ОЦІНКА ВІТАЛЬНОСТІ ПУЛЬПИ В УМОВАХ СУМІЖНИХ ПАРОДОНТАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ: ПРОБЛЕМАТИКА ТА ПРОПОЗИЦІЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Анотація

Вступ. Наразі лише окремі дослідження висвітлюють можливості застосування методу пульсоксиметрії для оцінки вітальності зубів в умовах суміжно наявних патологій пародонту, а також специфічно у випадках ендо-пародонтальних патологій, і уточнення даних можливостей, а також розробка пропозицій для вдосконалення даного методу у вищезазначених клінічних умовах є аргументовано-релевантним завданням сучасної стоматологічної практики. Мета дослідження. Проаналізувати проблематику сучасних методів оцінки вітальності пульпи в умовах наявної суміжної патології пародонту, систематизувати існуючі підходи щодо їх оптимізації та розробити технічну пропозицію вдосконалення з використанням можливостей сучасних цифрових технологій. Матеріали та методи. Проведене дослідження носило теоретико-аналітичний та інженерно-концептуальний характер і базувалося на системному узагальненні сучасних літературних даних щодо методів оцінки вітальності пульпи зуба в умовах супутньої патології пародонту, а також на аналізі та інтерпретації сучасних технологічних рішень у сфері біофотоніки та цифрової стоматології орієнтованих на оцінку вітальності пульпи. На основі проведеного аналізу було сформульовано методологічно- та технічно-обґрунтовану концепцію інтегрованої оптико-діагностичної системи, як пропозиції вдосконалення методу оцінку вітальності пульпи з використанням сучасних цифрових технологій. Результати досліджень та їх обговорення. Фактори, котрі обмежують широке використання пульсоксиметрії в клінічній стоматологічній практиці включають: 1) потребу розробки універсального дизайну адаптивного датчика в умовах варіативної конфігурації зубів різної топографічної приналежності; 2) потребу оптимізація потужності та стабільності світлового потоку з урахуванням ефекту розсіювання через товщу твердих тканин зубів (мінімізація ефектів дифракції та розсіювання); 3) вплив зовнішнього освітлення на результуючі показники пульсоксиметрії. У відповідь на виявлені обмеження запропоновано інженерно обґрунтовану концепцію інтеграції пульсоксиметричного сенсорного модуля в конструкцію інтраорального сканера з формуванням єдиної оптико-діагностичної системи. Інтеграція оптичних можливостей інтраорального сканера, зокрема використання ближнього інфрачервоного спектру, із пульсоксиметричним принципом реєстрації фотоплетизмографічного сигналу дозволяє підвищити ефективність проходження світла крізь тверді тканини зуба та покращити умови детекції пульсаційної компоненти сигналу. Висновки. Встановлено, що, незважаючи на високий потенціал пульсоксиметрії як об’єктивного методу оцінки вітальності пульпи, її клінічне застосування обмежується низкою факторів, серед яких ключовими є відсутність спеціалізованих стоматологічних сенсорів, вплив розсіювання світла в твердих тканинах зуба, варіабельність анатомічних умов та відсутність стандартизованих діагностичних порогів. У відповідь на виявлені обмеження запропоновано інженерно обґрунтовану концепцію інтеграції пульсоксиметричного модуля з інтраоральним сканером, що дозволяє оптимізувати умови оптичного зондування, підвищити ефективність фотонного транспорту та покращити відношення параметрів сигнал / шум.