Знання та практика використання антибіотиків: результати кроссекційного опитування серед дорослих

Анотація

Мета – дослідити рівень знань, практику застосування та ставлення населення до використання антибіотиків при лікуванні інфекційних захворювань з подальшим науковим обґрунтуванням заходів, спрямованих на підвищення обізнаності щодо принципів раціональної антибіотикотерапії.Матеріали та методи. Проведено перехресне соціологічне дослідження серед 744 дорослих у період з грудня 2024 р. по січень 2025 р. Для збору даних використано адаптований опитувальник Всесвітньої організації охорони здоров’я для громадськості. Анкетування проводилося за участі членів Асоціації сімейної медицини Дніпропетровської області. Серед респондентів 66,7% становили жінки, 33,3% – чоловіки, середній вік – 48 (міжквартильний розмах 39–64) років. 83% учасників проживали у міській місцевості, 17% – у сільській. Рівень освіти: 49,3% мали середню або середню спеціальну освіту, 50,7% – неповну вищу або вищу освіту. Дослідження охопило представників різних соціально-професійних категорій. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програмного забезпечення STATISTICA 6.1 (StatSoft Inc., серійний номер AGAR909E415822FA). Для опису даних застосовано медіану з міжквартильним розмахом, 95% довірчі інтервали обчислювалися за методом Вальда. Взаємозв’язки оцінювали за допомогою рангової кореляції Спірмена та множинного регресійного аналізу.Результати. Лише 3,4% респондентів повідомили, що не вживали антибіотиків, тоді як 42,8% повідомили про часте або дуже часте використання. Нераціональне використання антибіотиків було поширеним: 18% респондентів використовували антибіотики без рецепта чи медичної рекомендації, покладаючись на поради фармацевта чи самодіагностику; 32,7% не проходили діагностичне тестування перед застосуванням антибіотиків; 19,7% отримували ін’єкційні антибіотики, причому в 60% випадків їх призначали сімейні лікарі, незважаючи на заборону такого застосування в закладах первинної медичної допомоги. Крім того, 26,1% респондентів не використовували пробіотики під час антибіотикотерапії. Лише 62,6% опитаних зазначили, що припиняють прийом антибіотиків після завершення курсу лікування, призначеного лікарем або зазначеного в інструкції; решта респондентів керується іншими мотивами. Встановлено, що жінки, особи старшого віку та люди з вищою освітою більш схильні дотримуватись лікарських рекомендацій. Хоча 84,3% знали про політику призначення антибіотиків тільки за рецептом, лише 52,8% підтримали цю ініціативу. Більшість респондентів (84,8%) знали, що антибіотики діють проти бактерій. Близько ¾ респондентів заявили, що неправильний прийом антибіотиків, включаючи їх часте застосування або пропуск прийому, негативно впливає на ефективність лікування та сприяє розвитку антимікробної резистентності (76,2%, 73,5% та 78% опитаних відповідно). Також більшість опитаних знає, що під час лікування антибіотиками можуть виникати побічні реакції (84,1%), зокрема дисбактеріоз, алергія тощо (76,9% та 79,2% відповідно). Водночас третина респондентів мала хибні уявлення про застосування антибіотиків при вірусних інфекціях, для профілактики і про безпеку їх прийому під час вагітності та годування груддю. Регресійний аналіз показав, що підвищення поінформованості населення позитивно корелює з дотриманням призначених курсів антибіотиків, застосуванням пробіотиків і підтримкою політики призначення їх лише за рецептом. Необхідність отримання більше інформації про антибіотики та особливості їх застосування підтримала значна частка учасників дослідження (56,3%; 52,7–59,9%). Найбільший інтерес у них викликають теми, пов’язані з раціональним використанням антибактеріальних препаратів та показаннями до їх призначення (25,5%; 22,4–28,6%) та проблемою антимікробної резистентності (20,3%; 17,4–23,2%).Висновки. Дослідження встановило високий рівень поширеності неналежного використання антибіотиків серед населення, що суперечить чинним вимогам Стандарту медичної допомоги щодо застосування антимікробних препаратів. Рівень обізнаності населення щодо раціонального застосування антибіотиків є недостатнім, що спричиняє поширенню хибних уявлень про їхню ефективність при вірусних інфекціях та ризики розвитку антимікробної резистентності. Існує нагальна потреба у розробці та впровадженні цільових освітніх програм і заходів, спрямованих на підвищення рівня знань населення про антибіотики, усунення ключових прогалин у розумінні механізмів їхньої дії, формування відповідального ставлення до антибіотикотерапії та корекцію поведінкових моделей у контексті раціонального використання антимікробних препаратів.