Визначення рівня тривожності, прихильності до лікування та індексу якості сну в пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензією
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.2/12Ключові слова:
цукровий діабет 2 типу, комплаєнс, особистісна тривожність, якість снуАнотація
Метою дослідження є визначення рівня комплаєнтності, тривожності й оцінка якості сну у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Всього обстежено 51 пацієнт. Перша група пацієнти з цукровим діабетом 2 типу й артеріальною гіпертензією, друга групи – пацієнти з цукровим діабетом 2 типу. Використано опитувальники: прихильність до лікування за Моріскі, шкала проявів тривоги Тейлора, Пітсбурзький індекс якості сну (PSQI). Результати. Серед опитаних пацієнтів високий рівень комплаєнтності виявлено у 8 осіб (30,8 %) першої групи та у 11 осіб (44,0 %) другої, середній – 6 осіб (23,1 %, перша) та 9 осіб (36,0 %, друга група), низький – 12 пацієнтів (46,1 %, перша група) й 5 осіб (20,0 %, друга). Високий рівень тривожності у 16 осіб (61,5 %) першої групи й 10 осіб (40,0 %) другої, 7 осіб першої (26,9 %) та 13 (52,0 %) другої групи мають середній з тенденцією до високого та по 2 респондентів з кожної групи мають середній з тенденцією до низького рівня, дуже високий рівень тривожності має 1 (3,8 %) пацієнт першої групи. Задоволені якістю свого сну за останній місяць та оцінюють його як «дуже добре» по 2 осіб з кожної групи. «Досить погано» – оцінює 11 пацієнтів (42,3 %) першої та 3 (12,0 %) осіб другої групи. «Досить хороший» – 11 (42,3 %) та 19 (76,0 %) пацієнтів відповідно першої та другої групи. Висновки. Отримані результати вказують на переважання низького рівня комплаєнтності, високого рівня тривожності та низької задоволеності якості сну у пацієнтів першої групи в порівнянні з результатами пацієнтів другої групи, де переважає висока прихильність до лікування та середній (з тенденцією до високого) рівень тривожності.
Посилання
Цитовський МН. Статистичний, клінічний та морфологічний аспекти впливу цукрового діабету на стан серцево-судинної системи. Науковий вісник УжНУ, серія Медицина. 2017;1(55):168–177. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/15111.
Іваненко ЮО., Калмиков СА., Калмикова ЮС. Основні підходи до немедикаментозного та відновного лікування хворих на цукровий діабет 2 типу. Фізична реабілітація та рекреаційно-оздоровчі технології. 2020;5(1):19–25. DOI: 10.15391/prrht.2020-5(1).03.
Березняков ІГ, Левадна ЮВ, Сидоров ДЮ, Пожар ВЙ. Соціально-економічний статус і поширеність чинників ризику серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет 2 типу та гіпертонічну хворобу (огляд літератури). Клінічні та експериментальні медичні дослідження. 2014;2(4):405–416. URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/38940.
Шупер ВО, Шупер СВ. Дослідження прихильності до лікування хворих на артеріальну гіпертензію. Колективна монографія: сучасна медична наука та освіта в Україні та країнах ЄС: імперативи, трансформація, вектори розвитку. Рига, Латвія: Baltija Publishing. 2021:188–203. URL: https://archer.chnu.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2414 DOI: 10.30525/978-9934-26-029-2-12.
Білень ЯЄ, Романів ОП, Надь БЯ. Сон як один із чинників впливу на якість життя людини. Економіка і право охорони здоров’я. 2018;2(8):88–89. URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/23107.
Лященко ЮВ. Диференційований підхід до корекції порушень сну при тривожно-депресивних розладах [дисертація в інтернеті]. Дніпро : Державний медичний університет; 2022 [цитовано 28 серп. 2023]. 234 с. URL: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8103.
Калугін ІВ. Оптимізація терапії психічних розладів у пацієнтів похилого віку з поліморбідністю [дисертація в інтернеті]. Київ : Інститут психіатрії МОЗ України; 2018 [цитовано 28 серп. 2023]. 167 с. URL: https://cmhmda.org.ua/wpcontent/uploads/2022/07.
Shahid A, Wilkinson K, Marcu S, Shapiro C. Stop, That and One Hundred Other Sleep Scales. Springer New York Dordrecht Heidelberg London; 2012. 421 p. DOI: 10.1007/978-1-4419-9893-4.
