Фактори ризику неінфекційних захворювань як складова частина здоров’я пацієнтів

Анотація

Мета. Основною метою дослідження було детально вивчити поширеність ключових керованих факторів ризику неінфекційних хвороб серед певної групи пацієнтів для формування й обґрунтування практичних підходів, що дадуть змогу поліпшити профілактику НІХ, підвищити якість життя, зменшити тягар хвороб і забезпечити більш ефективну роботу первинної ланки медичної допомоги.Матеріали та методи. Об’єкт дослідження: керовані фактори ризику неінфекційних захворювань; лояльність пацієнтів до призначень лікарів; активність лікарів із запровадження профілактичних технологій. Методи дослідження включали соціо логічний (анкетне опитування пацієнтів), медико-статистичний, аналітичний, а також методи узагальнення. Матеріалами слугували заповнені пацієнтами анкети, розроблені на основі опитувальника STEPS Всесвітньої організації охорони здоров’я.Було опитано 257 пацієнтів, які звернулися за медичною допомогою до Державної наукової установи «Центр інноваційних технологій охорони здоров’я» Державного управління справами.Результати. Отримані результати демонструють високу поширеність керованих факторів ризику серед обстежених пацієнтів. Зокрема, 93,8% респондентів (241 особа) мали досвід куріння тютюнових виробів, при цьому 74,3% (179 осіб) курили щодня. Кількість викурених сигарет на добу коливалася від 1 до 30, що вказує на різний ступінь залежності. У 83,3% (214 осіб) було зафіксоване вживання алкоголю протягом останнього року, а 28,0% (60 осіб) споживали щонайменше одну стандартну дозу щотижня, що підвищує ризики хронічних захворювань. Окремі пацієнти вказували на вживання алкоголю в стресових ситуаціях, що потребує додаткового психологічного супроводу.Раціон респондентів також виявився далеким від рекомендованих норм: 40,5% (104 особи) не споживали фрукти щодня, а 23,3% (60 осіб) – овочі. Недостатнє вживання фруктів (менше 400 г на добу) спостерігалося у 82,9% (213 осіб), овочів – у 69,3% (178 осіб). Надмірне споживання солі також поширене явище: 22,6% (58 осіб) завжди додавали сіль або солоні соуси до їжі, 12,8% (33 особи) робили це часто, що значно підвищує ризик розвитку артеріальної гіпертензії.Фізична активність також є недостатньою: 66,1% (170 осіб) проводили в сидячому або лежачому положенні понад чотири години на добу, що свідчить про гіподинамію. Ще однією проблемою виявилася низька прихильність до лікування: 23,5% (32 особи) з артеріальною гіпертензією не приймали ліки; 69,4% (50 осіб) із підвищеним рівнем глюкози та 50,5% (50 осіб) із підвищеним холестерином також не отримували лікування. Лише 18,3–50,9% респондентів отримували рекомендації від медиків щодо модифікації поведінки, що вказує на низький рівень профілактичної активності. Це може свідчити як про перевантаження лікарів, так і про відсутність достатньої мотивації до профілактики. Висновки. Керовані фактори ризику неінфекційних захворювань поширені серед більшості обстежених пацієнтів, при цьому спостерігається низька прихильність до медичних рекомендацій та недостатній рівень профілактичної роботи лікарів.Для поліпшення ситуації необхідне впровадження системних профілактичних програм як на індивідуальному, так і на популяційному рівні. Рекомендується тісна міжсекторальна взаємодія – із фахівцями громадського здоров’я, органами місцевої влади, ЗМІ, громадськими організаціями – з метою популяризації здорового способу життя, формування відповідального ставлення до власного здоров’я та подолання бар’єрів до зміни поведінкових звичок у різних вікових і соціальних групах населення. Окрему увагу слід приділяти підвищенню кваліфікації медиків у сфері профілактики та комунікації з пацієнтами. Дослідження проведено відповідно до теми науково-дослідної роботи Державної наукової установи «Центр інноваційних технологій охорони здоров’я» Державного управління справами «Медико-соціальне обґрунтування, розроблення та запровадження моделі «Центр інноваційних технологій охорони здоров'я» на основі триєдності науки, освіти та практики в роботу багатопрофільного закладу охорони здоровʼя і визначення її ролі у формуванні єдиного медичного простору», номер державної реєстрації 0125U0000318.