічні характеристики Закарпатської області в аспекті проведення реформи системи охорони здоров’я в регіоні.
Матеріали та методи. Матеріалами дослідження стали дані державної та галузевої статистичної звітності за період 2001–2018 років. Методами дослідження були статистичний та структурно-логічного аналізу.
Результати та їх обговорення. Область займає територію площею 12,8 тис км² із яких майже 80% займають гори. На території 13 адміністративних територій, 5 міст обласного значення, 11 міських, 19 селищних та 293 сільських рад області на кінець 2018 року проживало 1254 тис. осіб близько ста національностей.
В економіці основну частину займають такі види господарської діяльності як машинобудування, сільськогосподарське виробництво, харчова промисловість, вироблення одягу і виробів із шкіри, лісозаготівля та переробка деревини. 37,1% населення проживає в містах та 62,9% в сільській місцевості. Частка жінок в статевій структурі населення області в 1,72 разу більша ніж частка чоловіків.
Показник народжуваності має тенденцію до зростання з рівнем 11,0 на 1000 наявного населення, а показник смертності населення має тенденцію до зростання з рівнем 12,2 на 1000 наявного населення.
Кількість економічно активного населення становить 558,2 тис. осіб, з яких 503,7 тис. зайняті економічною діяльністю, а решта (54,5 тис.) – безробітні.
Висновки. Рекомендується геополітичні, демографічні та соціально-економічні характеристики Закарпатської області врахувати в ході реформування її системи охорони здоров’я.
Посилання
Лехан ВМ, Слабкий ГО, Шевченко МВ. Аналіз результатів реформування системи охорони здоров’я в пілотних регіонах: позитивні наслідки, проблеми та можливі шляхи їх вирішення. Україна. Здоров’я нації. 2015; спеціальний випуск(3): p. 67–86.
Закон України „Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” я № 2168-VIII. [Online].; 2017. Available from: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T172168.html.
Слабкий ГО, Зозуля ІС, Зозуля АІ. Пріоритетний розвиток первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини. Сімейна медицина. 2014;(3 (53)): p. 25–27.
Баценко Д, Брагінський П, Бучма М. Як організувати систему надання первинної медичної допомоги на мiсцевому рiвнi. Міністерство охорони здоров’я України ПU«Впуд, editor. Київ: ТОВ «Агентство «Україна»; 2018.
Пархоменко ГЯ. Лікарня інтенсивної допомоги – лікарня європейського зразка. Вісн. соц. гігієни та орг. охорони здоров’я України. – 2011; 2: p. 39–41.
Постанова КМУ „Про затвердження Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік” від 25.04.2018 р. № 407. [Online]. Available from: https://www.apteka.ua/article/458646.
Стратегічна дорадча група з питань реформування системи охорони здоров’я в Україні. Національна стратегія реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015–2020 років. [Online].; 2015. Available from: http://healthsag.org.ua/strategiya.
