Динаміка параметрів функціонування вегетативної нервової системи, психоемоційного статусу та якості життя як критерій ефективності програми фізичної терапії пацієнтів із бруксизмом
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.3/12Ключові слова:
фізична терапія, реабілітація у стоматології, захворювання щелепно-лицевої ділянки, бруксизмАнотація
Мета: оцінювання ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри функціонування вегетативної нервової системи та психоемоційного статусу в пацієнтів із бруксизмом. Матеріали та методи. Контрольну групу становили 32 особи без обтяженого стоматологічного статусу. Група порівняння складалась із 61 особи із бруксизмом, який корегували індивідуальними релаксуючими шинами. Основну групу становили 65 осіб із бруксизмом, у яких додатково до шин застосували програму фізичної терапії – терапевтичні вправи, масаж, постізометричну релаксацію, кінезіологічне тейпування для жувальних м’язів, м’язів обличчя, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, плечового поясу, транскутанну електроміостимуляцію жувальних м’язів; сеанси ауторелаксації за Шульцем; навчання пацієнтів. Ефективність програми оцінювали за Hospital Anxiety and Depression Scale, Pittsburgh Sleep Quality Index, результатами 24-годинного моніторування варіабельності серцевого ритму, SF-36. Результати. Упровадження фізичної терапії виявило статистично значуще покращення стану пацієнтів із бруксизмом за досліджуваними показниками психоемоційного стану (Hospital Anxiety and Depression Scale), покращення якості сну (Pittsburgh Sleep Quality Index), зменшення вегетативної дисфункції завдяки пригніченню надмірної активності її симпатичного відділу (за даними 24-годинного моніторування варіабельності серцевого ритму), покращення фізичного та психічного компонентів якості життя (за SF-36) (р < 0,05). У пацієнтів, які користувались тільки індивідуальними капами, визначено покращення якості сну й окремих компонентів якості життя (за шкалами болю та соціального функціонування) (р < 0,05), але корегувального впливу на стан вегетативної дисфункції та зменшення стану психоемоційного напруження не було визначено (р > 0,05). Висновки. У реабілітацію пацієнтів із бруксизмом доцільно включати заходи з урахуванням і корекцією не тільки локальних стоматологічних, але й загальних соматичних наслідків бруксизму, що підвищить якість їхнього життя.
Посилання
Goldstein G, DeSantis L, Goodacre C. Bruxism: Best Evidence Consensus Statement. J Prosthodont. 2021; 30 (S1): 91–101. DOI:10.1111/jopr.13308.
Manfredini D, Ahlberg J, Lobbezoo F. Bruxism definition: Past, present, and future – What should a prosthodontist know? J Prosthet Dent. 2022; 128 (5): 905–912. DOI:10.1016/j.prosdent.2021.01.026
Matusz K, Maciejewska-Szaniec Z, Gredes T. et al. Common therapeutic approaches in sleep and awake bruxism – an overview. Neurol Neurochir Pol. 2022; 56 (6): 455–463. DOI:10.5603/PJNNS.a2022.0073.
Bertazzo-Silveira E, Kruger CM, Porto De Toledo I. et al. Association between sleep bruxism and alcohol, caffeine, tobacco, and drug abuse: a systematic review. J Am Dent Assoc. 2016; 147 (11): 859–66. DOI: 10.1016/j.adaj.2016.06.014.
Jung W, Lee KE, Suh BJ. Influence of psychological factors on the prognosis of temporomandibular disorders pain. J Dent Sci. 2021; 16 (1): 349–355. DOI: 10.1016/j.jds.2020.02.007.
Knibbe W, Lobbezoo F, Voorendonk EM, Visscher CM, de Jongh A. Prevalence of painful temporomandibular disorders, awake bruxism and sleep bruxism among patients with severe post-traumatic stress disorder. J Oral Rehabil. 2022; 49 (11): 1031–1040. DOI: 10.1111/joor.13367.
Manfredini D, Lobbezoo F. Sleep bruxism and temporomandibular disorders: A scoping review of the literature. J Dent. 2021; 111: 103711. DOI:10.1016/j.jdent.2021.103711.
Al-Jewair T, Shibeika D, Ohrbach R. Temporomandibular Disorders and Their Association with Sleep Disorders in Adults: A Systematic Review. J Oral Facial Pain Headache. 2021; 35 (1): 41–53. DOI: 10.11607/ofph.2780.
Lei Q, Lin D, Liu Y, Lin K, Huang W, Wu D. Neuromuscular and occlusion analysis to evaluate the efficacy of three splints on patients with bruxism. BMC Oral Health. 2023; 23 (1): 325. DOI: 10.1186/s12903-023-03044-5.
Vavrina J, Vavrina J. Bruxismus: Einteilung, Diagnostik und Behandlung [Bruxism: Classification, Diagnostics and Treatment]. Praxis (Bern 1994). 2020; 109 (12): 973–978. DOI: 10.1024/1661-8157/a003517.
Jung W, Lee KE, Suh BJ. Influence of psychological factors on the prognosis of temporomandibular disorders pain. J Dent Sci. 2021; 16 (1): 349–355. DOI: 10.1016/j.jds.2020.02.007.
Amorim CSM, Espirito Santo AS, Sommer M, Marques AP. Effect of Physical Therapy in Bruxism Treatment: A Systematic Review. J Manipulative Physiol Ther. 2018; 41 (5): 389–404. DOI: 10.1016/j.jmpt.2017.10.014.
Аравіцька МГ, Шеремета ЛМ, Данильченко СІ, Довгань ОВ. Ефективність засобів фізичної терапії у корекції функціонального статусу скронево-нижньощелепного суглоба при артрозі. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021; 6 (34): 188–193. DOI: 10.26693/jmbs06.06.188.
Саєнко ОВ, Аравіцька МГ. Динаміка постіммобілізаційних функціональних обмежень орофаціальної зони у пацієнтів після перелому нижньої щелепи під впливом реабілітаційних засобів. Art of Medicine. 2023; 4 (28): 115–120. DOI: 10.21802/artm.2023.4.28.115.
Саєнко ОВ, Аравіцька МГ. Оцінювання ефективності програми реабілітації хворих із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба у постіммобілізаційному періоді після переломів нижньої щелепи за показниками кінезіофобії та якості життя. Health & Education. 2023; 4: 220–225. DOI: 10.32782/health-2023.4.31.
