Доцільність рентгенологічного контролю стану кісткової тканини в периімплантатній ділянці у період 7-14 днів після установки дентальних імплантатів для реєстрації потенційних ознак порушення остеоінтеграції
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-7684/2023-3-13Ключові слова:
дентальні імплантати, остеоінтеграція, рентген-діагностика, кісткова тканина, стоматологічне лікуванняАнотація
Вступ. Метод рентгенологічного контролю залишається одним із найбільш надійних підходів до оцінки змін периімплантатної кісткової тканини та функціонального стану дентального імплантата в цілому, оскільки дозволяє виявити ознаки надмірної втрати вертикального рівня кістки відносно платформи імплантата та ділянки формування рентген-просвітлень різного ступеня вираженості та поширеності, за фактом наявності котрих можна запідозрити компрометацію прогнозу інтраосальної опори. Мета дослідження. Оцінити значущість змін оптичної щільності кісткової тканини у період 7-14 днів після встановлення дентальних імплантатів при порівнянні таких в ділянках опор, які в подальшому були втрачені у ранні терміни моніторингу, та в ділянках опор, які характеризувались успішним пролонгованим функціонування. Матеріали та методи. Досліджувана група рентгенограм складалась зі знімків, виконаних на момент постановки діагнозу ранньої дезінтеграції, а порівнювана група – з рентгенограм імплантатів, які характеризувались успішним функціонування, та фактом реєстрації стану кісткової тканини у аналогічний період спостереження. Усі рентгенограми були анонімізовані та конвертовані у графічний формат *.png. Після цього знімки були імпортовані у програмне забезпечення плагіну BoneJ, в якому визначали показники середньої щільності кісткової тканини на ділянках шириною в 1 мм безпосередньо навколо встановленого дентального імплантату, а також на відстані 3 мм від дентального імплантата і 3 мм від оточуючих зубів (при наявності таких) Результати досліджень та їх обговорення. Різниця показників оптичної щільності кісткової тканини в периімплантатній області та ділянках, віддалених від імплантації, зареєстрована через 7-14 днів після встановлення інтраосальних опор, які в майбутньому були дезінтегровані у ранній період, та таких, які характеризувались успішним функціонуванням, не була статистично аргументованою та характеризувалися вираженим рівнем варіації у кожному окремому проаналізованому випадку (р > 0,05). Статистичний аналіз підтвердив, що основним регресором у структурі прогнозу змін кісткової тканини в периімплантатній ділянці через 7-14 днів після встановлення інтраосальної опори є середня оптична щільність кісткової тканини у ділянках, віддалених від місця імплантації, які приймалися в якості референтних під час проведення порівняння. Висновки. Згідно отриманих даних рентгенологічний контроль стану периімплантатної кісткової тканини у період через 7-14 днів після встановлення дентального імплантата суто з метою ранньої верифікації ознак дезінтеграції при відсутності суміжної клінічної симптоматики є недоцільним, оскільки в цей період зміни в кістковій тканині пов’язані із ремоделюванням такої у відповідь на хірургічну травму, та характеризуються значною варіацією змін показників оптичної щільності, які в значній мірі залежать від вихідного стану кісткової тканини та специфіки проведення маніпуляції. Крім того, зареєстровані рентгенологічні зміни периімплантатної кісткової тканини в період 7-14 днів після встановлення інтраосальних опор за умови відсутності суміжної клінічної симптоматики не можуть бути використані у якості предикторів ймовірності ранньої втрати дентальних імплантатів.
Посилання
Success criteria in implant dentistry: a systematic review / P. Papaspyridakos, C.J. Chen, M. Singh et al. Journal of dental research. 2012. Vol. 91(3). P. 242-248.
Howe M. S., Keys W., Richards D. Long-term (10-year) dental implant survival: A systematic review and sensitivity meta-analysis. Journal of dentistry. 2019. Vol. 84. P. 9-21.
Risk factors related to late failure of dental implant—A systematic review of recent studies / T.A. Do, H.S. Le,Y.W. Shen et al. International journal of environmental research and public health. 2020. Vol. 17(11). P. 3931.
Chrcanovic B. R., Albrektsson T., Wennerberg A. Bone Quality and Quantity and Dental Implant Failure: A Systematic Review and Meta-analysis. International Journal of Prosthodontics. 2017. Vol. 30(3). P. 219-237.
Factors influencing early dental implant failures / B.R. Chrcanovic, J. Kisch, T. Albrektsson et al. Journal of dental research. 2016. Vol. 95(9). P. 995-1002.
Early implant failure: a retrospective analysis of contributing factors / D.Y. Kang, M. Kim, S.J. Lee et al. Journal of periodontal & implant science. 2019. Vol. 49(5). P. 287-298.
Potential risk factors for early and late dental implant failure: a retrospective clinical study on 9080 implants / H. Staedt, M. Rossa, K.M. Lehmann et al. International journal of implant dentistry. 2020. Vol. 6. P. 1-10.
Annual bone loss and success rates of dental implants based on radiographic measurements / W. Geraets, L. Zhang, Y. Liu et al. Dentomaxillofacial Radiology. 2014. Vol. 43(7). P 20140007.
Early marginal bone loss around dental implants to define success in implant dentistry: a retrospective study / P. Galindo‐Moreno, A. Catena, M. Pérez‐Sayáns, M et al. Clinical Implant Dentistry and Related Research. 2022. Vol. 24(5), 630-642.
A retrospective study on clinical and radiological outcomes of oral implants in patients followed up for a minimum of 20 years / B.R. Chrcanovic, J. Kisch, T. Albrektsson et al. Clinical implant dentistry and related research. 2018. Vol. 20(2). P. 199-207.
Failed dental implants–clinical, radiological and bacteriological findings in 17 patients / P. Laine, A. Salo, R. Kontio et al. Journal of Cranio-Maxillofacial Surgery. 2005. Vol. 33(3). P. 212-217.
Lubis R. T., Azhari A., Pramanik F. Analysis of Bone Density and Bone Morphometry by Periapical Radiographs in Dental Implant Osseointegration Process. International Journal of Dentistry. 2023. Vol. 2023. P. 4763961.
Developing evidence-based clinical imaging guidelines of justification for radiographic examination after dental implant installation / M.J. Kim, S.S. Lee, M. Choi et al. BMC Medical Imaging. 2020. Vol. 20(1). P. 1-9.
Myroslav G. K., Andrii K. Evaluation of Peri-Implant Bone Reduction Levels from Superimposition Perspective: Pilot Study among Ukrainian Implantology Practice. Pesquisa Brasileira em Odontopediatria e Clinica Integrada. 2018. Vol. 18(1). P. e3856.
Variations of CBCT Hounsfield Units at Different Distances from Single-Placed Dental Implant Due to the Metal-Induced Artifact Effect / M. Goncharuk-Khomyn, Y. Lokota, P. Brekhlichuk et al. Journal of International Dental & Medical Research. 2023. Vol. 16(2). P. 487-494.
Cone beam computed tomography in implant dentistry: a systematic review focusing on guidelines, indications, and radiation dose risks / M.M Bornstein, W.C. Scarfe, V.M. Vaughn et al. International journal of oral & maxillofacial implants. 2014. Vol. 29. P. 55-77.
Deep learning based dental implant failure prediction from periapical and panoramic films / C. Zhang, L. Fan, S. Zhang et al. Quantitative Imaging in Medicine and Surgery. 2023. Vol. 13(2). P. 935.