Оцінка якості життя в пацієнтів, що перенесли COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.2/09Ключові слова:
COVID-19, нейрофіламенти, якість життя, когнітивні зміниАнотація
Мета: вивчення якості життя пацієнтів, що перенесли захворювання на COVID-19, та проведення кореляції субшкал за опитувальником “SF-36” і рівнем фосфорильованого нейрофіламента.Матеріали та методи. У дослідження залучено 100 пацієнтів, які розділені на основну та контрольну групи. Основна група пацієнтів з підтвердженим діагнозом COVID-19, контрольна група, які не хворіли COVID-19. Учасникам проведено клініко-неврологічне обстеження, оцінка когнітивних функцій, нейропсихологічне обстеження, визначення рівня фосфорильованого нейрофіламента. Пацієнти основної групи (n = 69) розділені на 2 підгрупи залежно від рівня нейрофіламента: підгрупу NfL-N – з концентрацією, що не перевищує норму, та підгрупу NfL-P – з концентрацією, що вище норми. Оцінка якості життя проведена за допомогою опитувальника “SF-36”. Результати дослідження показали прямий сильний зв’язок показника фізичного компоненту опитувальник “SF-36” з показником за оцінкою МоСА та прямий зв’язок середньої сили за результатом теста Лурії, зворотні зв’язки між фізичним компонентом опитувальника “SF-36” та показником, що отримано за шкалою депресії Бека та рівнями ситуативної й особистісної тривожності за шкалою Спілбергера. Зменшувалась кількість балів за фізичним компонентом опитувальника якості життя за збільшення балів за шкалами Бека та Спілбергера.Під час повторного обстеження через 6 місяців після перенесенного захворювання COVID-19 психічний компонент був достовірно пов’язаний з усіма досліджуваними психоемоційними характеристиками, а напрямок зв’язку був аналогічний до кореляції з фізичним компонентом, проте сила для всіх була меншою. Висновки. Під час повторного обстеження через 6 місяців фізичний компонент прямо корелював із загальними балами за МоСА (середня кореляції) та з результатом за тестом Лурії (сильна кореляція), а також зворотно – із загальним балом за шкалою депресії Бека (середня сила кореляції) та ситуативною й особистісної тривожністю за шкалою Спілбергера (сильна кореляція для обох субшкал).
Посилання
Lopez-Leon S, Wegman-Ostrosky T, Perelman C, Sepulveda R, Rebolledo PA, Cuapio A, Villapol S. More than 50 Long-term effects of COVID-19: a systematic review and meta-analysis. medRxiv [Preprint]. 2021 Jan 30:2021.01.27.21250617. doi: 10.1101/2021.01.27.21250617. Update in: Sci Rep. 2021 Aug 9;11(1):16144. PMID: 33532785; PMCID: PMC7852236.
Mahalaxmi I., Kaavya J., Mohana Devi S., Balachandar V. COVID-19 and olfactory dysfunction: A possible associative approach towards neurodegenerative diseases. J. Cell. Physiol. 2021. 236. 763- 770. https://doi.org/10.1002/jcp.29937.
Adamczyk-Sowa M., Niedziela N., Kubicka-Baczyk K., Wierzbicki K., Jaroszewicz J., Sowa P. Neurological symptoms as a clinical manifestation of COVID-19: Implications for internists. Polish Arch. Intern. Med. 2020.
Carfì A., Bernabei R., Landi F., Group ftGAC-P-ACS. Persistent Symptoms in Patients After Acute COVID-19. J. Am. Med. Assoc. 2020. 324(6). 603-605. DOI: 10.1001/jama.2020.12603.
Armocida D., Pesce A., Raponi I., Pugliese F., Valentini V., Santoro A., Berra L.V. Anosmia in COVID-19: severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 through the nasoliary epithelium and a possible spreading way to the central nervous system – A purpose to study. Neurosurgery. 2020. https://doi.org/10.1093/neuros/nyaa204
Wardlaw J.M., Smith E.E., Biessels G.J., et al. (2013). Neuroimaging standards for research into small vessel disease and its contribution to ageing and neurodegeneration. Lancet Neurol., 12 (8): 822–838. DOI: 10.1016/S1474-4422(13)70124-8.
NICE guideline COVID-19 rapid guideline: managing the longterm effects of COVID-19. [Internet]. Available from: www. nice.org.uk/guidance/NG188.
Artal C. Complicaciones neurológicas por coronavirus y COVID-19. Revista de Neurología. 2020; 70 (09).
Berlit P, Bösel J, Gahn G, Isenmann S, Meuth SG, Nolte CH, et al. “Neurological manifestations of COVID-19” – guideline of the German society of neurology. Neurol Res Pract [Internet]. 2020; 2 (1): 51. Available from: http://dx.doi.org/10.1186/ s42466-020-00097-7.
Rogers JP, Chesney E, Oliver D, Pollak TA, McGuire P, Fusar-Poli P, et al. Psychiatric and neuropsychiatric presentations associated with severe coronavirus infections: a systematic review and meta-analysis with comparison to the COVID-19 pandemic. Lancet Psychiatry [Internet]. 2020; 7 (7): 611–27. Available from: http://dx.doi.org/10.1016/S2215-0366(20)30203-0.
Mina FB, Billah M, Karmakar S, Das S, Rahman MS, Hasan MF, et al. An online observational study assessing clinical characteristics and impacts of the COVID-19 pandemic on mental health: a perspective study from Bangladesh. Z Gesundh Wiss [Internet]. 2023; 31 (2): 319–27. Available from: http://dx.doi.org/10.1007/s10389-020-01445-2.
Mei Q, Wang F, Bryant A, Wei L, Yuan X, Li J. Mental health problems among COVID-19 survivors in Wuhan, China. World Psychiatry [Internet]. 2021; 20 (1): 139–40. Available from: http://dx.doi.org/10.1002/wps.20829.
Kumari P, Rothan HA, Natekar JP, Stone S, Pathak H, Strate PG, et al. Neuroinvasion and encephalitis following intranasal inoculation of SARS-CoV-2 in K18-hACE2 mice. Viruses [Internet]. 2021; 13 (1): 132. Available from: http://dx.doi.org/10.3390/v13010132.
Gaiottino J, Norgren N, Dobson R, Topping J, Nissim A, Malaspina A, et al. Increased neurofilament light chain blood levels in neurodegenerative neurological diseases. PLoS One [Internet]. 2013; 8 (9): e75091. Available from: http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0075091.
Gaetani L, Blennow K, Calabresi P, Di Filippo M, Parnetti L, Zetterberg H. Neurofilament light chain as a biomarker in neurological disorders. J Neurol Neurosurg Psychiatry [Internet]. 2019; 90 (8): 870–81. Available from: http://dx.doi.org/10.1136/jnnp-2018-320106.
