АКТУАЛЬНІСТЬ НАДАННЯ КОМПЛЕКСНИХ ПОСЛУГ ХВОРИМ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ, ЩО МАЮТЬ ІНВАЛІДНІСТЬ
Abstract
Мета. Підвищити ефективність реабілітації хворих на бронхіальну астму, що мають інвалідність.
Матеріали та методи. Під наглядом знаходилось 23 хворих персистуючої БА середньо-важкого перебігу, інфекційно-алергічної форми, частково контрольованої, всі пацієнти стояли на диспансерному обліку і протягом 5-7 років знаходились на інвалідності (2 і 3 групи). Комплекс клініко-лабораторного та функціонального обстеження хворих відповідав стандартному протоколу. Окрім того, були використані стандартизовані та модифіковані опитувальники щодо особливостей перебігу БА, відповідність даних показникам ЯЖ загалом (опитувальник SF-36), а також для виявлення та деталізації ознак ПЕР (тест нервово-психічної адаптації для експрес-оцінки психічного стану, Гурвич І.Н., 1992).
Результати. До початку виконання програми клінічний стан всіх хворих БА відповідав важкості захворювання, що було підтверджено результатами лабораторного та функціонального методів досліджень. Психоемоційні порушення знаходилися на рівні середніх – 9 (40%) хворих та значних – 14 (60%) хворих. З переліку показників ЯЖ найбільші неблагоприємні зміни були зафіксовані: фізичне функціонування – 55,3+11, 7 бали (норма 77,1+9,0 балів), значення емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності – 41,4+10,0 бали (норма 67,31+3,3 бали), показник психічного здоров’я – зниження до 39,1+7,9 бали (норма – 57,1+10,9 бали)
Висновок. Серед основних напрямків стратегії з охорони здоров’я населення передбачено наближення надання відновлювальних комплексних послуг до місця проживання пацієнтів з метою покращення стану здоров’я, забезпечення якості життя, надання медико-соціальної допомоги загалом. Для хворих на БА, що мають інвалідність, був запропонований комплекс, що включав збільшення фізичної активності, та прийоми психокорекції, що дало можливість пацієнтам відрегулювати режим життєдіяльності, побутової та суспільної поведінки, навчитись володіти емоціями. Прийоми позитивної мотивації та саморегулювання, фізична активність (в тому числі вправи на розслаблення, дихальні вправи), використання прийомів, – дозволили посилити впевненість хворих в можливостях свого організму в напрямку до покращення стану здоров’я.
References
Донич С.Г. Факторы, определяющие характер течения бронхиальной астмы / С. Г.Донич // Международный медицинский журнал. – 2008. – № 2. – С. 61 – 64.
Фридман И.Л. Анализ качества жизни у больных бронхиальной астмой средней тяжести и тяжелой / И. Л. Фридман // Терапевтический архив. – 2011. – № 3. – С. 27 – 31.
Галамба А. А. Застосування показників якості життя у хворих на бронхіальну астму в практиці сімейного лікаря / А. А. Галамба, М. І. Товт-Коршинська // Сімейна медицина. – 2011. – № 1. – С. 30 – 33.
Колесников Д.Б. Современные взгляды на психосоматические заболевания / Д. Б. Колесников, С. И. Рапопорт, Л. А. Вознесенская // Клиническая медицина. – 2014. – № 7. – С. 12 – 18.
Апанасенко Г.Л. Восстановительная медицина и превентивная реабилитация: постановка проблемы в Украине и России / Л. Г. Апанасенко // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. – 2009. – № 1. – С. 35 – 42.
Білошицький С.В. Можливості фізичної реабілітації при порушенному фізіологічному стані людини / С. В. Білошицький, С. І. Лазуренко // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами». – Київ, Університет «Україна» 2013. – № 10 (12). – с. 313 – 325.
Погребняк О. О. Бронхіальна астма: огляд сучасних вітчизняних рекомендацій /О. О. Погребняк // Мистецтво лікування. – 2016. – №3-4. – С. 14 – 19.
