Відновлення фізичного та психоемоційного стану курсантів засобами сучасних фітнес-технологій

Анотація

Мета роботи – дослідити динаміку показників фізичного та психоемоційного стану курсантів у процесі занять сучасними фітнес-технологіями (на прикладі кросфіту). Матеріали та методи. До дослідження, яке проводилося у 2023–2025 роках, було залучено 82 курсанти-чоловіки 1-го–3-го курсів Одеського державного університету внутрішніх справ (ОДУВС, м. Одеса, Україна). Було сформовано дві групи курсантів: група №1 (n=29), курсанти якої займалися в години спортивно-масової роботи (СМР) у секції університету з кросфіту під керівництвом тренера; група №2 (n=53), курсанти якої у години СМР займалися за традиційною програмою під керівництвом командира підрозділу (начальника курсу, курсового офіцера). Дослідження проводилося впродовж навчання курсантів на 1–3-му курсах університету. Відбір курсантів до груп здійснювався за їх власним бажанням. Кількість годин на фізичне виховання курсантів обох груп на період дослідження була однаковою. Кожен курсант підписав інформаційну згоду на добровільну участь у дослідженні, яке міг залишити у будь-який момент. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення літератури, біомедичні методи, психологічні методи, статистичні методи. Фізичний стан курсантів досліджувався за показниками індексу маси тіла, життєвого індексу, силового індексу, індексу Робінсона. Індекс маси тіла визначався відношенням маси тіла до зросту в квадраті. Життєвий індекс визначався відношенням життєвої ємності легень до маси тіла. Силовий індекс визначався відношенням динамометрії сильнішої кисті до маси тіла. Індекс Робінсона визначався відношенням добутку пульсу у спокою та систолічного артеріального тиску до 100. Психоемоційний стан курсантів досліджувався за методиками «Самооцінка емоційного стану», «Шкалована самооцінка психофізіологічного стану», «Оцінювання нервово-емоційного напруження». Методика «Самооцінки емоційного стану» призначена для самооцінювання емоційних станів за запропонованими наборами тверджень («Стійкість-тривожність», «Енергійність-втомленість», «Піднесення-пригніченість», «Впевненість у собі-безпорадність»). Методика «Шкалованої самооцінки психофізіологічного стану» дозволяє діагностувати параметри не тільки «традиційних» станів самопочуття, активності й настрою, але й інших показників, які характеризують специфічний психофізіологічний стан курсантів за певної діяльності, в тому числі емоційний, мотиваційний та інші компоненти. Методика «Оцінювання нервово-емоційного напруження» дозволяє оцінити 30 характеристик цього стану, розподілених на три ступеня вираженості (А – низький ступінь, Б – середній ступінь, В – високий ступінь). Результати. Встановлено, що заняття кросфітом позитивно впливають на відновлення фізичного та психоемоційного стану курсантів. Показники індексу маси тіла, життєвого індексу, силового індексу, індексу Робінсона, емоційного стану, психофізіологічного стану та нервово-емоційного напруження у курсантів, які займалися кросфітом, виявилися достовірно (р≤0,015–0,001) кращими на старшому курсі, ніж у курсантів, які займалися за традиційною системою фізичної підготовки. Різниця між показниками груп №1 та №2 на 3-му курсі становить 1,29 кг/м2 за індексом маси тіла, 4,66 мл/кг за життєвим індексом, 5,04% за силовим індексом, 2,59 у.о. за індексом Робінсона, 0,64 балу за емоційним станом, 6,30 балу за психофізіологічним станом, 4,70 балу за нервово-емоційним напруженням. Крім того, за період дослідження у курсантів групи №1, на відміну від групи №2, відбулося достовірне покращання усіх досліджуваних показників фізичного та психоемоційного стану. Найбільш вираженим виявися вплив занять кросфітом на показники кардіореспіраторної та м’язової систем майбутніх правоохоронців, зниження нервово-емоційного напруження та покращення самопочуття, настрою, активності й упевненості у своїх силах. Висновки. Отримані результати дозволяють стверджувати, що високий рівень фізичного та психоемоційного стану курсантів сприятиме підтриманню їх соматичного і ментального здоров’я під час навчання в умовах воєнного стану, зниженню стресу та забезпеченню ефективності їх освітньої та майбутньої професійної діяльності.