РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗМІН ЯКОСТІ ЖИТТЯ В ПРОЦЕСІ РЕАБІЛІТАЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ З ГЛАУКОМОЮ НА ЗАКАРПАТТІ
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.4.2019.193544Ключові слова:
якість життя, офтальмологічна патологія, глаукома, своєчасна реабілітація та лікуванняАнотація
Мета: вивчення змін компонентів якості життя у хворих з глаукомою різних стадій, як інструменту обгрунтування доцільності застосування поєднання лікувальних та реабілітаційних заходів.
Матеріали та методи. Первинним матеріалом були дані офіційної статистичної звітності щодо захворюваності, поширеності хвороб ока та його придаткового апарату, зокрема глаукоми, та анкети соціологічного дослідження за адаптованою версією стандартизованого опитувальника SF-36 – 298 анкет, з них 198 з основної групи та 100 – з контрольної. Науковою базою дослідження стали амбулаторно-поліклінічні відділення закладів охорони здоров’я області, зокрема міста Ужгород, в яких надається медична допомога хворим з глаукомою. Основою дослідження став системний підхід, з комплексним використанням аналітико-синтетичного, медико-статистичного та соціологічного (анкетного опитування) методів.
Результати. З’ясовано, що більшість респондентів з основної групи, на відміну від пацієнтів з контрольної групи мали порушення компонентів якості життя різної вираженості.
Оцінка результатів дослідження фізичного та психологічного компонентів виявила найбільшу розбіжність в показниках між основною і контрольною групами за шкалами загального сприйняття здоров’я (GH) та емоційних (RE) проблем в обмеженні життєдіяльності.
В основній групі хворих на глаукому середня підсумкова оцінка рівня якості життя склала 621,12, в контрольній групі – 828,87 бали. Підсумковий рівень якості життя респондентів основної групи (хворих на глаукому) знижений порівняно з контрольною групою на 25,06% (р<0,001).
Висновки. Дослідженням доведена наявність змін якості життя пацієнтів з глаукомою за наявності у них порушень зору. Це обґрунтовує доцільність вивчення індивідуальних особливостей втрати компонентів якості життя задля їх врахування при призначенні комплексу лікувальних та реабілітаційних заходів, направлених на лікування та попередження виникнення порушень зорових функцій, згідно діючих медико-технологічних документів.
Посилання
Mah, J. K., Tough, S., Fung, T. et al. Adolescent quality of life and satisfaction with care. J. Adolesc. Health. 2006; 38(5): 607–617.
Курс на оздоровление. Европейская стратегия профилактики и борьбы с неинфекционными заболеваниями. Копенгаген: ЕРБ ВОЗ. 2006: 62.
Тимченко, О.І., Риков, С.О., Вітовська, О.П., Степанюк, Г.І. Стратегія зміцнення здоров’я в офтальмології. Мед. перспективи. 2008; 4: 87–93.
Burden, T. VISION 2020. Can. J. Diet. Pract. Res. 2008; 69,2: 54.
Ackland, P. The accomplishments of the global initiative VISION 2020: The Right to Sight and the focus for the next 8 years of the campaign. Indian J. Ophthalmol. 2012; 60, 5: 380–386.
Dahlmann-Noor, A. H., Vrotsou, K., Kostakis, V. [et al.] Vision screening in children by Plusoptix Vision Screening compared with gold-standard orthoptic assessment. Br. J. Ophthalmol. 2009; 93, 3: 342–345.
