Аналіз змін функціонального стану кульшового суглоба в осіб похилого віку з коксартрозом та саркопенічним ожирінням під впливом програми фізичної терапії
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.3/13Ключові слова:
фізична терапія, реабілітація, похилий вік, геронтологія та геріатрія, ожиріння, остеоартроз, кульшовий суглобАнотація
Мета: дослідження ефективності впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри функціонального стану кульшового суглоба в осіб похилого віку з остеоартрозом кульшового суглоба та саркопенічним ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 68 осіб похилого віку з остеоартрозом кульшового суглоба та саркопенічним ожирінням. Представники групи порівняння (33 осіб) корегували ознаки остеоартрозу згідно із клінічною настановою «Остеоартроз». Представники основної групи (35 осіб) упродовж трьох місяців займались за програмою фізичної терапії із застосуванням терапевтичних вправ і функціонального тренування, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation, масажу, кінезіологічного тейпування; курсу ударно-хвильової терапії, корекції харчування, освіти пацієнтів. Ефективність програми оцінювали за динамікою візуальної аналогової шкали болю, гоніометрії, Modified Harris Hip Score, Hip Disability and Osteoarthritis Outcome Score. Результати. Розроблена комплексна програма фізичної терапії виявила статистичне покращення стану пацієнтів через вплив на компоненти дисфункції кульшового суглоба завдяки покращенню його амплітуди рухів (за гоніометрією), зменшення болю (за візуальною аналоговою шкалою), розширення рухових функціональних можливостей під час виконання різних активностей (за Modified Harris Hip Score та Hip Disability and Osteoarthritis Outcome Score) у порівнянні з вихідними показниками за всіма досліджуваними параметрами (р < 0,05). Пацієнти, які проходили реабілітацію за стандартною програмою корекції остеоартроза, досягнули статистично значущого покращення щодо вихідного стану за досліджуваними показниками (р < 0,05), проте менш вираженого порівняно з апробованою програмою. Висновки. Пацієнти похилого віку з остеоартрозом кульшових суглобів і саркопенічним ожирінням потребують розроблення програм фізичної терапії з урахуванням і корекцією специфіки кожного стану, наявності рухових обмежень, зумовлених порушенням функціонального стану кульшового суглоба, що підвищить загальну ефективність відновних заходів.
Посилання
United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division. World Population Ageing 2019: Highlights. United Nations. New York. NY. USA. 2019.
Katz JN, Arant KR, Loeser RF. Diagnosis and Treatment of Hip and Knee Osteoarthritis: A Review. JAMA. 2021; 325 (6): 568–578. DOI: 10.1001/jama.2020.22171.
Hunter DJ, Bierma-Zeinstra S. Osteoarthritis. Lancet. 2019; 393 (10182): 1745–1759. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)30417-9.
Woolf AD, Pfleger B. Burden of major musculoskeletal conditions. Bull World Health Organ. 2003; 81 (9): 646–656.
Li B, Yang Z, Li Y, Zhang J, Li C, Lv N. Exploration beyond osteoarthritis: the association and mechanism of its related comorbidities. Front Endocrinol (Lausanne). 2024; 15: 1352671. DOI: 10.3389/fendo.2024.1352671.
Клінічна настанова «Остеоартроз», 2017. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/akn_osteo.pdf.
Sampath SJP, Venkatesan V, Ghosh S, Kotikalapudi N. Obesity, Metabolic Syndrome, and Osteoarthritis-An Updated Review. Curr Obes Rep. 2023; 12 (3): 308–331. DOI: 10.1007/s13679-023-00520-5.
Lementowski PW, Zelicof SB. Obesity and osteoarthritis. Am J Orthop (Belle Mead NJ). 2008; 37 (3): 148–151.
Gao YH, Zhao CW, Liu B, et al. An update on the association between metabolic syndrome and osteoarthritis and on the potential role of leptin in osteoarthritis. Cytokine. 2020; 129: 155043. DOI: 10.1016/j.cyto.2020.155043.
Iannone F, Lapadula G. Obesity and inflammation – targets for OA therapy. Curr Drug Targets. 2010; 11 (5): 586–598. DOI: 10.2174/138945010791011857
Aravitska M, Saienko O. The influence of physical therapy on indicators of locomotive syndrome in elderly persons with osteoarthritis of the knee and obesity. Clinical and Preventive Medicine. 2023; 4: 6–13. https://doi.org/10.31612/2616-4868.4(26).2023.01.
Huffman KF, Ambrose KR, Nelson AE, Allen KD, Golightly YM, Callahan LF. The Critical Role of Physical Activity and Weight Management in Knee and Hip Osteoarthritis: A Narrative Review. J Rheumatol. 2024; 51 (3): 224–233. Published 2024 Mar 1. DOI: 10.3899/jrheum.2023-0819.
Koval N, Aravitska M. Dynamics of kinesiophobia and physical functioning parameters in the elderly adults with sarcopenic obesity under the influence of the physical therapy program. Clinical and Preventive Medicine. 2023; 4: 88–95. DOI: 10.31612/2616-4868.4(26).2023.13.
Didokha IV, Aravitska MG, Yatsiv YaM, Hrecheskyi OV. Effect of a physical therapeutic intervention on locomotive syndrome in the elderly patients with Parkinson’s disease and sarcopenia. Health, sport, rehabilitation. 2023; 9 (1): 55–68. DOI: 10.34142/HSR.2023.09.01.05.
Cruz-Jentoft AJ, Bahat G, Bauer J, et al. Sarcopenia: revised European consensus on definition and diagnosis. Age Ageing. 2019; 48 (1): 16–31. DOI: 10.1093/ageing/afy169.
Stasi S, Papathanasiou G, Diochnou A, Polikreti B, Chalimourdas A, Macheras GA. Modified Harris Hip Score as patient-reported outcome measure in osteoarthritic patients: psychometric properties of the Greek version. Hip Int. 2021; 31 (4): 516–525. DOI: 10.1177/1120700020901682.
Klässbo M, Larsson E, Mannevik E. Hip disability and osteoarthritis outcome score. An extension of the Western Ontario and McMaster Universities Osteoarthritis Index. Scand J Rheumatol. 2003; 32 (1): 46–51. DOI: 10.1080/03009740310000409.
