Чутливість та специфічність компонентів метаболічного синдрому у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від хронотипу
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.2/16Ключові слова:
артеріальна гіпертензія, ожиріння, дисліпідемія, гіперглікемія, хронотип, ROC-аналізАнотація
Мета – методом ROC-аналізу з’ясувати вплив хронотипу на компоненти метаболічного синдрому у пацієнтів із артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. У дослідження було включено 42 пацієнти з діагностованою есенціальною артеріальною гіпертензією 2 стадії, які перебували на стаціонарному лікуванні КНП «Торчинська районна лікарня Торчинської селищної ради». Результати. Дослідження показало, що у 52,38 % хворих на артеріальну гіпертензію виявляють метаболічний синдром (МС), що вірогідно не залежить від гендерної приналежності. Аналізуючи компоненти МС, які діагностувалися у хворих на АГ встановлено у 61,90 % пацієнтів абдомінальне ожиріння, у 42,86 % гіпертриацилгліцеролемію (ТАГ), а також гіперглікемію у 26,19 % осіб, що вірогідно не залежали від гендерної приналежності. У пацієнтів з АГ та вечірнім хронотипом прогнозується окружність талії ≥ 98 см (чутливість 0,93; специфічність 0,93), що відповідає абдомінальному типу ожиріння. Рівень САТ ≥ 157,5 мм.рт.ст. і ДАТ ≥ 97,5 мм.рт.ст. асоціюється з вечірнім хронотипом. При аналізі показників ліпідограми виявлено, що при вечірньому хронотипі у пацієнтів з АГ прогнозується концентрація ТАГ ≥ 2,12 ммоль/л (чутливість – 0,86, специфічність – 0,89) і ХС-ЛПВЩ ≤ 0,97 ммоль/л (чутливість – 0,93, специфічність – 0,90). У пацієнтів з АГ при вечірньому хронотипі прогнозується концентрація глюкози ≥ 5,5 ммоль/л (чутливість – 0,64, специфічність – 0,93). Висновки. У хворих на артеріальну гіпертензію з вечірнім хронотипом прогнозується зміна копонентів метаболічного синдрому, зокрема, прогресування ожиріння, дисліпідемії та гіперглікемії.
Посилання
Liang X, Or B, Tsoi MF, Cheung CL, Cheung BMY. Prevalence of metabolic syndrome in the United States National Health and Nutrition Examination Survey 2011-18. Postgrad Med J. 2023 Mar 11:qgad008. DOI: 10.1093/postmj/qgad008.
Wasir JS, Misra A, Vikram NK, Pandey RM, Gupta R. Comparison of definitions of the metabolic syndrome in adult Asian Indians. J Assoc Physicians India. 2008 Mar;56:158–64.
World Health Organization, NonCommunicable Diseases Country Profile 2011, WHO. www.who.int/nmh/publications/ncd_profiles_repo rts.pdf.
Makwana D, Bagga S, Nandal M. Prevalence of Metabolic Syndrome in Patients with Essential Hypertension. Indian Journal of Clinical Practice. 2014 Feb;24(9):820–822.
Salagre SB, Itolikar SM, Churiwala JJ. Prevalence and Clinical Profile of Metabolic Syndrome in Hypertensive Subjects. J Assoc Physicians India. 2016 Apr;64(4):22–4.
Pemminati S, Prabha Adhikari MR, Pathak R, Pai MR. Prevalence of metabolic syndrome (METS) using IDF 2005 guidelines in a semi urban south Indian (Boloor Diabetes Study) population of Mangalore. J Assoc Physicians India. 2010 Nov;58:674–7.
Barrios V, Escobar C, Calderón A, Llisterri JL, Alegría E, Muñiz J, Matalí A. Prevalence of the metabolic syndrome in patients with hypertension treated in general practice in Spain: an assessment of blood pressure and low-density lipoprotein cholesterol control and accuracy of diagnosis. J Cardiometab Syndr. 2007 Winter;2(1):9–15. DOI: 10.1111/j.1559-4564.2007.06313.x.
Osuji CU, Omejua EG. Prevalence and characteristics of the metabolic syndrome among newly diagnosed hypertensive patients. Indian J Endocrinol Metab. 2012;16(1):104–9. DOI: 10.4103/2230-8210.94256.
Marchi-Alves LM, Rigotti AR, Nogueira MS, Cesarino CB, de Godoy S. Componentes da síndrome metabólica na hipertensão arterial [Metabolic syndrome components in arterial hypertension]. Rev Esc Enferm USP. 2012 Dec;46(6):1348–53. Portuguese. DOI: 10.1590/s0080-62342012000600010.
Li G, de Courten M, Jiao S, Wang Y. Prevalence and characteristics of the metabolic syndrome among adults in Beijing, China. Asia Pac J Clin Nutr. 2010;19(1):98–102.
Brum MCB, Dantas Filho FF, Schnorr CC, Bertoletti OA, Bottega GB, da Costa Rodrigues T. Night shift work, short sleep and obesity. Diabetol Metab Syndr. 2020 Feb 10;12:13. DOI: 10.1186/s13098-020-0524-9.
Yang X, Di W, Zeng Y, Liu D, Han M, Qie R, Huang S, Zhao Y, Feng Y, Hu D, Sun L. Association between shift work and risk of metabolic syndrome: A systematic review and meta-analysis. Nutr Metab Cardiovasc Dis. 2021 Sep 22;31(10):2792–2799. DOI: 10.1016/j.numecd.2021.06.007.
Patterson F, Malone SK, Grandner MA, Lozano A, Perkett M, Hanlon A. Interactive effects of sleep duration and morning/evening preference on cardiovascular risk factors. Eur J Public Health. 2018 Feb 1;28(1):155–161. DOI: 10.1093/eurpub/ckx029.
Teixeira GP, Guimarães KC, Soares AGNS, Marqueze EC, Moreno CRC, Mota MC, Crispim CA. Role of chronotype in dietary intake, meal timing, and obesity: a systematic review. Nutr Rev. 2022 Dec 6;81(1):75–90. DOI: 10.1093/nutrit/nuac044.
Ferrucci L, Fabbri E. Inflammageing: chronic inflammation in ageing, cardiovascular disease, and frailty. Nat Rev Cardiol. 2018 Sep;15(9):505–22. DOI: 10.1038/s41569-018-0064-2.
Williams B, Mancia G, Spiering W, et al. 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension [published correction appears in Eur Heart J. 2019 Feb 1;40(5):475; Eur Heart J. 2018;39(33):3021–3104. DOI:10.1093/eurheartj/ehy339.
Senyk Oksana, Jankowski Konrad S, Cholii Sofiia. Ukrainian versions of the Composite Scale of Morningness and Munich Chronotype Questionnaire. Biological Rhythm Research. 2022;53(6):878–96.
Piepoli MF, Hoes AW, Agewall S, et al. 2016 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice: The Sixth Joint Task Force of the European Society of Cardiology and Other Societies on Cardiovascular Disease Prevention in Clinical Practice (constituted by representatives of 10 societies and by invited experts). European Heart Journal. 2016;37,29:2315–81.
Goncalves L, Subtil A, Oliveira MR, Bermudez PZ. ROC-curve estimation: an overview. Statistical J. 2014;12(1):1–20.
Bamekhlah RM, Alghazali HS. Prevalence of Metabolic Syndrome among Hypertensive Patients in Hadhramout, Republic of Yemen. Hadhramout University Journal of Natural & Applied Sciences. 2021. Vol. 15: Iss. 1, Article 4.
Kant R, Khapre M. Profile of Metabolic Syndrome in Newly Detected Hypertensive Patients in India: An Hospital-Based Study. Int J Appl Basic Med Res. 2019 Jan-Mar;9(1):32–36. DOI: 10.4103/ijabmr.IJABMR_108_18.
Senarathne R, Hettiaratchi U, Dissanayake N, Hafiz R, Zaleem S, Athiththan L. Metabolic syndrome in hypertensive and non-hypertensive subjects. Health Sci Rep. 2021 Dec 14;4(4):454. DOI: 10.1002/hsr2.454.
Yu JH, Yun CH, Ahn JH, Suh S, Cho HJ, Lee SK, Yoo HJ, Seo JA, Kim SG, Choi KM, Baik SH, Choi DS, Shin C, Kim NH. Evening chronotype is associated with metabolic disorders and body composition in middle-aged adults. J Clin Endocrinol Metab. 2015 Apr;100(4):1494–502. DOI: 10.1210/jc.2014-3754.
De Amicis R, Galasso L, Leone A, Vignati L, De Carlo G, Foppiani A, Montaruli A, Roveda E, Cè E, Esposito F, Vanzulli A, Battezzati A, Bertoli S. Is Abdominal Fat Distribution Associated with Chronotype in Adults Independently of Lifestyle Factors? Nutrients. 2020 Feb 25;12(3):592. DOI: 10.3390/nu12030592.
Vera B, Dashti HS, Gómez-Abellán P, Hernández-Martínez AM, Esteban A, Scheer FAJL, Saxena R, Garaulet M. Modifiable lifestyle behaviors, but not a genetic risk score, associate with metabolic syndrome in evening chronotypes. Sci Rep. 2018 Jan 17;8(1):945. DOI: 10.1038/s41598-017-18268-z.
Romero-Cabrera JL, Garaulet M, Jimenez-Torres J, Alcala-Diaz JF, Quintana Navarro GM, Martin-Piedra L, Torres-Peña JD, Rodriguez-Cantalejo F, Rangel-Zuñiga OA, Yubero-Serrano EM, Luque RM, Ordovas JM, Lopez-Miranda J, Pérez-Martínez P, García-Rios A. Chronodisruption and diet associated with increased cardiometabolic risk in coronary heart disease patients: the CORDIOPREV study. Transl Res. 2022 Apr;242:79–92. DOI: 10.1016/j.trsl.2021.11.001.
Reutrakul S, Hood MM, Crowley SJ, Morgan MK, Teodori M, Knutson KL, Van Cauter E. Chronotype is independently associated with glycemic control in type 2 diabetes. Diabetes Care. 2013 Sep;36(9):2523–9. DOI: 10.2337/dc12-2697.
Hashemipour S, Yazdi Z, Mahabad N. Association of Evening Chronotype with Poor Control of Type 2 Diabetes: Roles of Sleep Duration and Insomnia Level. Int J Endocrinol Metab. 2020 Aug 30;18(3):e99701. DOI: 10.5812/ijem.99701.
Anothaisintawee T, Lertrattananon D, Thamakaison S, Knutson KL, Thakkinstian A, Reutrakul S. Later chronotype is associated with higher hemoglobin A1c in prediabetes patients. Chronobiol Int. 2017;34(3):393–402. DOI: 10.1080/07420528.2017.1279624.
Patterson F, Malone SK, Lozano A, Grandner MA, Hanlon AL. Smoking, Screen-Based Sedentary Behavior, and Diet Associated with Habitual Sleep Duration and Chronotype: Data from the UK Biobank. Ann Behav Med. 2016 Oct;50(5):715–726. DOI: 10.1007/s12160-016-9797-5.
Kanerva N, Kronholm E, Partonen T, Ovaskainen ML, Kaartinen NE, Konttinen H, Broms U, Männistö S. Tendency toward eveningness is associated with unhealthy dietary habits. Chronobiol Int. 2012 Aug;29(7):920–7. DOI: 10.3109/07420528.2012.699128.
Meule A, Roeser K, Randler C, Kübler A. Skipping breakfast: morningness-eveningness preference is differentially related to state and trait food cravings. Eat Weight Disord. 2012 Dec;17(4):e304-8. DOI: 10.3275/8723.
Reutrakul S, Hood MM, Crowley SJ, Morgan MK, Teodori M, Knutson KL. The relationship between breakfast skipping, chronotype, and glycemic control in type 2 diabetes. Chronobiol Int. 2014 Feb;31(1):64–71. DOI: 10.3109/07420528.2013.821614.
