Spectral analysis of teeth enamel
DOI:
https://doi.org/10.32782/2786-7684/2024-1-16Keywords:
teeth, mineral composition of tooth enamel, spectral analysis, enamel caries resistance, caries preventionAbstract
The aim of the study. To assess the expediency and possibilities of using spectrometry to determine the mineral composition of tooth enamel. Materials and methods. Research materials were the scientific developments of domestic and foreign researchers. In the course of the research, the bibliosemantic method and structural-logical analysis were used. The methodological basis of the research was a systematic approach. The results. Effective prevention of dental caries is one of the priority tasks of preventive medicine, and is a highly effective measure with adequate application. Clarifying the factors of the occurrence and progression of carious lesions in certain geographical and ecological zones of residence is a primary task for choosing effective methods of preventing lesions. One of the non-invasive methods is the spectral analysis of the composition of solid tissues. Determining the mineral composition of enamel will allow establishing manageable risk factors for the occurrence and progression of caries. An interesting, modern and non-invasive method of determining the mineral composition of enamel is spectrometry. Estimation of the mineral composition of tooth enamel using spectrometry is an interesting and modern type of research, which will allow with a high degree of probability to establish the micro- and macroelemental composition of enamel and determine the optimal ways of normalizing its composition. In addition, during restorative manipulations with the hard tissues of the teeth, the determination of the mineral composition of the teeth and the study of the relationship between the mineral composition of the hard tissues and the adhesive properties of restorative filling materials with a high rate of efficiency will allow to improve the quality of caries treatment. Conclusion. The results of a spectral study of the hard tissues of the teeth will help to choose a filling material taking into account its adhesive properties, which will improve the long-term results of caries treatment and the quality of the performed restoration works.
References
Аналіз впливу рівня стресу у дітей 6-7 років, які постійно проживають в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду на показники захворюваності на карієс. О.В. Клітинська, А.В. Стішковський, Н.В. Гасюк. Буковинський медичний вісник. 2020. Т. 94. № 2. С. 46–51.
Глосарій термінів з хімії. Й. Опейда, О. Швайка. Донецький національний університет.: Вебер, 2008, 738 с. ISBN 978-966-335-206-0.
Дослідження in vitro поверхневого шару емалі постійних зубів у період вторинної мінералізації. Н.М. Григоренко, Л.О. Хоменко, Н.В. Сороченко, Л.М. Капітанчук. Український стоматологічний альманах. 2015. № 1. С. 11–15.
Клініко-епідеміологічна характеристика найпоширеніших захворювань у дітей. Л.В. Дуда, О.М. Охотнікова. Клінічна педіатрія. 2018. Т. 13. № 4. С. 345–355.
Магній в організмі та його роль у формування стоматологічної захворюваності. О.В. Клітинська, А.В. Стішковський. Україна. Здоров’я нації.2020. № 60. С. 130–137.
Мала гірнича енциклопедія. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк: Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Обгрунтування вибору пломбувального матеріалу з урахуванням ступеню карієсрезистентності емалі зубів у дітей. О.В. Клітинська, В.В. Шетеля ВВ. Україна. Здоров'я нації. 2019. Т.54. № 1. С. 150–153.
Оптичні методи діагностики в медицині. Л.М. Ростока, Е.П. Бобонич, М.М. Кудрявцев, О.М. Горленко. Проблеми клінічної педіатрії.2017. № 3-4. С. 106–111. http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2017_3-4_19
Поширення стоматологічних захворювань серед дітей віком 6 –9 років. Л.В. Дуда, О.І. Лебідь. Клінічна стоматологія. 2019. № 1. С. 48–51.
Флюороз зубів та його вторинна профілактика у дітей: монографія. Л.Ф. Каськова, Л.І. Амосова. 2015, 73с.
Statistical analysis of the impact of clusters on caries prevalence and intensity in children aged 6-7 with different somatic health statuses. O. V. Klitynska, A. V. Stishkovskyy, N. V. Hasiuk, D. S. Avetikov, Wiadomości lekarskie 2020. T. LXXIII. № 3. P. 434–440. DOI: 10.36740/WLek202003104.