Динаміка показників психічного здоров’я фахівців сектору безпеки під впливом стрес-чинників навчально-бойової діяльності
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.3/06Ключові слова:
стрес, стрес-чинники, війна, воєнний стан, психічне здоров'я, фахівці сектору безпекиАнотація
Мета: дослідити динаміку показників психічного здоров’я фахівців сектору безпеки під впливом стрес-чинників навчально-бойової діяльності в умовах воєнного стану. Матеріали та методи. Дослідження проводилося у 2024–2025 рр. на базі Харківського національного університету внутрішніх справ (Україна, м. Харків, ХНУВС). До дослідження було залучено: 244 курсанти, які навчалися на бакалаврському рівні вищої освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» (І (n=57), ІІ (n=65), ІІІ (n=67) та IV (n=55) курсів), 58 слу- хачів магістерського рівня, 85 офіцерів. Усі респонденти були чоловічої статі. Критеріями включення учасників до дослідження були: усі курсанти чоловічої статі, які навчалися у ХНУВС за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та впродовж навчального року взяли участь практичних заняттях на навчальному полігоні (тривалістю один місяць); усі слухачі чоловічої статі, які пройшли стажування у практичних підрозділах поліції (тривалістю три місяці); усі офіцери ХНУВС чоловічої статі (незалежно від віку, спеціального звання, посади), які були залучені до виконання спеціальних і бойових завдань у зоні бойових дій від початку повномасштабного вторгнення російського агресора (з лютого 2022 р.) (тривалістю 4–6 місяців). Окрім того, усі учасники були повідомлені про їхню участь у дослідженні виключно у наукових цілях та надали згоду на добровільну участь у дослідженні. Критерієм виключення було бажання учасників вийти з дослідження у будь-який час за власним бажанням. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, психодіагностичні методи, методи математичної статистики. Психічне здоров’я фахівців сектору безпеки оцінювалося за допомогою психодіагностичних методик (шкала психологічного стресу PSM-25, методика визначення схильності до розвитку стресу, тест самооцінки стресостійкості, методика оцінки нервово-емоційного напруження, шкала реактивної тривожності, методика самооцінки емоційного стану). Шкала психологічного стресу PSM-25 розроблена для вимірювання структури стресу. Вона містить 25 тверджень, відповідаючи на які респонденти вибирали частоту їх прояву. Методика визначення схильності до розвитку стресу дає змогу оцінити рівень тривожності та схильність людини до розвитку стресу. Тест самооцінки стресостійкості містить 10 запитань, відповідаючи на які респонденти мали вибрати один із запропонованих варіантів відповіді та оцінити рівень стресостійкості.Методика оцінки нервово-емоційного стресу включає 30 ознак цього стану, розділених на три ступені тяжкості (а – низький ступінь (повна відсутність), б – середній ступінь та в – високий ступінь). Шкала реактивної тривожності містить 20 тверджень із варіантами відповідей залежно від того, як почувалися респонденти під час тестування. Метод самооцінки емоційного стану включає чотири набори з 10 тверджень та дає змогу оцінити психоемоційний стан респондентів. Усі зазначені методики застосовувалися у курсантів перед практичними заняттями на полігонах та після них (один місяць), у слухачів – до та після стажування у практичних підрозділах (три місяці), у офіцерів – до і після відрядження у зону бойових дій (4–6 місяців). Оцінювання показників психічного здоров’я учасників дослідження здійснювалося фахівцями психологічного відділу ХНУВС із дотриманням усіх необхідних вимог до соціологічних та психологічних досліджень. Результати. Доведено негативний вплив стрес-чинників навчально-бойової діяльності на психічне здоров’я фахівців сектору безпеки та зокрема на рівень прояву стресових розладів, схильність до розвитку стресу, зниження стресостійкості, збільшення нервово-емоційного напруження, зростання тривожності, погіршення емоційного стану. Найбільш виражені негативні зміни у зазначених показниках психічного здоров’я виявлено у фахівців, навчально-бойова діяльність яких характеризується тривалою систематичною дією стрес-чинників (офіцери під час відрядження у зону бойових дій, слухачі під час стажування), та тих, у яких не сформовано навички протидії стресу під час виконання навчально-бойових завдань (курсанти молодших курсів). Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність формування стресостійкості у фахівців сектору безпеки для забезпечення ефективності їхньої навчально-бойової діяльності в умовах воєнного стану, а також формування навичок застосування ефективних засобів профілактики стресу у процесі навчально-бойової діяльності та для відновлення показників психічного здоров’я після її завершення.
Посилання
Dragoş D, Tănăsescu MD. The effect of stress on the defense systems. J Med Life. 2010;3(1):10–18.
Martenko YI, Malyshenko YL, Bushai IM, et al. Impact of stressors of academic activities under martial law on the cadets’ mental health. Pol Merkur Lekarski. 2025;53(2):250–255. doi:10.36740/Merkur202502114
Cappelli K, Hosseini-Ghaffari M, Lopreiato V, Mecocci S. Editorial: Physiological response to exercise-induced stress and stressful environmental stimuli: insights from systems biology. Front Vet Sci. 2024;11:1369154. doi:10.3389/fvets.2024.1369154
Okhrimenko OI, Rohovenko MM, Pop OY, et al. Coping behavior of students as a means of overcoming stressful situations under martial law. Wiad Lek. 2025;78(2):281–287. doi:10.36740/WLek/201320
Galanis P, Fragkou D, Katsoulas TA. Risk factors for stress among police officers: A systematic literature review. Work (Reading, Mass.). 2021; 68(4):1255–1272. https://doi.org/10.3233/WOR-213455
Cieślak I, Kielan A, Olejniczak D et al. Stress at work: The case of municipal police officers. Work. 2020; 65(1):145–152. doi: 10.3233/WOR-193067
Okhrimenko IM, Fedyk AO, Zhygalkina NV, et al. Changes in somatic and mental health indicators of instructor-officers under stress. Wiad Lek. 2024;77(2):293–298. doi:10.36740/WLek202402116
Prontenko KV, Yuriev SO, Babaiev YG, et al. Dynamics of health and physical development indicators of cadets during their professional training in the field environment. Wiad Lek. 2024;77(6):1249–1255. doi:10.36740/WLek202406121
Patterson GT, Chung IW, Swan PW. Stress management interventions for police officers and recruits: а meta-analysis. Journal of Experimental Criminology. 2014;10:487–513. http://dx.doi.org/10.1007/s11292- 014-9214-7
Bondarenko V, Okhrimenko I, Piaskovskyi V et al. Scientific tools for forming professional competence of patrol police officers. International Journal of Evaluation and Research in Education. 2022;11(2):687–695. doi:10.11591/ijere.v11i2.21987
Giessing L, Frenkel MO, Zinner C, et al. Effects of coping-related traits and psychophysiological stress responses on police recruits’ shooting behavior in reality-based scenarios. Front Psychol. 2019;10:1523. doi:10.3389/fpsyg.2019.01523
Prontenko KV, Okhrimenko IМ, Yevdokimova OO, et al. Peculiarities of formation of cadets’ psychological resilience and physical readiness for combat stress. Wiad Lek. 2023;76(6):1450–1456. doi:10.36740/WLek202306118
Sorokin MY, Kasyanov ED, Rukavishnikov GV, et al. Stress and Stigmatization in Health-Care Workers during the COVID-19 Pandemic. Indian J Psychiatry. 2020;62(Suppl 3):S445–S453. doi:10.4103/psychiatry.IndianJPsychiatry_870_20
Grupe DW, McGehee C, Smith C et al. Mindfulness training reduces PTSD symptoms and improves stress-related health outcomes in police officers. J Police Crim Psychol. 2021;36(1):72–85. doi:10.1007/s11896-019-09351-4
Basinska BA, Dåderman AM. Work values of police officers and their relationship with job burnout and work engagement. Front Psychol. 2019;10:442. doi: 10.3389/fpsyg.2019.00442
Okhrimenko IМ, Barko VV, Vavryk LV, et al. The impact of professional stress on the mental health of law enforcement officers. Wiad Lek. 2023;76(6):1428–1435. doi:10.36740/WLek202306115
Prontenko K, Bondarenko VV, Plisko VI, et al. Dynamics of indicators of cadets’ daily motor activity in different training years. Pol Merkur Lekarski. 2024;52(4):433–438. doi:10.36740/Merkur202404108
Queirós C, Passos F, Bártolo A et al. Burnout and stress measurement in police officers: Literature review and a study with the operational police stress questionnaire. Front Psychol. 2020; 11: 587. doi: 10.3389/fpsyg.2020.00587
Schilling R, Herrmann C, Ludyga S et al. Does cardiorespiratory fitness buffer stress reactivity and stress recovery in police officers? A real-life study. Front Psychiatry. 2020;11:594. doi: 10.3389/fpsyt.2020.00594
Habersaat SA, Geiger AM, Abdellaoui S, Wolf JM. Health in police officers: Role of risk factor clusters and police divisions. Social Science & Medicine (1982). 2015; 43:213–222. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2015.08.043
Okhrimenko IM, Fedyk AO, Zhygalkina NV, et al. Changes in somatic and mental health indicators of instructor-officers under stress. Wiad Lek. 2024;77(2):293–298. doi:10.36740/WLek202402116
Queirós C, Passos F, Bártolo A, et al. Job stress, burnout and coping in police officers: Relationships and psychometric properties of the organizational police stress questionnaire. Int J Environ Res Public Health. 2020; 17(18): 6718. doi: 10.3390/ ijerph17186718
Acquadro Maran D, Zito M, Colombo L. Secondary traumatic stress in Italian police officers: The role of job demands and job resources. Front Psychol. 2020;11:1435. doi: 10.3389/fpsyg.2020.01435
Baka Ł, Prusik M, Grala K. Burnout or Depression? Investigating Conceptual and Empirical Distinctions in a High-Stress Occupational Group. J Clin Med. 2025;14(12):4036. doi:10.3390/jcm14124036
Prontenko K, Okhrimenko IM, Cherednichenko SV, et al. Cadets’ physical development and functional state during the different types of motor activity. Pol Merkur Lekarski. 2024;52(6):718–723. doi:10.36740/Merkur202406115







