Розроблення професійних стандартів для професіоналів/ фахівців із громадського здоров’я: українські реалії та європейський досвід
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.3/07Ключові слова:
професійні стандарти, професіонали/фахівці з громадського здоров’я, немедична освіта, санітарно-епідеміологічна безпека, кризова підготовка, Україна, Європейський СоюзАнотація
Мета: обґрунтування доцільності розроблення професійних стандартів для професіоналів/фахівців із громадського здоров’я з урахуванням європейського досвіду в контексті євроінтеграції України. Матеріали і методи. У дослідженні використано методи системного, порівняльного та логіко-правового аналізу нормативно-правової бази у сфері громадського здоров’я в Україні, ВООЗ та Європейському Союзі. Результати. За результатами аналітичного огляду наукової вітчизняної та зарубіжної літератури у сфері професійної стандартизації праці фахівців із громадського здоров’я, вивчення українського та європейського законодавства встановлено таке.Європейське законодавство у сфері охорони здоров’я формує нормативну базу, що забезпечує збалансоване поєднання свободи пересування фахівців та гарантій якості медичних послуг. Директива 2005/36/ЄC виступає ключовим правовим інструментом у регулюванні професійної мобільності через визнання кваліфікацій.Установлення мінімальних стандартів якості професійної підготовки є не лише механізмом гармонізації освітніх підходів, а й інструментом забезпечення безпеки пацієнтів у країнах – членах ЄС. Регламентація мовної компетентності як окремого критерію професійної відповідності є свідченням пріоритетності безпечного надання медичних послуг.Безперервний професійний розвиток визнається важливим складником професійної культури у ЄС. Його обов’язковість слугує механізмом підтримання актуальності компетенцій фахівців, що особливо важливо в умовах швидкої зміни знань, технологій та практик у сфері охорони здоров’я.Нормативно-правова система України щодо розроблення професійних стандартів, зокрема у сфері охорони здоров’я та громадського здоров’я, уже вбудована у логіку європейських директив та кваліфікаційних рамок і на етапі активної адаптації дає змогу інтегруватися у загальноєвропейський освітній та професійний простір.У дослідженні обґрунтовано актуальність розроблення професійних стандартів для професіоналів/фахівців із громадського здоров’я з вищою немедичною освітою як стратегічного інструменту підвищення санітарно-епідеміологічної безпеки в Україні, особливо в умовах інтеграції до Європейського Союзу та реагування на надзвичайні ситуації.Висновки. Показано, що вітчизняна система професійної підготовки у галузі громадського здоров’я, зокрема для фахівців із немедичною освітою, перебуває на етапі інституціонального становлення, а її подальший розвиток вимагає упровадження уніфікованих підходів до визначення кваліфікацій. Доведено, що нормативно-правова база України вже значною мірою гармонізована з європейськими підходами, зокрема з вимогами Директиви 2005/36/ЄC щодо визнання професійних кваліфікацій.Науково обґрунтоване розроблення і подальше впровадження сучасних професійних стандартів сприятимуть: – підвищенню кадрового потенціалу через системне визначення знань, навичок і ставлень, що, своєю чергою, сприятиме формуванню інтегрованих кваліфікацій і розвитку міждисциплінарних компетентностей; – гармонізації з європейськими та міжнародними нормами шляхом інтеграції підходів ВООЗ, Асоціації шкіл громадського здоров’я Європейського регіону, Європейської рамки кваліфікацій та Директиви 2005/36/ЄC, що забезпечить порівняність кваліфікацій, сприятиме мобільності працівників і підвищенню якості послуг; – посиленню культури безпеки пацієнтів через включення алгоритмів оцінювання культури безпеки до професійних стандартів, що закріпить превентивні заходи, етичну відповідальність, прозорість звітування та командну взаємодію; – упровадженню індексів готовності та моніторингу ефективності на основі показників європейської концепції «Підготовка системи громадського здоров’я до надзвичайних ситуацій», що створить кількісну базу для оцінювання рівня підготовленості установ і персоналу та дасть змогу щорічно оновлювати стандарти; – підтримці безперервного професійного розвитку через упровадження рамки компетентностей і показників готовності, які стануть основою для програм безперервного професійного розвитку, спрямованих на актуалізацію знань і навичок у сфері надзвичайного реагування, що підвищить стійкість системи охорони здоров’я у воєнний та післявоєнний періоди.У цілому науково обґрунтоване розроблення сучасного професійного стандарту у сфері громадського здоров’я підвищить адаптивність національної системи охорони здоров’я до кризових викликів, зміцнить санітарно-епідеміологічну безпеку населення та сприятиме інтеграції українських фахівців у європейський і глобальний професійний простір.
Посилання
Семигіна Т, Рашкевич Ю. Базові поняття системи кваліфікацій у контексті трансформації освітньої парадигми. Репрезентація освітніх досягнень, масмедіа та роль філології у сучасній системі наук. Вінниця, 2021. DOI: 10.36074/rodmmrfssn.ed-2.03.
Немченко АС, Назаркіна ВМ, Косяченко КЛ, Бабенко ММ. Проблеми формування професійного середовища з оцінки медичних технологій в Україні. Health & Education. 2023;2:28–36. DOI: 10.32782/health-2023.2.5.
Золотий АТ. Інноваційні підходи до професійного розвитку персоналу закладу охорони здоров’я. Кваліфікаційна робота: спец. 073 – менеджмент освітньо-професійна програма – менеджмент закладів охорони здоров’я; наук. керівник к.е.н., доц. О.П. Дяків. Тернопіль: ЗУНУ, 2023:68. URL: https://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/50744/1/%d0%97%d0%9e%d0%9b%d0%9e%d0%a2%d0%98%d0%99%20%d0%90.%20%d0%a2.%20%d0%9c%d0%97%d0%9e%d0%97%d0%b7%d0%bc-22.pdf
Яворовський ОП, Сергета ІВ, Брухно РП, Скалецький ЮМ, Чопчик ВД, Варивончик ДВ, Зенкіна ВІ. До питання створення алгоритму оцінювання культури безпеки в сучасних закладах охорони здоров’я. Медичні перспективи. 2024;29,2:194–205. DOI: 10.26641/2307-0404.2024.2.307698.
Риган ММ, Яворовський ОП, Брухно РП, Скалецький ЮМ, Бадюк МІ, Кудієвський ЯВ. Найважливіші професійно значущі якості фахівців з безпеки пацієнтів. Медичні перспективи. 2023;28,2:183–190. DOI: 10.26641/2307-0404.2023.2.283413.
Yujing Cai, Jing Wang, Pinrong Ding. A competency model for basic public health professionals in public health emergencies. J Eval Clin Pract. 2025; 31(2):e14128. DOI: 10.1111/jep.14128.
Hites LS, Lafreniere AV, Wingate MS, Anderson AC, Ginter PM, Santacaterina L, McCormick LC. Expanding the public health emergency preparedness competency set to meet specialized local and evolving national needs: a needs assessment and training approach. J Public Health Manag Pract. 2007;13(5):497–505. DOI: 10.1097/01.PHH.0000285203.56211.64.
Hung KKC, MacDermot MK, Hui TSI, Chan SY, Mashino S, Mok CPY, Leung PH, Kayano R, Abrahams J, Wong CS, Chan EYY, Graham CA. Mapping study for health emergency and disaster risk management competencies and curricula: literature review and cross-sectional survey. Global Health. 2024;20(1):15. DOI: 10.1186/s12992-023-01010-y.
MacKay M, Ford C, Grant LE, Papadopoulos A, McWhirter JE. Developing public health competency statements and frameworks: a scoping review and thematic analysis of approaches. BMC Public Health. 2023;23(1):2240. DOI: 10.1186/s12889-023-17182-6.
Moore A, Errett NA, Patel R. Public Health Emergency Preparedness and Response Workforce Competencies: Developing and Supporting the Next Generation of Practitioners. Disaster Med Public Health Prep. 2025;19:131. DOI: 10.1017/dmp.2025.10068.
Lee JM, Jansen R, Sanderson KE, Guerra F, Keller-Olaman S, Murti M, O'Sullivan TL, Law MP, Schwartz B, Bourns LE, Khan Y. Public health emergency preparedness for infectious disease emergencies: a scoping review of recent evidence. BMC Public Health. 2023;23(1):420. DOI: 10.1186/s12889-023-15313-7.
Khan Y, Brown AD, Gagliardi AR, O'Sullivan T, Lacarte S, Henry B, Schwartz B. Are we prepared? The development of performance indicators for public health emergency preparedness using a modified Delphi approach. PLoS One. 2019;23:14–26. DOI: 10.1371/journal.pone.0226489.
Wei W, Liu Y, Zhou N, Tian M, Xie L, Watson R, Dai F, Chen Y, Hu W. Constructing an emergency preparedness evaluation index system for public use during major emerging infectious disease outbreaks: a Delphi study. BMC Public Health. 2023;23(1):1109. DOI: 10.1186/s12889-023-15980-6.
WHO-ASPHER competency framework for the public health workforce in the European region. World Health Organization. 2020:73. DOI: WHO/EURO:2020-3997-43756-61569.
National workforce capacity to implement the essential public health functions including a focus on emergency preparedness and response: roadmap for aligning WHO and partner contributions. Centers for Disease Control. 2022:28. URL: https://iris.who.int/bitstream/handle/10665/354384/9789240050402-eng.pdf?sequence=1







