Особливості фізичного компонента здоров’я у студентів-медсестер
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2023.4/03Ключові слова:
якість життя, опитувальник SF-36, вік, стаж роботи, академічна успішність, студентиАнотація
Мета роботи – проаналізувати показники фізичного компонента якості життя студентів-медсестер та їх асоціацію з віком, стажем роботи та академічною успішністю. Матеріали та методи. У дослідження було включено 70 здобувачів ІІ рівня вищої освіти за спеціальністю 223 «Медсестринство». Якість життя оцінювали за допомогою опитувальника SF-36. Статистичний аналіз даних здійснено з використанням програмного забезпечення STATISTICA 7.0. Результати. Аналіз балів фізичного компонента здоров’я за результатами аналізу опитувальника SF-36 у здобувачів магістерського рівня за спеціальністю «Медсестринство» показав вірогідно вищі значення у студентів віком 20–30 років показників РCS (на 25,67%), PF (на 47,04%), RP (на 162,17%) та BP (на 20,32%) стосовно досліджуваних даних у студентів віком понад 40 років. Установлено вірогідно вищі значення у студентів, що не працюють, показників РCS (на 29,72%), PF (на 68,51%), RP (на 151,28%), BP (на 36,05%) та GH (на 17,02%) стосовно досліджуваних даних у студентів зі стажем роботи понад 15 років. У студентів із низькою академічною успішністю РCS, RP та GH вірогідно вищі аналогічних показників у студентів із відмінною академічною успішністю відповідно на 27,31%, 188,84% та 45,30%. Висновки. У студентів-медсестер знижується фізичний компонент здоров’я з віком та стажем роботи. При цьому у студентів із низькою академічною успішністю вірогідно вищі показники якості життя проти даних із відмінною академічною успішністю. Установлено вірогідне збільшення відсотка студентів із низькою якістю життя зі збільшенням їхнього віку та стажу роботи.
Посилання
Vukićević A, Švraka E, Mačak Hadžiomerović A, Salkić N. Quality of life of families with children with intellectual and developmental disabilities: Family health domain. Journal of Health Sciences. 2023;13(2):91–97
Teoli D, Bhardwaj A. Quality of life. In: StatPearls. Treasure Island, FL, USA: StatPearls Publishing; 2021. Available from: https://www-ncbi-nlm-nih-gov.translate. goog/books/NBK536962/?_x_tr_sl=en&_x_tr_tl=sr&_x_tr_hl=sr&_x_tr_pto=sc [Last accessed on 2023 Sept 21].
Brajša-Žganec A, Lipovčan LK. Kvaliteta življenja, životno zadovoljstvo i sreća osoba koje profesionalno pomažu drugima. Društvena Istraživanja. 2006;15(4-5):84–5.
Pulido-Martos M, Augusto-Landa JM, López-Zafra E. Nursing students in their clinical practice: The role of emotional intelligence on occupational stressors and well-being. Index Enferm. 2016;25(3). Granada jul./sep. 2016
Labrague LJ, McEnroe-Petitte DM, De Los Santos JAA, Edet OB. Examining stress perceptions and coping strategies among Saudi nursing students: A systematic review. Nurse Educ Today. 2018;65:192–200. doi:10.1016/j.nedt.2018.03.012
Şimşek Ü, Yıldırım E, Öntaş T. First-year experiences of social studies teachers starting their profession in the public sector. International Journal of Educational Methodology. 2021;7(1):171–185. https://doi.org/10.12973/ijem.7.1.171
Ware JE, Sherbourne CD. The MOS 36-item short-form health survey (SF-36). I. Conceptual framework and item selection. Medical Care. 1992;30:473– 483.
Фещенко ЮІ, Мостовой ЮМ, Бабійчук ЮВ. Процедура адаптації міжнародного опитувальника оцінки якості життя в Україні. Досвід застосування у хворих на бронхіальну астму. Український пульмонологічний журнал. 2002;3:9–11.
Mishra GD, Hockey R, Dobson AJ. A comparison of SF-36 summary measures of physical and mental health for women across the life course. Qual Life Res. 2014;23(5):1515–1521.
Shi YD, Pu XH. Evaluation of the quality of life among studnets in Macao University of Science and Technology: scale, reliability, and validity. Chinese Journal of School Health 2015;36:1418–20.
Cruz JP, Felicilda-Reynaldo RFD, Lam SC, et al. Quality of life of nursing students from nine countries: A cross-sectional study. Nurse Educ Today 2018;66:135–42.
Bucker S, Nuraydin S, Simonsmeier BA, Schneider M, Luhmann M. Subjective well-being and academic achievement: A meta-analysis. Journal of Research in Personality. 2018;74:83–94.
Leppink EW, Odlaug BL, Lust K, Christenson G, Grant JE. The Young and the Stressed: Stress, Impulse Control, and Health in College Students. J Nerv Ment Dis. 2016;204(12):931–938. doi:10.1097/NMD.0000000000000586
Moritz AR, Marques Pereira E, Pereira de Borba K, Clapis MJ, Gryczak Gevert V, de Fátima Mantovani M. Quality of life of undergraduate nursing students at a Brazilian public university. Invest Educ Enferm. 2016;34(3):564–572. doi:10.17533/udea.iee.v34n3a16
Flynn DM, MacLeod S. Determinants of happiness in undergraduate university students. College Student Journal. 2015;49(3):452–460.
Hai-Mei Li, Bao-Liang Zhong. Quality of life among college students and its associated factors: a narrative review. AME Med J. 2022;7:38.
Henning MA, Krägeloh CU, Hawken SJ, Doherty I, Zhao Y, Shul-ruf B. Motivation to learn, quality of life and estimated academicachievement: medical students studying in New Zealand. Med SciEduc. 2011;21:142–50.
Del-Ben CM, Machado VF, Madisson MM, Resende TL, Vale-rio FP, Troncon LE. Relationship between academic performanceand affective changes during the first year at medical school. MedTeach. 2013;35:404–10.
Park J, Chung S, An H, et al. A structural model of stress, motivation, and academic performance in medical students. Psychiatry Investig. 2012;9(2):143–149. doi:10.4306/pi.2012.9.2.143
