Ринкова ефективність організації медичних послуг для пацієнтів із персистуючою, тривало персистуючою та постійною формами фібриляції передсердь на основі адаптованої теоретичної моделі

Анотація

Мета: усебічна оцінка ринкової ефективності організації медичних послуг для пацієнтів із персистуючою, тривало персистуючою та постійною формами фібриляції передсердь (ФП) із використанням адаптованої теоретичної моделі Д. Дранова і М. Саттервейта. Основний акцент зроблено на аналізі впливу інформаційного шуму на зміну еластичності попиту, споживчу поведінку та процес прийняття рішень у сфері охорони здоров’я. Актуальність роботи зумовлена складністю взаємодії між пацієнтами та системою охорони здоров’я в умовах неповної або викривленої інформації про якість, вартість та комфорт медичних послуг. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження виступили медичні послуги, отримані 600 пацієнтами з різними формами ФП у період 2015–2023 рр. у межах п’яти клінічних маршрутів, які включали спеціалізовану та високоспеціалізовану допомогу. Методологічною основою дослідження стало структурне моделювання рівнянь (Structural Equation Modeling, SEM) із застосуванням латентних змінних: якості, комфорту та інформаційного шуму. Аналіз проводився у середовищі програмування R із використанням пакету «lavaan». Оцінка адекватності моделей здійснювалася за допомогою таких індексів: Root Mean Square Error of Approximation (RMSEA), Standardized Root Mean Squared Residual (SRMR), Comparative Fit Index (CFI), Non-Normed Fit Index (Tucker-Lewis Index, TLI) та тесту Satorra-Bentler для корекції на неоднорідність.Результати. SEM-модель продемонструвала статистично значущі взаємозв’язки між основними латентними змінними: якістю, комфортом, вартістю медичних послуг та рівнем інформаційного шуму. Для пацієнтів із персистуючою формою фібриляції передсердя було виявлено тісну кореляцію між вартістю послуг та їх якісними характеристиками (технічна якість, результативність, професіоналізм персоналу), а також рівнем комфорту (доступність, емоційна підтримка, організація процесу). Натомість у пацієнтів із тривало персистуючою та постійною формами переважала чутливість саме до якісних параметрів послуг. Установлено, що інформаційний шум знижує сприйняття якості послуг, але водночас позитивно корелює з готовністю платити вищу ціну, ймовірно, через недостатню орієнтацію пацієнта у наданій інформації. Також виявлено, що вища кваліфікація лікаря позитивно впливає на сприйняття якості, тоді як часта зміна лікаря має негативний вплив на відчуття комфорту пацієнта. Комфорт пацієнта оцінювався через такі змінні, як організаційна доступність, емоційна підтримка з боку персоналу, стабільність контактної особи (лікаря).Інформаційний шум, який вимірювався як суб’єктивне сприйняття неповноти, протиріччя чи складності медичної інформації, мав негативний вплив на сприйняття якості послуг, проте, парадоксально, позитивно корелював із вартістю, що, ймовірно, свідчить про нераціональність рішень пацієнтів у середовищі інформаційної асиметрії. Окрім того, виявлено, що рівень кваліфікації лікаря достовірно покращує сприйняття якості, тоді як часта зміна лікаря в межах клінічного маршруту знижує рівень суб’єктивного комфорту.Висновки. Отримані результати узгоджуються з припущеннями моделі Дранова і Саттервейта про вплив асиметричної інформації на функціонування ринку медичних послуг. У контексті ФП, де важливо забезпечити безперервність та персоналізований підхід, наявність інформаційного шуму може призводити до неефективного розподілу ресурсів, збільшення витрат та зниження задоволеності пацієнтів. SEM дав змогу детально проаналізувати взаємозв’язки між змінними та підтвердити доцільність використання цієї моделі у галузі охорони здоров’я.Адаптована модель Дранова і Саттервейта показала високу ефективність для аналізу ринкової поведінки споживачів медичних послуг в умовах багатофакторного впливу. Пацієнти з тяжчими формами ФП, які мають більший клінічний ризик, надають перевагу якості медичних послуг, тоді як у пацієнтів із менш тяжкими формами більш важливим виявляється комфорт. Визначено, що зниження інформаційного шуму є ключовим напрямом для підвищення ефективності споживчих рішень та досягнення оптимального балансу між витратами, якістю та зручністю медичних послуг. SEM-моделювання виявилося доцільним інструментом для кількісного аналізу складних взаємозв’язків у сфері охорони здоров’я.