Динаміка показників психічного здоров’я фахівців сектору безпеки під впливом стрес-чинників навчально-бойової діяльності

Анотація

Мета: дослідити динаміку показників психічного здоров’я фахівців сектору безпеки під впливом стрес-чинників навчально-бойової діяльності в умовах воєнного стану. Матеріали та методи. Дослідження проводилося у 2024–2025 рр. на базі Харківського національного університету внутрішніх справ (Україна, м. Харків, ХНУВС). До дослідження було залучено: 244 курсанти, які навчалися на бакалаврському рівні вищої освіти за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» (І (n=57), ІІ (n=65), ІІІ (n=67) та IV (n=55) курсів), 58 слу- хачів магістерського рівня, 85 офіцерів. Усі респонденти були чоловічої статі. Критеріями включення учасників до дослідження були: усі курсанти чоловічої статі, які навчалися у ХНУВС за спеціальністю «Правоохоронна діяльність» та впродовж навчального року взяли участь практичних заняттях на навчальному полігоні (тривалістю один місяць); усі слухачі чоловічої статі, які пройшли стажування у практичних підрозділах поліції (тривалістю три місяці); усі офіцери ХНУВС чоловічої статі (незалежно від віку, спеціального звання, посади), які були залучені до виконання спеціальних і бойових завдань у зоні бойових дій від початку повномасштабного вторгнення російського агресора (з лютого 2022 р.) (тривалістю 4–6 місяців). Окрім того, усі учасники були повідомлені про їхню участь у дослідженні виключно у наукових цілях та надали згоду на добровільну участь у дослідженні. Критерієм виключення було бажання учасників вийти з дослідження у будь-який час за власним бажанням. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел, психодіагностичні методи, методи математичної статистики. Психічне здоров’я фахівців сектору безпеки оцінювалося за допомогою психодіагностичних методик (шкала психологічного стресу PSM-25, методика визначення схильності до розвитку стресу, тест самооцінки стресостійкості, методика оцінки нервово-емоційного напруження, шкала реактивної тривожності, методика самооцінки емоційного стану). Шкала психологічного стресу PSM-25 розроблена для вимірювання структури стресу. Вона містить 25 тверджень, відповідаючи на які респонденти вибирали частоту їх прояву. Методика визначення схильності до розвитку стресу дає змогу оцінити рівень тривожності та схильність людини до розвитку стресу. Тест самооцінки стресостійкості містить 10 запитань, відповідаючи на які респонденти мали вибрати один із запропонованих варіантів відповіді та оцінити рівень стресостійкості.Методика оцінки нервово-емоційного стресу включає 30 ознак цього стану, розділених на три ступені тяжкості (а – низький ступінь (повна відсутність), б – середній ступінь та в – високий ступінь). Шкала реактивної тривожності містить 20 тверджень із варіантами відповідей залежно від того, як почувалися респонденти під час тестування. Метод самооцінки емоційного стану включає чотири набори з 10 тверджень та дає змогу оцінити психоемоційний стан респондентів. Усі зазначені методики застосовувалися у курсантів перед практичними заняттями на полігонах та після них (один місяць), у слухачів – до та після стажування у практичних підрозділах (три місяці), у офіцерів – до і після відрядження у зону бойових дій (4–6 місяців). Оцінювання показників психічного здоров’я учасників дослідження здійснювалося фахівцями психологічного відділу ХНУВС із дотриманням усіх необхідних вимог до соціологічних та психологічних досліджень. Результати. Доведено негативний вплив стрес-чинників навчально-бойової діяльності на психічне здоров’я фахівців сектору безпеки та зокрема на рівень прояву стресових розладів, схильність до розвитку стресу, зниження стресостійкості, збільшення нервово-емоційного напруження, зростання тривожності, погіршення емоційного стану. Найбільш виражені негативні зміни у зазначених показниках психічного здоров’я виявлено у фахівців, навчально-бойова діяльність яких характеризується тривалою систематичною дією стрес-чинників (офіцери під час відрядження у зону бойових дій, слухачі під час стажування), та тих, у яких не сформовано навички протидії стресу під час виконання навчально-бойових завдань (курсанти молодших курсів). Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність формування стресостійкості у фахівців сектору безпеки для забезпечення ефективності їхньої навчально-бойової діяльності в умовах воєнного стану, а також формування навичок застосування ефективних засобів профілактики стресу у процесі навчально-бойової діяльності та для відновлення показників психічного здоров’я після її завершення.