Вплив пандемії COVID-19 на психоемоційну сферу медичних сестер педіатричних стаціонарів
DOI:
https://doi.org/10.32782/2077-6594/2024.1/01Ключові слова:
пандемія COVID-19, медичні сестри, шкала тривоги та депресіїАнотація
Мета. Оцінити психоемоційну сферу, зокрема рівень тривожності та депресії медичних сестер педіатричних клінік в умовах пандемії COVID-19. Матеріали та методи. Проведено анонімне опитування за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії (Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS) 135 медичних сестер, які працюють у медичних закладах педіатричного профілю м. Чернівці. Першу (І) клінічну групу сформували 83 медичні сестри, які працюють у педіатричних відділеннях неінфекційного профілю. До ІІ групи увійшли 52 медичні сестри, які працюють у педіатричних відділеннях інфекційного профілю. Результати. Проведене анонімне анкетування дало змогу встановити, що за шкалою HADS рівень депресії та тривоги був вірогідно вищим у медичних сестер педіатричних відділень неінфекційного профілю, ніж у медичних працівників інфекційних відділень. Зокрема, у опитаних І групи вірогідно частіше реєстрували втрату задоволення в житті (відносний ризик – 1,4 за співвідношення шансів 2,4), зниження бадьорості (повсякденної активності) (відносний ризик – 1,5 за співвідношення шансів 2,5), байдужості до зовнішнього вигляду (відносний ризик – 1,7 за співвідношення шансів 3,9), втрату задоволення від улюбленої справи (відносний ризик – 1,6 за співвідношення шансів 3,2). У підсумку встановлено, що ризик виразнішої тривоги та депресії (>14 балів за шкалою HADS) серед респондентів І групи порівняно з представниками ІІ групи зростав у 3,1 рази, а співвідношення шансів – у 7,3 рази. Висновки. Використання госпітальної шкали тривоги та депресії (HADS) дає змогу виділити медичних сестер групи ризику щодо розвитку порушень психоемоціної сфери для розроблення профілактичних заходів психологічного супроводу.
Посилання
Yinggui Q, Qian W, Rui C, Cuiling G. Research on psychological stress and mental health of medical staff in COVID-19 prevention and control. Int J Disaster Risk Reduct. 2021; 65: 102524. DOI: 10.1016/j.ijdrr.2021.102524.
Jackson D, Bradbury-Jones C, Baptiste D, Gelling L, Morin K, Neville S, Smith GD. Life in the pandemic: Some reflections on nursing in the context of COVID-19. Journal of Clinical Nursing,2020; 29(13–14): 2041– 2043.
Smith GD, Bradbury-Jones C, Gelling L, Neville S, Pandian V, Salamonson Y, Hayter M. Addressing the mental health of nurses during the COVID-19 pandemic: Time for support. J Clin Nurs, 2022; 31: e32–e33. DOI: 10.1111/jocn.16383.
Zhang H, Shi Y, Jing P, Zhan P, Fang Y, Wang F. Posttraumatic stress disorder symptoms in healthcare workers after the peak of the COVID-19 outbreak: a survey of a large tertiary care hospital in Wuhan. Psychiatry Res. 2020; 294: 113541. DOI: 10.1016/j.psychres.2020.113541.
Preti E, Di Mattei V, Perego G, Ferrari F, Mazzetti M, Taranto P, et al. The psychological impact of epidemic and pandemic outbreaks on healthcare workers: rapid review of the evidence. Curr Psychiatry Rep. 2020; 22: 43. DOI: DOI: 10.1007/s11920-020-01166-z.
Pappa S, Ntella V, Giannakas T, Giannakoulis VG, Papoutsi E, Katsaounou P. Prevalence of depression, anxiety, and insomnia among healthcare workers during the COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. Brain Behav Immun. 2020; 88: 901–7. DOI: 10.1016/j.bbi.2020.05.026.
Chen R, Sun C, Chen JJ, Jen HJ, Kang XL, Kao CC, et al. A large-scale survey on trauma, burnout, and posttraumatic growth among nurses during the COVID-19 pandemic. Int J Ment Health Nurs. 2021; 30: 102–16. DOI: 10.1111/inm.12796.
Krishnamoorthy Y, Nagarajan R, Saya GK, Menon V. Prevalence of psychological morbidities among general population, healthcare workers and COVID-19 patients amidst the COVID-19 pandemic: a systematic review and meta-analysis. Psychiatry Res. 2020; 293: 113382. DOI: 10.1016/j.psychres.2020.113382.
Salazar de Pablo G, Vaquerizo-Serrano J, Catalan A, Arango C, Moreno C, Ferre F, et al. Impact of coronavirus syndromes on physical and mental health of health care workers: systematic review and meta-analysis. J Affect Disord. 2020; 275, 48–57. DOI: 10.1016/j.jad.2020.06.022.
Saeed R, Amin F, Talha M, Randenikumara S, Shariff I, Durrani N, et al. COVID-19 pandemic prevalence and risk factors for depression among health care workers in South Asia. Asia Pac J Public Health. 2021. DOI: 10.1177/10105395211002324. [Epub ahead of print].
Carmassi C, Foghi C, Dell’Oste V, Bertelloni CA, Fiorillo A, Dell’Osso L. Risk and protective factors for PTSD in caregivers of adult patients with severe medical illnesses: a systematic review. Int J Environ Res Public Health. 2020; 17: 5888. DOI: 10.3390/ijerph17165888.
Hennein R, Mew EJ, Lowe SR. Socio-ecological predictors of mental health outcomes among healthcare workers during the COVID-19 pandemic in the United States. PLoS ONE. 2021; 16: e0246602. DOI: 10.1371/journal.pone.0246602.
Riedel B, Horen SR, Reynolds A, Hamidian Jahromi A. Mental Health Disorders in Nurses During the COVID-19 Pandemic: Implications and Coping Strategies. Front. Public Health 2021; 9: 707358. DOI: 10.3389/fpubh.2021.707358.
Yinggui Q, Qian W, Rui C, Cuiling G. Research on psychological stress and mental health of medical staff in COVID-19 prevention and control. Int J Disaster Risk Reduct. 2021; 65: 102524. DOI: 10.1016/j.ijdrr.2021.1 02524
Sirois FM, Owens J. Factors associated with psychological distress in health-care workers during an infectious disease outbreak: a rapid systematic review of the evidence. Front Psychiatry. 2021; 11: 589545. DOI: 10.3389/fpsyt.2020.589545
