Особливості поранень від різних типів зброї, місцезнаходження особи на момент вибуху
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.2/19Ключові слова:
судово-медична експертиза, ушкодження від різних видів зброї, військовослужбовці, зона бойових дійАнотація
Мета проаналізувати кількості поранень, що виникли в результаті дії різних типів зброї в умовах повномасштабної війни рф проти України та їх особливості; залежність між відстанню до епіцентру вибуху, силою вибуху, дією ударної хвилі та наявністю вторинних чинників, важкістю ушкодження в умовах російського вторгнення в Україну. Матеріали та методи. При виконанні роботи використані наступні методи: контент-аналіз, порівняльний аналіз та систематизація дослідженого матеріалу. Проаналізовано 280 примірники висновків експертів судово-медичної експертизи трупів військовослужбовців, доставлених із зони бойових дій та тіл цивільних осіб, що постраждали внаслідок ракетного удару по м. Вінниця в період 2022–2023 рр. Крім того, вивчені матеріали кримінальних впроваджень, що надавалися слідчими при проведенні судово-медичних експертиз, а саме: протоколи огляду місця подій та протоколи допитів свідків, в яких містилися відомості щодо перебування окремих осіб в конкретних місцях під час вибухів. Конфіденційність даних обумовлена відсутністю особистих даних осіб, вказань конкретних місць розташування, та часу подій. Результати. За даними архівного матеріалу частота кульових поранень становить 16%, осколкових – 38,2%, ушкодження внаслідок мінно-вибухової травми становлять 45,8%. Це свідчить про пріоритетне використання вибухової зброї із широкою зоною ураження супротивником серед цивільних та військових осіб. Висновки. За результатами дослідження – тяжкість ушкоджень залежить від типу вибухового пристрою та його сили, місцезнаходження особи на момент вибуху, її позиції та положення, наявності вторинних чинників та його дії.
Посилання
HRW: Україна має розслідувати ймовірне застосування її силами заборонених протипіхотних мін в Ізюмі, [інтернет] опубліковано, 31 січня 2023 р. [цитовано 13 квіт. 2024] URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-hrw-protypikhotni-miny-ukraina/32247417.html
РФ з початку повномасштабного вторгнення здійснила понад 1 000 хімічних атак, [інтернет] опубліковано 4 березня 2024 р. [цитовано 13 квіт. 2024] URL: https://suspilne.media/698326-rf-z-pocatku-povnomasstabnogo-vtorgnenna-zdijsnila-ponad-1-000-himicnih-atak/
росія використовує заборонені фосфорні бомби в Україні: що буде з довкіллям? [інтернет] Опубліковано 13 червня 2022 р. [цитовано 13 квіт. 2024] URL: https://rubryka.com/article/phosphorus-bombs/
Дворічний звіт Моніторингової місії ООН із прав людини «Захист цивільних осіб: вплив бойових дій на цивільних з 24 лютого 2022 року». [інтернет] [цитовано 13 квіт. 2024] URL: https://ukraine.un.org/uk/261245-дворічний-звіт-захист-цивільних-осіб-вплив-бойових-дій-на-цивільних-з-24-лютого-2022-року
Моніторингова місія ООН з прав людини / UN Human Rights Monitoring Mission. ukraine.un.org/uk [інтернет] [цитовано 13 квіт. 2024]
«Захист цивільного населення під час збройного конфлікту – березень 2024р». [інтернет] [цитовано 13 квіт. 2024] URL: https://ukraine.un.org/uk/265434
Денисюк МВ., Дубров СО., Черняєв СВ., Заікін ЮМ. Структура травматичних ушкоджень до досвід лікування поранених внаслідок бойових дій в перші дні нападу росії на Україну. Pain. Anaesnhesia & intensive care, 2022;1:7-12.
Воєнно-польова хірургія : практ. і навч. посіб. для військ. лікарів та лікарів системи охорони здоров'я України / за ред. : Я. Л. Заруцького, В. Я. Білого ; М-во оборони України, МОЗ України. Київ : Фенікс, 2018. 544 с.
Обрані лекції з військово-польової хірургії / Авт. кол.: В. В. Бойко, В. М. Лісовий, В. В. Макаров та ін.; під ред. чл.- кор. НАМНУ проф. В. В. Бойка, чл.-кор. НАМНУ проф. В. М. Лісового, проф. В. В. Макарова. Харків, «НТМТ», 2018. 212 с.
Мінно-вибухова травма внаслідок сучасних бойових дій на прикладі антитерористичної операції на Сході України. Повідомлення 1. Клініко-епідеміологічна характеристика постраждалих із мінно-вибуховою травмою на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги. С. О. Гур’єв, Д. І. Кравцов, В. Є. Казачков та ін. Травма. 2015;16(6):5-8
Mutafchiyski VM., Popivanov GI., Kjossev KC. Medical aspects of terrorist bombings – a focus on DCS and DCR. Mil. Med. Res, 2014, 1, P. 13–18.
Meister MR., Boulter JH., Yabes JM., Dengler B.A. Epidemiology of cranial infections in battlefield – related penetrating and open cranial injuries. Journal Trauma Acute Care Surg, 2023, 95(2S Suppl 1):S72-S78
Smith JE., Garner J. Pathophysiology of primary blast injury. Journal R Army Med Corps, 2019, 165(1), P. 57–62.
Zhang JK., Botterbush KS., Bagdady K., Mattei TA. Blast-related traumatic brain injuries secondary to thermobaric explosives: implications for the war in Ukraine. World Neurosugery, 2022, 167. P. 176–183.
Чорна ВВ., Матвійчук МВ., Подолян ВМ. [інш]. Актуальні питання забезпечення індивідуальними медичними засобами захисту військовослужбовців, цивільних України. Український військово-медичний журнал – Ukrainskiy magazine of military medicine, 2022, 2, T. 3, Р. 92–102. Doi:10.46847/ujmm.2022.2(3)-092
орна ВВ., Матвійчук МВ., Подолян ВМ. [інш]. Клінічний посібник “Про100 Невідкладні стани” Серія «Основи клінічного мислення в схемах та інфографіках». Тернопіль, Видавництво «КРОК», 2022. 88 с.
Домедична допомога при мінно-вибуховій травмі. Крилюк В.О., Кузьмін В.Ю., Кузьмінський І.В. інш. Київ: 2016 р. 74 с.
D'Souza EW., MacGregor AJ., Dougherty AL., Galarneu MR. Combat injury profiles among U.S. military personnel who survived serious wounds in Irag and Afganistan: a latent class anaqlysis. PLoS One, 2022, 17(4):e0266588
Guriev SO., Tanasienko PV., Panasienko SI. et al. Clinical charistics of lower limd wounds in injured people in the result of modern military operations. Cвіт медицини та біології – Cvit of medicine and biology, 2020;1(71):40-44. Doi: 10.26724/2079-8334-1-71-40-44
Sharrock AE, Tai N, Perkins Z. et al. Management and outcome of 597 wartime penetrating lower extremity arterial injuries from an international military cohort. Jjurnal Vasc Surg,2018, 70(1):224-232. doi: 10.1016/j.jvs.2018.11.024
Структура бойової травми залежно від характеру уражувальних факторів під час деяких сучасних локальних війн, військових конфліктів (огляд літератури) / В. І. Трихліб [та ін.]. Сімейна медицина : науковопрактичний журнал. 2015;4:63-70.
Vuoncino M, Yoo AJ, Patel JA, White JM. Epidemiology of upper extremity vascular injury in contemporary combat. Ann Vasc Surg, 2020;62:98-103.
Blanch RJ, Scott RA. et al. Military Ocular Injury: Presentation, Assesment and Management. J. Army Med. Corps. 2009;155(4):279-84.
Байдалюк РВ. Тактика «Damage control surgery»: досвід українських військових хірургів. Здоров’я України. Хірургія. Ортопедія. Травматологія. Інтенсивна терапія. 2023;2(544).
Верба АВ, Москалюк ОВ, Звенигородська ГЮ, Бабій ВЮ. Місце передових хірургічних бригад у системі медичного забезпечення Сил оборони України. Biomedikaland Biosocialant hropology. 2021;43:18-23.
Аналіз медико-санітарних наслідків військових дій під час проведення сучасних контртерористичних операцій. С.О. Гур’єв, П.В. Танасієнко, Н.В. Гуселетова та ін. Екстрена медицина від науки до практики. 2014;4:3-8.
