RESULTS OF SURVEY OF LECTURERS OF HIGHER MEDICAL EDUCATION INSTITUTIONS ON THEMATIC ADVANCED TRAINING OF DOCTORS WITH THE HELP OF MULTIDISCIPLINARY CYCLES
DOI:
https://doi.org/10.24144/2077-6594.1.2020.196416Keywords:
postgraduate education, thematic advanced training, multidisciplinary studyAbstract
The aim of the study is to form recommendations for the implementation and improvement of multidisciplinary cycles of thematic advanced training of doctors on topical issues of modern health care at the courses of thematic advanced training of doctors.
Materials and methods. A standardized (formalized) interview was used to collect social and psychological information. 307 individuals were interviewed: 163 scientific pedagogical staff members of the Faculty of Postgraduate Education of Danylo Halytsky Lviv National medical university, who work on the basis of multidisciplinary approach of thematic advanced training courses, and 144 respondents who work with the traditional model thematic advanced training courses. Results. The results of the survey show that the following ratio of classes in the basic specialty and related disciplines is optimal: 70% of educational material in the specialty of the trainees, 10% of clinical immunology, 10% of medical law, 10% of clinical pharmacy. The introduction of multidisciplinary training in the courses of thematic advanced training of doctors requires refinement of the organizational and educational-methodical component of conducting such classes. The best forms of training are: multimedia presentations, demonstrations of patients, videos, cases, situational, business games.
Conclusions. The results of medical and social survey of scientific pedagogical staff indicate the feasibility and timeliness of the introduction of such innovative form of thematic advanced training as multidisciplinary study.
References
Гутор Т. Г. Система моніторингу здоров’я на рівні первинної медико-санітарної допомоги як якісний механізм переорієнтації роботи лікарів на організацію профілактичних заходів. Україна. Здоров'я нації. 2013; 3: 28-34.
Мисак З. С. Аналіз смертності від злоякісних новоутворень як критерій оцінки демографічних втрат населення України. Вісник проблем біології і медицини. 2019; 4, Т. 2 (154): 348-352. doi:10.29254/2077-4214-2019-4-2-154-348-352.
Пономаренко В. М., Зіменковський А. Б. Методологічні підходи до визначення індикаторів оцінки якості діяльності системи охорони здоров’я. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006; 2: 31-35.
Про затвердження Положення про систему безперервного професійного розвитку фахівців у сфері охорони здоров’я. Постанова Кабінету міністрів України від 28 березня 2018 р. № 302 (зі змінами). URL: https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/302-2018-%d0%bf.
Січкоріз О. Є., Гутор Т. Г., Ковальська О. Р., Римаренко К. П. Впровадження у процес навчання фахівців первинної ланки медичної допомоги Волинської області сучасних знань з інтегрованого ведення випадків гіпертензії та цукрового діабету. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2019; 3 (81): 103-108. doi:10.11603/1681-2786.2019.3.10601.
Трансформація системи. URL: https://moz.gov.ua/article/reform-plan/moz-ukraini-opriljudnilo-dlja-gromadskogo-obgovorennja-strategiju-rozvitku-medichnoi-osviti.
