Інтеграція України в регіональні фармацевтичні ланцюги постачання: нормативні виклики, соціальні аспекти й інноваційна рамка FIRM
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2026.1/20Ключові слова:
оцінка ефективності, фармацевтичні ланцюги постачання, рамка FIRM, цифровізація, вразливі групи, громадське здоров’яАнотація
Мета. Метою дослідження є аналіз нормативного й політичного середовища фармацевтичного забезпечення в Україні в умовах війни, оцінка готовності країни до інтеграції в регіональні ланцюги постачання лікарських засобів та обґрунтування інноваційної рамки FIRM для забезпечення справедливого доступу до медикаментів для вразливих груп населення. Матеріали та методи. У статті використано нормативно-правові акти України, програмні документи МОЗ і НСЗУ, звіти ВООЗ, Європейської комісії й EMA, а також наукові публікації 2018–2024 років; застосовано порівняльний аналіз моделей Польщі, Словаччини й Австрії, рамковий аналіз FIRM (Financial – Institutional – Regulatory –Medical-social) для кількісної оцінки готовності до інтеграції, а також сценарний аналіз для прогнозування розвитку фармацевтичної системи. Результати. Установлено, що, попри позитивні зрушення у сфері реімбурсації та цифровізації, система фармацевтичного забезпечення України залишається вразливою через високу імпортозалежність, фрагментарну міжвідомчу координацію й нерівний доступ до ліків у регіонах. Запропонована рамка FIRM дала змогу оцінити рівень готовності України до інтеграції на рівні 2,6–3,2 бала з 5, що свідчить про часткову відповідність європейським стандартам. Найбільші розриви виявлено у фінансовій сталості й соціальній доступності. Висновки. Інтеграція України в регіональні фармацевтичні ланцюги постачання має поєднувати регуляторну гармонізацію, цифрову прозорість і соціально орієнтовану політику. Рамка FIRM може слугувати практичним інструментом для формування державної політики, оцінювання ефективності реформ і зміцнення інституційної спроможності системи охорони здоров’я в умовах криз.
Посилання
Izonin I, Tkachenko R, Yendyk P, Pliss I, Bodyanskiy Y, Gregus M. Enhanced input-doubling method leveraging response surface linearization to improve classification accuracy in small medical data processing. Computation. 2024;12(10):203. DOI: 10.3390/computation12100203.
Hnatiienko H, Snytyuk V, Tmienova N, Voloshyn O. Application of expert decision-making technologies for fair evaluation in testing problems. CEUR Workshop Proceedings. 2020;2859:46–60. Available from: https://ceur-ws.org/Vol-2859/paper5.pdf.
Vyshnevskyy O, Zhuravchak L. Forecasting the electricity consumption for energy management software using an ensemble model. In: Proceedings of the 2024 IEEE 19th International Conference on Computer Science and Information Technologies (CSIT); 2024;1–5. DOI: 10.1109/CSIT65290.2024.10982553.
Про затвердження Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року. Київ: Кабінет Міністрів України; 2020. Доступно з: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennarskimi-zasobami-na-period-do-2025-roku.
Програма «Доступні ліки». Київ: Міністерство охорони здоров’я України. Доступно з: https://moz.gov.ua/uk/dev-dostupni-liki.
Кабінет Міністрів України. Уряд ухвалив рішення для спрощення ввезення ліків в Україну. Київ: Міністерство охорони здоров’я України; 05 вересня 2025. Доступно з: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-ukhvalyv-rishennia-dlia-sproshchennia-vvezennia-likiv-v-ukrainu.
Lansiaux E, Sabanieev A, Drouin E, Wiel E. Humanitarian pipeline for high-intensity conflicts: The return of the Ukrainian experience. Medecine de Catastrophe. 2024. Available from: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1279847924000971.
Ociepa-Kicińska E. Forms of aid provided to refugees of the 2022 Russia–Ukraine war: The case of Poland. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(12):7085. Available from: https://www.mdpi.com/1660-4601/19/12/7085.
Antezza A, Frank A, Frank P, Franz L, Kharitonov I. The Ukraine support tracker: Which countries help Ukraine and how? Kiel Working Paper. Kiel: Kiel Institute for the World Economy; 2022. Available from: https://www.econstor.eu/bitstream/10419/262746/1/KWP2218v5.pdf.
Bilousova N, Mykhalchuk V. Analytical review of the influence of socio-economic factors on the state of pharmaceutical care for patients with cardiovascular diseases. Polski Merkuriusz Lekarski. 2024;46(3):182–197. Available from: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/741943/1/PML_3_2024_internet.pdf.
Fal AM. Rekomendacje zmian systemowych w opiece nad osobami starszymi w Polsce. Warszawa: Narodowy Instytut Geriatrii, Reumatologii i Rehabilitacji; 2016. Available from: https://spartanska.pl/wp-content/uploads/Rekomendacje...-I-okladka_srodek.pdf.
Kwiatkowska EM, Skórzewska-Amberg M. Digitalisation of healthcare and the problem of digital exclusion. Cent Eur J Commun. 2019;12(2):219–233. Available from: https://bibliotekanauki.pl/articles/1810511.pdf.
Białczyk A, Leśniak G, Nadolny F. Exploring digital health horizons: A narrative review of e-health innovations in Poland, Spain, Romania and Estonia. Prospects Pharm Sci. 2024;4(2):45–61. Available from: https://prospects.wum.edu.pl/index.php/pps/article/download/178/145.
Kuhlmann E, Falkenbach M, Klasa K, Pavolini E, Ungureanu MI, Zins S. Migrant integration in European healthcare: Policy mapping and comparative analysis. Health Policy. 2022;126(2):109–118. DOI: 10.1016/j.healthpol.2021.12.010.
Distribution of Health Care Resources in Austria – Inequality Assessment of Different Health Care Resources at Different Points in Time. International Journal of Health Services. 2020;50(4). DOI: 10.1177/00207314198930. Available from: https://doi.org/10.1177/00207314198930.
Mulesa O. An adaptive selection of urban construction projects: A multi-stage model with iterative supercriterion reduction. Urban Sci. 2025;9(5):146. DOI: 10.3390/urbansci9050146.
