Коротка довідникова латинська рецептура в галузі стоматології
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.2/07Ключові слова:
сульфаніламіди, пломба, ротова порожнина, рецепт, стоматит, пародонтоз, розчинАнотація
Мета. Стаття присвячена актуальній темі як основним латинським формулам і рецептам лікарських засобів, які пояснюються терапевтичною цінністю окремих препаратів, застосованих у всіх областях стоматології. Вибір кожного з методів медикаментозного лікування і способів застосування лікарських засобів диктується особливостями захворювання, фармакодинаміки і фармакокінетики цих засобів, станом хворого. Від шляху введення і способу застосування медикаментозного засобу значною мірою залежить можливість його попадання в місце патології, ефективність лікування. Наукова новизна. У статті розглядається ключові моменти роботи стоматолога, який у своїй практиці використовує латинську рецептуру для профілактики стоматологічних захворювань. Розглядаються правила виписування рецептів та ефективні рецепти, які застосовуються в різних стоматологічних цілях залежно від ситуації. Більшість лікарських засобів, які використовуються в стоматології, впливають не на один, а на декілька патогенетичних механізмів. Тому в процесі лікування їх застосовують у певній послідовності. Наприклад, при вираженій мікробній етіології спочатку використовуватимуться ліки, які мають найбільш виражену дію саме на мікробний фактор. Антибактеріальну терапію призначають з метою впливу на умовно-патогенну мікрофлору порожнини рота і, зокрема, пародонтальних кишень. До антибактеріальних засобів відносять: антисептики, антибіотики, сульфаніламідні препарати, нітрофурани, похідні 8-нітроксоліну, препарати рослинного походження, протигрибкові та протипротозойні препарати. Антисептичні засоби – це сполуки, які справляють виражену протимікробну дію широкого спектра. Взаємодіють з білками мікробних клітин, спричиняють їх коагуляцію чи інші порушення структури, що призводить до загибелі чи припинення росту мікроорганізмів. Висновки. Стоматолог володіє основними принципами місцевого медикаментозного лікування хвороби рота, вивчає механізм дії лікарських засобів, які застосовуються для місцевої терапії, знає способи застосування лікарських речовин при місцевому лікуванні захворювань, володіє методиками введення медикаментозних засобів. Оскільки затребуваність послуг цього фахівця тільки зростає, професія стоматолога є в даний час актуальною. Адже професія стоматолога на сьогоднішній день є дуже важливою та потрібною, тому що у багатьох сучасних людей з’являється необхідність звернутися до послуг цього лікаря. При цьому число громадян, у яких виникають проблеми з зубами, з кожним роком незмінно зростає. Це пов’язано з тим, що екологія погіршується, більшість не дотримується правильного і збалансованого харчування, а також нехтують проведенням регулярної та якісної гігієни порожнини рота.
Посилання
Бобирьов ВМ., Крилов ЮП, Чекман ІС. Фармакологія. Київ : Здоров’я; 1996. 416с
Вишневський ОІ. Методика навчання іноземних мов : навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ : Знання, 2011. 206 с.
Дворецький ІХ. Латинський словник. ІХ. Том ІІ, 1976, 1096 с.
Закалюжний ММ. Посібник з анатомічної і клінічної термінології. Київ : Здоров’я, 1993. 223 с.
Козовик ІЯ., Шипайло ЛД. Підручник латинської мови. Київ : Вища школа, 1993. 264 с.
Краковецька ГО., Бобирьов ВМ., Бєляєва ОМ. Латинська мова : підручник. Київ : «Здоров’я», 1999. 356 с.
Михайлова В. Вивчення професійно-орієнтованої лексики спеціалістів ВНЗ. Вісник; 2013;9:104–107.
Чернявський МН. Латинська мова та основи фармацевтичної термінології. Медицина, 1984. 320 с.