Ефективність реабілітації при гострій респіраторній хворобі, викликаній SARS-CoV-2
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/31Ключові слова:
гостра респіраторна хвороба, викликана SARS-CoV-2, реабілітація, кінезіотерапіяАнотація
Мета дослідження – науково обґрунтувати і розробити комплексну програму реабілітації при гострій респіраторній хворобі, викликаній SARS-CoV-2. Матеріали та методи. Обстежено сім хворих у віці 51–62 років із гострою респіраторною хворобою, викликаною SARSCоV-2. Застосовували медико-біологічні методи дослідження: клініко-інструментальні (гоніометрія, частота дихання, тонометрія, екскурсія грудної клітки, пульсоксиметрія); функціональні проби (проба Штанге, проба Генчі, модифікована шкала Борга); суб’єктивні методи дослідження (госпітальна шкала тривоги і депресії (HADS), візуально-аналогова шкала болю (VAS), опитувальник якості життя (EQ-5D)). Результати. Основними скаргами пацієнтів у першу добу перебування у лікарні були біль, запаморочення, слабкість, розлади сну, прояви тривоги та депресії. На етапі гострої фази показники гемодинаміки були значно вищими за норму, а показники респіраторної системи – відповідно, нижчими. Здатність осіб витримувати фізичні навантаження за модифікованою шкалою Борга становить 5,57 бали, що відповідає ступеню задишки «складно». Рівень якості життя значно знизився, особливо за показниками рухливості, самообслуговування та побутової активності. Було розроблено комплексну програму реабілітації при SARS-CoV-2, яка містила структурні компоненти кінезіотерапії. Наприкінці довготривалого періоду реабілітації постковідних осіб показники кардіореспіраторної системи максимально наблизилися до норми, що свідчить про покращення функціонального стану серцево-судинної системи, усунення розвитку фіброзу легень та відновлення легеневої функції. Висновки. У формувальній частині дослідження підтверджено позитивні зміни функціонального стану серцево-судинної системи, усунення розвитку фіброзу легень та відновлення легеневої функції. Помітна гарна динаміка таких показників самосприйняття фізичного навантаження, як задишка/втома – 3,14 бали («помірне навантаження») у післягострому періоді та 0,71 бали («дуже легке») наприкінці довготривалого періоду. Спостерігається відсутність точно виражених симптомів тривоги/депресії, больових відчуттів, повне відновлення рухливості, навичок самообслуговування та побутової активності.
Посилання
Григус ІМ. Фізична реабілітація в пульмонології: навчальний посібник. Рівне: НУВГП; 2018; 258 с.
Жарова ІО. Методи фізичної реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (огляд літератури). Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 15: Наук.-пед. проблеми фіз. культури (фіз. культура і спорт). 2018; 9(103): 54–60.
Івасик НО. Теоретико-методичні основи фізичної реабілітації/терапії дітей шкільного віку з бронхолегеневими патологіями: монографія. Львів: ЛДУФК; 2018. 393 с.
Петрухнов ОД, Рубан ЛА. Фізична терапія для студентів із хронічним бронхітом у період реконвалесценції: методичні рекомендації. Харків; 2019; 88 с.
Тимрук-Скоропад КА. Підходи до фізичної терапії пацієнтів із COVID -19 у гострій і післягострій фазах хвороби. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021; 6(3): 317–324.
Шекера ОГ. Оптимізація лікування та реабілітації пацієнтів з COVID-19. Здоров'я суспільства. 2020; 9(6): 230–235.
Andrenelli E, Negrini F, de Sire A, et al. Systematic rapid living review on rehabilitation needs due to COVID-19: update to May 31st, 2020. Eur J Phys Rehabil Med. 2020; 56(4): 508–514. DOI:10.23736/S1973-9087.20.06435-7.
Brann DH, Tsukahara T, Weinreb C, et al. Non-neuronal expression of SARS-CoV-2 entry genes in the olfactory system suggests mechanisms underlying COVID-19-associated anosmia. Sci Adv. 2020; 6(31): eabc5801. DOI: 10.1126/sciadv.abc5801.
Li YC, Bai WZ, Hashikawa T. The neuroinvasive potential of SARS-CoV2 may play a role in the respiratory failure of COVID-19 patients. J Med Virol. 2020 Jun; 92(6): 552–555. DOI: 10.1002/jmv.25728.
Sun T, Liyun G, Fei T, Tiantian D, Xiaohong X, Junqing Z, Qiang L. Rehabilitation of patients with COVID-19 Expert Rev Respir Med. 2020 Dec; 14(12): 1249–1256. DOI: 10.1080/17476348.2020.1811687.
Wu Y, Xu X, Chen Z, Duan J, Hashimoto K, Yang L, Liu C, Yang C. Nervous system involvement after infection with COVID-19 and other coronaviruses. Brain Behav Immun. 2020 Jul; 87: 18–22. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.03.031.
