Якість життя, адаптаційні можливості людей з вадами зору та медико-психологічна реабілітація
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2025.2/12Ключові слова:
реабілітація людей із вадами зору, міждисциплінарні послуги, психічне/ментальне здоров’я, новітні допоміжні технології, телеконсультаціїАнотація
Мета: проведення метааналізу щодо осіб із порушенням зору, яке впливає на психічне/ментальне здоров’я та якість життя, рухову поведінку, наявність супутніх захворювання, адаптацію до умов життя, на поширення посттравматичного стресового розладу серед осіб із порушеннями зору; використання новітніх допоміжних технологій у навчанні, реабілітації, соціалізації, використання телеконсультацій.Матеріали та методи. Проаналізовано статі наукометричних баз Google Scholar, Web of Science, Scopus, PubMed, Science Direc щодо якості життя, яка впливає на психічне/ментальне здоров’я осіб із порушенням зору, рухової поведінки, наявності супутніх захворювання, що пов’язані зі здоров’ям, адаптації до умов життя, програм, які адаптовані до індивідуальних потреб, мультидисциплінарних програм/підходів, поширення посттравматичного стресового розладу серед осіб із порушеннями зору, використання новітніх допоміжних технологій у навчанні та реабілітації осіб із вадами зору для соціалізації, використання телеконсультацій у сфері первинної медичної допомоги у 2015–2024 роках. У роботі використанні бібліосемантичний метод і контент-аналіз. Результати. За результатами дослідження P. Гогате (2024 рік) установлено, що 80,0% осіб із цілковитою втратою зору мають супутні психіатричні розлади або переживають значний емоційний дистрес. У дослідженні T. Бонсаксен (2022 рік) установлено, що рівень поширення посттравматичного стресового розладу серед осіб із порушеннями зору є вищим порівняно із загальною популяцією, серед чоловіків показник становив 9,0% порівняно із 3,8% у загальній групі, а серед жінок – 13,9% проти 8,5%. Дослідження Д. Хагелі (2017 рік) підкреслило значний вплив фізичної активності на якість життя, пов’язану зі здоров’ям, результати демонструють важливість фізичної активності для покращення якості життя осіб із порушеннями зору.Висновки. Проведений аналіз наукових інформаційних джерел вказує на взаємозв’язок між порушенням зору та фізичною активністю в осіб, які мають вищу поширеність хронічних захворювань і більш схильні до виникнення психічних розладів, посттравматичного стресового розладу від травмівних подій, надзвичайних ситуацій та для яких необхідний мультидисциплінарний підхід до забезпечення реабілітаційних медико-психологічних послуг.
Посилання
Кількість людей з порушенням зору в Україні зростає: як ініціативи UNDP сприяють якісній реабілітації. 03.12.2023. [Інтернет]. Доступно на: https://www.undp.org/uk/ukraine/news/kilkist-lyudey-z-porushennyam-zoru-v-ukrayini-zrostaye-yak-initsiatyvy-undp-spryyayut-yakisniy-reabilitatsiyi.
Сотнікова КК, Федорова ОВ. Проблема психосоціальної адаптації людей з вадами зору в сучасній Україні. Теоретичні і прикладні проблеми психології. 2019; 2: 311–320.
Попова О. Вікові особливості соціальної адаптації людей з порушеннями зору. Соціальна робота та соціальна освіта. 2022; 2 (9): 136–142.
Onnink M, Teunissen LB, Verstraten PF, van Nispen RM, van der Aa HP. Experts’ perspectives on the impact of visual impairment and comorbid mental disorders on functioning in essential life domains. BMC Psychiatry. 2024; 24 (1): 209. DOI: 10.1186/s12888-024-05635-0.
Gogate P, Phadke S, Samudra M, & Radhakrishnan OK. What do the blind feel? Psychological distress and satisfaction with life of blind persons: A community-based study. Ind Psychiatry J. 2024; 33 (Suppl 1): 90–96. DOI: 10.4103/ipj.ipj_79_24.
Haegele JA, Zhu X. Movement behaviors, comorbidities, and health-related quality of life among adults with visual impairments. Disabil Rehabil. 2022; 44 (16): 4361–4367. DOI: 10.1080/09638288.2021.1906333.
Kim HM, Son SM. Impacts of Daily Life and Job Satisfaction on Social Participation of Persons with Visual Impairment. Occup Ther Int. 2023; 6475756. DOI: 10.1155/2023/6475756.
Schliermann R, Heydenreich P, Bungter T, Anneken V. Health-related quality of life in working-age adults with visual impairments in Germany. Disabil Rehabil. 2017; 39 (5): 428–437. DOI: 10.3109/09638288.2016.1146353.
Haegele JA, Famelia R, Lee J. Health-related quality of life, physical activity, and sedentary behavior of adults with visual impairments. Disabil Rehabil. 2017; 39 (22): 2269–2276. DOI: 10.1080/09638288.2016.1225825.
Barbosa Porcellis da Silva R, Marques AC, Reichert FF. Objectively measured physical activity in Brazilians with visual impairment: description and associated factors. Disabil Rehabil. 2018; 40 (18): 2131–2137. DOI: 10.1080/09638288.2017.1327984.
Smith L, Jackson SE, Pardhan S, & Yang L. Visual impairment and objectively measured physical activity and sedentary behaviour in US adolescents and adults: a cross-sectional study. BMJ Open. 2019; 9 (4): e027267. DOI: 10.1136/bmjopen-2018-027267.
Sweeting J, Merom D, Astuti PA, & Ding D. Physical activity interventions for adults who are visually impaired: a systematic review and meta-analysis. BMJ Open. 2020; 10 (2): e034036. DOI: 10.1136/bmjopen-2019-034036.
Van Nispen RM, Virgili G, Hoeben M, & van Rens GH. Low vision rehabilitation for better quality of life in visually impaired adults. Cochrane Database Syst Rev. 2020; 1 (1): CD006543. DOI: 10.1002/14651858.CD006543.pub2.
Bonsaksen T, Brunes A, Heir T. Post-Traumatic Stress Disorder in People with Visual Impairment Compared with the General Population. Int J Environ Res Public Health. 2022; 19 (2): 619. DOI: 10.3390/ijerph19020619.
Brunes A, Heir T. Sexual assaults in individuals with visual impairment: A cross-sectional study of a Norwegian sample. BMJ Open, 2018, 8, e021602.
Brunes A, Hansen MB, Heir T. Post-traumatic stress reactions among individuals with visual impairments: a systematic review. Disabil Rehabil. 2019; 41 (18): 2111–2118. DOI: 10.1080/09638288.2018.1459884.
Brunes A, Heir T. Serious Life Events in People with Visual Impairment Versus the General Population. Int J Environ Res Public Health. 2021; 18 (21): 11536. DOI: 10.3390/ijerph182111536.
Van der Ham AJ, van der Aa HP, Brunes A, Heir T, de Vries R, van Rens G.H., et al. The development of posttraumatic stress disorder in individuals with visual impairment: a systematic search and review. Ophthalmic Physiol Opt. 2021; 41 (2): 331–341. DOI: 10.1111/opo.12784.
Kan CR, Wang CY. Expounding the rehabilitation service for acquired visual impairment contingent on assistive technology acceptance. Disabil Rehabil Assist Technol. 2021; 16 (5): 520–524. DOI: 10.1080/17483107.2019.1683238.
Alimović S. Benefits and challenges of using assistive technology in the education and rehabilitation of Individuals with visual impairments. Disabil Rehabil Assist Technol. 2024; 19 (8): 3063–3070. DOI: 10.1080/17483107.2024.2344802.
Rey-Galindo JA, Rizo-Corona L, González-Muñoz EL, Aceves-González C. Environmental information for people with visual impairment in Mexico – or what they need and how they use it. Appl Ergon. 2020; 85: 103079. DOI: 10.1016/j.apergo.2020.103079.
Roets-Merken LM, Draskovic I, Zuidema SU, & Vernooij-Dassen MJ. Effectiveness of rehabilitation interventions in improving emotional and functional status in hearing or visually impaired older adults: a systematic review with meta-analyses. Clin Rehabil. 2015; 29 (2): 107–119. DOI: 10.1177/0269215514542639.
Tan HL, Aplin T, McAuliffe T, Siow AS, Gullo H. Training and learning support for people with vision impairment in the use of smartphones and applications (apps): an exploratory Australasian survey. Aust Occup Ther J. 2024; 71 (5): 756–770. DOI: 10.1111/1440-1630.12972.
Tan HL, Aplin T, McAuliffe T, Gullo H. An exploration of smartphone use by, and support for people with vision impairment: a scoping review. Disabil Rehabil Assist Technol. 2024; 19 (2): 407–432. DOI: 10.1080/17483107.2022.2092223.
Park HY. The Meaning of Musicing in the Post-traumatic Growth of Individuals with Adventitious Visual Impairment: Applying the Life History Method by Mandelbaum. Front Psychol. 2021; 12: 690771. DOI: 10.3389/fpsyg.2021.690771.
Binder-Olibrowska KW, Wrzesińska MA, Godycki-Ćwirko M. Is Telemedicine in Primary Care a Good Option for Polish Patients with Visual Impairments Outside of a Pandemic? Int J Environ Res Public Health. 2022; 19 (11): 6357. DOI: 10.3390/ijerph19116357.
Papakonstantinou D, Papadopoulos K. Employers’ attitudes toward hiring individuals with visual impairments. Disabil Rehabil. 2020; 42 (6): 798–805. DOI: 10.1080/09638288.2018.1510044.
Lund EM, Cmar JL. A systematic review of factors related to employment in transition-age youth with visual impairments. Rehabil Psychol. 2020; 65 (2): 122–136. DOI: 10.1037/rep0000303.
Nemargut JP, Boucher-Costi G, Ta A, St-Amant L. Are rehabilitation professionals familiar with visual impairments? A survey of professional orders in Quebec, Canada. Optom Vis Sci. 2024; 101 (6): 298–304. DOI: 10.1097/OPX.0000000000002109.
Van Munster EP, van der Aa HP, Verstraten P, van Nispen RM. Barriers and facilitators to recognize and discuss depression and anxiety experienced by adults with vision impairment or blindness: a qualitative study. BMC Health Serv Res. 2021; 21 (1): 749. DOI: 10.1186/s12913-021-06682-z.
Weisser-Pike O, Bray R, Hanson H, & Woods K. Addressing Current Issues in Vision Rehabilitation as a Specialty Practice of Occupational Therapy. Occup Ther Health Care. 2023; 37 (3): 316–325. DOI: 10.1080/07380577.2023.2217256.
Enoch J, Dickinson C, Potts J, Subramanian A. An exploratory study on support for caregivers of people with vision impairment in the UK. Ophthalmic Physiol Opt. 2022; 42 (4): 858–871. DOI: 10.1111/opo.12989.
Braakman J, Sterkenburg PS. Needed adaptations in psychological treatments for people with vision impairment: A Delphi study, including clients, relatives, and professionals. Front Psychol. 2023; 14: 1028084. DOI: 10.3389/fpsyg.2023.1028084.
