Тягар ішемічної хвороби серця в Україні та можливості його скорочення за рахунок контролю над модифікованими факторами ризику
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.3/21Ключові слова:
ішемічна хвороба серця, DALYs, фактори ризику, профілактика, Україна.Анотація
Мета дослідження – здійснити аналіз тягаря ішемічної хвороби серця (ІХС) в Україні та обґрунтувати можливості його скорочення за рахунок контролю над модифікованими факторами ризику ІХС. Матеріали та методи. Тягар ІХС оцінювали за показником DALYs (роки життя, втрачені через передчасну смертність та інвалідність). Статистичними методами проаналізовано дані, отримані з бази даних міжнародного епідеміологічного дослідження “Global Burden of Disease”, оновленої за 2019 рік. Аналіз проводився у динаміці за 1990–2019 рр. в Україні порівняно з країнами Європи та ЄС. Результати. ІХС є основною причиною тягаря захворювань в Україні, на яку припадає четверта частина (25,9%) усіх втрачених населенням років здорового життя. Стандартизований за віком показник DALYs внаслідок ІХС у розрахунку на 100 тис. населення в Україні у 3,3 раза перевищує аналогічний показник у європейських країнах і в 5,8 раза у країнах ЄС. Тягар ІХС серед населення України можна скоротити на 57,6% за рахунок нормалізації систолічного артеріального тиску, на 54,7% – за рахунок оптимізації дієти, на 49,7% – за рахунок зниження рівня холестерину ліпопротеїдів низької щільності, на 29,3% – за рахунок зниження індексу маси тіла, на 26,1% – за рахунок відмови від куріння. Висновки. Українська стратегія, спрямована на зниження тягаря ІХС, повинна бути міжсекторальною, комплексною, враховувати позитивний європейський досвід і поєднувати популяційні та індивідуальні (для груп підвищеного ризику) підходи до контролю над модифікованими факторами ризику.
Посилання
Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні у 2019–2020 роках: інформаційно-статистичний довідник. Київ: МОЗ України; 2021. 229 c.
Показники здоров’я населення та використання ресурсів охорони здоров’я в Україні у 2017–2018 роках: інформаційно-статистичний довідник. Київ: МОЗ України; 2019. 223 c.
Movsisyan NK, Vinciguerra M, Medina-Inojosa JR et al. Cardiovascular Diseases in Central and Eastern Europe: A Call for More Surveillance and Evidence-Based Health Promotion. Ann Glob Health. 2020; 86(1):1-10.
Townsend N, Kazakiewicz D, Lucy Wright F et al. Epidemiology of cardiovascular disease in Europe. Nat Rev Cardiol. 2022;19(2):133-143. 5. Murray CJL. The Global Burden of Disease Study at 30 years. Nat Med; 2022, 28:2019–2026.
Global Burden of Disease Collaborative Network.Global Burden of Disease Study 2019 (GBD 2019) Results. Seattle, United States: Institute for Health Metrics and Evaluation (IHME), 2020. Available from: https://vizhub.healthdata.org/gbd-results/(дата звернення: 01 cерпня 2023).
Joseph P, Leong D, McKee M et al. Reducing the global burden of cardiovascular disease, part 1: the epidemiology and risk factors. Circ Res: 2017;21(6):677-94.
GBD 2019 Diseases and Injuries Collaborators. Global burden of 369 diseases and injuries in 204 countries and territories, 1990–2019: a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2019.Lancet. 2020; 396:1204–1222.
Murphy A, Johnson CO, Roth GA et al. Ischaemic heart disease in the former Soviet Union 1990–2015 according to the Global Burden of Disease 2015 Study. Heart. 2018;104(1):58-66.
Лехан ВМ, Крячкова ЛВ. Система заходів поліпшення здоров’я населення України на основі аналізу глобального тягаря хвороб та факторів його ризику. Медичні перспективи. 2019; Т. 24 (3):113-122.
Kovtun GI, Orlova NM. Analysis of the burden of cardiovascular diseases in Ukraine in 1990–2019. Wiadomosci Lekarskie. 2023;73(4):751-757.
Ezzati M, Obermeyer Z, Tzoulaki I et al. Contributions of risk factors and medical care to cardiovascular mortality trends. Nat Rev Cardiol. 2015;12:508–530.
Kaptoge S, Pennells L, De Bacquer D et al. World Health Organization cardiovascular disease risk charts: revised models to estimate risk in 21 global regions. Lancet Glob Health. 2019;7(10):1332–1345.
Mensah GA, Wei GS, Sorlie PD et al. Decline in Cardiovascular Mortality: Possible Causes and Implications. Circ Res. 2017;120(2):366-380.
Timmis A, Vardas P, Townsend N et al. European Society of Cardiology, on behalf of the Atlas Writing Group, European Society of Cardiology: cardiovascular disease statistics. European Heart Journal. 2022;8(21): 716–799.
Puska P, Jaini P. The North Karelia Project: Prevention of Cardiovascular Disease in Finland Through Population-Based Lifestyle Interventions. American journal of lifestyle medicine. 2020;14(5): 495-499.
Всесвітня організація охорони здоров’я. Європейське регіональне бюро ( 2020).STEPS поширеність факторів ризику неінфекційних захворювань. Україна, 2019. Всесвітня організація охорони здоров’я. Європейське регіональне бюро. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/336643 (дата звернення: 15 cерпня 2023).
