ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МОТИВАЦІЇ ПІДЛІТКІВ ДО ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ

Автор(и)

  • Eduard Mykolaiovych Syvokhop ДВНЗ «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0000-0001-8939-8446
  • Yevhen Oleksiiovych Karabanov Комунальний заклад вищої освіти "Кременчуцька гуманітарно-технологічна академія" Полтавської обласної ради https://orcid.org/0000-0001-5420-0583

DOI:

https://doi.org/10.32782/ped-uzhnu/2026-11-31

Ключові слова:

мотивація, підлітки, фізична культура, педагогічні умови

Анотація

Метою цього дослідження було експериментально перевірити ефективність педагогічних умов, спрямованих на підвищення мотивації підлітків до занять фізичною культурою. Зміцнення здоров’я молодого покоління визнається ключовим пріоритетом як в Україні, так і у світі, проте низький рівень мотивації учнів залишається суттєвою проблемою. Підлітковий вік є критичним етапом формування стійких звичок до фізичної активності, що робить пошук ефективних мотиваційних підходів особливо важливим. Дослідження проводилося протягом 2024–2025 навчального року у Науковому ліцеї «Політ», який функціонує при Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії. Участь взяли 108 учнів восьмого класу (59 хлопців і 49 дівчат віком 13–15 років). Дослідження складалося з констатувального етапу, спрямованого на діагностику рівня мотивації, та формувального етапу, під час якого були впроваджені організаційно-педагогічні умови. До них належали: урізноманітнення змісту уроків, інтеграція ігрових і змагальних елементів, використання сучасних фітнес- і крос-тренінгових завдань, створення позитивного емоційного клімату, а також адаптація методів навчання до змішаного та дистанційного форматів. Результати показали, що учні експериментальної групи продемонстрували суттєві покращення порівняно з контрольною групою. Позитивні зміни включали зростання інтересу до фізичної культури, розширення мотиваційних орієнтацій (від зовнішньої до внутрішньої мотивації), підвищення наполегливості у виконанні фізичних завдань і більшу залученість у позаурочну діяльність. Спостерігалося покращення емоційного ставлення до уроків фізичної культури, зменшення рівня тривожності під час виконання рухових дій та підвищення самооцінки учнів. Вони виявляли більшу ініціативність у виборі видів фізичної активності, частіше брали участь у спортивних заходах школи та поза нею. Отримані дані свідчать, що впроваджені педагогічні умови сприяли формуванню стійкої внутрішньої мотивації до занять фізичною культурою, що є важливим чинником для збереження активного способу життя у підлітковому віці.

Посилання

Antunes R. Fernandes H. M. Gonçalves C. E. Silva M. J. The effect of motivation on physical activity among middle school students. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2024. Vol. 21, no. 3. P. 112–124. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph21030112.

Dishman R. K. McIver K. L. Dowda M. Pate R. R. Motivation and behavioral regulation of physical activity in middle school students. Medicine & Science in Sports & Exercise. 2018. Vol. 50, no. 4. P. 1189–1196. DOI: https://doi.org/10.1249/MSS.0000000000001543.

Işıkgöz M. E. Demir G. T. Kaya A. Intrinsic vs. extrinsic motivation in high school physical education: The role of achievement emotions. PLOS ONE. 2025. Vol. 20, no. 2. Article e0327393. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0327393.

Kelso A. Linder S. M. Parker P. Effects of school-based interventions on motivation towards physical activity: A meta-analysis. Psychology of Sport and Exercise. 2020. Vol. 47. Article 101636. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychsport.2019.101636.

Kendzierski D. DeCarlo K. J. Physical Activity Enjoyment Scale (PACES): Two validation studies. Journal of Sport & Exercise Psychology. 1991. Vol. 13, no. 1. P. 50–64. DOI: https://doi.org/10.1123/jsep.13.1.50.

Kenyon G. S. A conceptual model for characterizing physical activity. Research Quarterly. American Association for Health, Physical Education and Recreation. 1968. Vol. 39, no. 1. P. 96–105. DOI: https://doi.org/10.1080/10671188.1968.10618077.

Moreno-Murcia J. A. Huéscar E. Cervelló E. Passion and motivation in physical education: A task-oriented motivational climate as a predictor of intrinsic motivation. Motricidade. 2016. Vol. 12, no. 2. P. 27–36. DOI: https://doi.org/10.6063/motricidade.6636.

Paap D. Janssen M. De Meester A. Longitudinal evaluation of motivation-focused physical education interventions. Journal of Motivation and Learning. 2025. Vol. 8, no. 2. P. 34. DOI: https://doi.org/10.3390/jml8020034.

Ryan R. M. Deci E. L. Self-determination theory: Basic psychological needs in motivation, development, and wellness. New York : Guilford Press, 2017. 756 p.

World Health Organization. Physical activity fact sheet. Geneva : WHO, 2020. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/physical-activity.

Yli-Piipari S. Watt A. Jaakkola T. Liukkonen J. Nurmi J. E. Relationships between physical education students’ motivational profiles, enjoyment, state anxiety, and self-reported physical activity. Journal of Sports Science and Medicine. 2009. Vol. 8, no. 3. P. 327–336.

Zhang L. Li X. Chen Y. The effect of exercise motivation on adolescents’ subjective well-being: Chain mediation of physical activity and socio-emotional competency. BMC Public Health. 2025. Vol. 25. Article 22965. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-025-22965-0.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-02-12

Номер

Розділ

РОЗДІЛ 5 ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ