ХРОМОГЕННА ПІГМЕНТНА ДИСТРОФІЯ ЗУБІВ ЗА СІМЕЙНИМ ТИПОМ (КОРОТКЕ ПОВІДОМЛЕННЯ)

Автор(и)

  • Євген Вікторович Кузенко Навчально-науковий медичний інститут Сумського державного університету https://orcid.org/0000-0003-3985-8912
  • Вікторія Петрівна Поддуєва Навчально-науковий медичний інститут Сумського державного університету https://orcid.org/0009-0004-0310-0637
  • Татіана Андріївна Меншов Навчально-науковий медичний інститут Сумського державного університету https://orcid.org/0009-0002-0809-485X

DOI:

https://doi.org/10.32782/2786-7684/2026-2-9

Ключові слова:

хромогенний наліт, пігментсекретуючі бактерії, пробіотики, пігментсекретуюча мікрофлора, індивідуальна гігієна порожнини рота

Анотація

Вступ. Хромогенні зубні відкладення, зумовлені пігментсекретуючими бактеріями, є поширеною проблемою в стоматологічній практиці та часто мають сімейний характер поширення. Формування такого нальоту пов’язане з особливостями мікробіоценозу порожнини рота та здатністю окремих мікроорганізмів продукувати хромогенні сполуки. Мета дослідження. Розробити протокол комплексного лікування хромогенного нальоту з урахуванням сімейної дисемінації. Матеріали і методи. Обстежено 6 родин (18 осіб), які проживали спільно та мали прояви хромогенного нальоту. Застосовано комплексний підхід, що включав професійну гігієну порожнини рота, антисептичну обробку, пробіотичну терапію, а також рекомендації щодо індивідуальної гігієни та деконтамінації засобів догляду. Результати дослідження та їх обговорення. Після лікування повне усунення хромогенного нальоту досягнуто у 88,88% (n=16) пацієнтів, а зниження його інтенсивності – у 100% (n=18) випадків. Середній показник інтенсивності нальоту знизився з 2,4 ± 0,1 до 0,7 ± 0,2 бала (p < 0,05). Під час контрольного огляду через 4 місяці рецидиви спостерігалися у 11,11% (n=2) випадків, переважно за умови недотримання профілактичних рекомендацій. Висновки. За результатами клінічного обстеження та аналізу фотопротоколу після проведеного лікування відзначено повне або суттєве зменшення проявів пігментної дистрофії, а одночасне лікування всіх членів родини сприяло зниженню ризику повторної контамінації.

Посилання

Li Y, Zhang Q, Zou J. Black stain and dental caries: a review of the literature. Int J Dent. 2015;2015:469392. DOI:10.1155/2015/469392.

Reid JS, Beeley JA, MacDonald DG. Investigations into black extrinsic tooth stain. J Dent. 1977;5(2):89-97. PMID:11985199.

Yu J, Li X, Wang Y, et al. Probiotics and oral microbiota modulation: current perspectives. Front Microbiol. 2024;15:11725193. DOI:10.3389/fmicb.2024.11725193.

Slots J. Periodontal pathogens and host response. J Periodontol. 2017;88(2):123-135. PMID:27495902.

Nordbø H, Eriksen HM, Rölla G. Extrinsic dental stain: a review. J Oral Rehabil. 1973;1(2):107-114. DOI:10.1111/j.1600-0722.1973.tb00360.x.

Alammari S, Alshahrani F, Alqahtani A, et al. Chromogenic black dental staining in children: etiology and management. Int J Dent. 2024;2024:38434653. PMID:38434653.

Wahba N, Elgezawy E, Abdelrahman M, et al. Antibacterial effect of probiotics on oral pathogens. BMC Oral Health. 2020;20:34698. PMID:32034698.

Kumar PS, Griffen AL, Barton JA, et al. New bacterial species associated with oral health and disease. J Dent Res. 2010;89(7):20608294. PMID:20608294.

Zupančič J, Novak Babič M, Zalar P, et al. The dishwasher as a reservoir of opportunistic pathogens. Fungal Biol. 2012;116(1):3270454. DOI:10.1016/j.funbio.2011.10.007.

Marsh PD. Dental plaque as a biofilm and a microbial community. Caries Res. 2004;38(3):204-211. DOI:10.1159/000077756.

Smith A, Johnson L, Brown K, et al. Advances in oral probiotic therapy and biofilm control. Microorganisms. 2025;13:12865042. DOI:10.3390/microorganisms13010042.

Rosier BT, Marsh PD, Mira A. Resilience of the oral microbiota in health: mechanisms and implications. Microbiome. 2022;10:56. DOI:10.1186/s40168-022-01234-5.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-30

Номер

Розділ

СТОМАТОЛОГІЯ